ТЕМА 6. СУТЬ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТУ

1. Економічна суть кредиту.

2. Роль кредиту в ринковій економіці та базові функції кредиту.

3. Основні принципи організації кредитних відносин.

Аналіз питань про економічну суть і функції грошей, про грошові системи, їхні типи та складові елементи, про функціонування валютних відносин тощо дає змогу звернутися до розгляду ще одного важливого інструмента ринкового господарства - кредиту.

У ринковій економіці гроші мають перебувати в постійному русі. Тимчасово вільні грошові кошти повинні негайно надходити на ринок позичкових капіталів, акумулюватися в кредитно-фінансових установах, а потім ефективно розміщуватися в тих галузях економіки, де в них є нагальна потреба.

Це досягається за допомогою особливої форми руху грошей у ринковому господарстві - кредиту. Кредит являє собою форму руху позичкового капіталу, що здійснюється на засадах строковості, поворотності, платності. Кредит виникає на певному етапі розвитку людського суспільства і вдосконалюється одночасно з розвитком грошей і товарного виробництва. Винайдення кредиту поряд з винайденням грошей вважається одним з найгеніальніших відкриттів людства.

1. Економічна суть кредиту

Поява кредиту сталася тоді, коли товарно-грошові відносини до-сягли певного розвитку і стали більш-менш регулярними. У цих умовах відносини між товаровиробниками інколи набували особливого характеру. Необхідність продати вироблений товар іноді наштовхувалась на відсутність (з різних причин) у покупців грошей для купівлі, що унеможливлювало операцію з купівлі-продажу товару.

Вийти з цієї ситуації можна було в разі продажу товару з відстрочкою платежу - в кредит. Це значно полегшувало реалізацію товарів. Отже, кредит виник і розвинувся на підставі функції грошей як засобу платежу, однією з ознак якої є розрив у часі між передаванням товару і грошей.

Однак кредитні відносини не тотожні грошовим. Це специфічні, модифіковані грошові відносини, що відособилися в міру розвитку товарно-грошових відносин. Кредит та гроші - самостійні економічні категорії, що виражають різну специфічну суть, сферу використання, характер руху вартості.

У подальшому розвиток кредиту призвів до його необхідності не тільки у сфері обміну, а й в інших сферах суспільного відтворення - виробництві, споживанні. У сучасних умовах функціонування товарного виробництва стан економічних зв'язків неможливо уявити без використання кредиту. Кредит забезпечує можливість безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Отже, найбільш загальною економічною причиною необхідності функціонування кредиту в сучасних умовах є необхідність забезпечення безперервності процесу відтворення.

У сучасних умовах кредит став обов'язковим атрибутом господарювання, сучасної економіки, що вся пронизана кредитними відносинами. Нормальне функціонування сучасного товарного виробництва без кредиту взагалі неможливе. Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства, так і малі виробничі і торгові структури, як держави, уряди, так і окремі громадяни.

Кредит як форма руху позичкового капіталу

Кредит виступає формою руху позичкового капіталу. Позичковий капітал - це грошовий капітал, який його власник надає на певний час, на поворотній основі, за плату іншому підприємцеві. Відмітна риса позичкового капіталу полягає у тому, що він використовується не власником, якому він належить. Як винагорода за наданий у тимчасове розпорядження грошовий капітал його отримувач сплачує власникові цього капіталу певну суму, що має назву "відсоток". Відсоток є частиною прибутку, який отримувач віддає власникові позичкового капіталу за надану йому позичку. Отже, позичковий капітал - це капітал, що приносить відсотки.

Позичковий капітал як капітал є власність, власник якої передає, а точніше - продає позичальникові не сам капітал, а лише право на його тимчасове користування. Позичковий капітал являє собою особливий товар, споживча вартість якого визначається здатністю продуктивно використовуватися позичальником, забезпечуючи йому додатковий прибуток. Частина цього прибутку використовується для наступної сплати позичкового відсотка.

Власники позичкового капіталу акумулюють у себе тимчасово вільні грошові кошти з фонду амортизації (відновлення) основного капіталу, з фонду заробітної плати, формується (в міру продажу готової продукції). Вони обертають кредитні ресурси, незадіяні в дії гроші підприємців та інших верств населення, використовують пенсійні, страхові та інші фонди. Протягом певного часу такі грошові кошти не дають власникам ніякого доходу і їх вигідно надати у позичку. У свою чергу, власники позичкового капіталу надають гроші тим, кому вони потрібні. У сучасних умовах характерна тенденція до збільшення частки позичених засобів у фінансуванні господарства. Наприклад, японські фірми із залучених ресурсів фінансують 4/5 усіх коштів на розширення виробництва¹.

На ринку позичкових капіталів в операції беруть участь два суб'єкти: власник вільного капіталу та бізнесмен, що використовує особливий товар - капітал для отримання прибутку. Власник грошового капіталу позбавляється всіх турбот з його виробничого використання. На противагу цьому, на підприємця лягає зобов'язання отримати прибуток від використання чужих грошей.