План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа.
2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.
2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова база.
2.4. Швидкість обігу грошей.
2.5. Суть закону грошового обігу.
Ключові слова та терміни | |
o грошовий оборот | o грошова база |
o грошовий обіг | o грошові потоки |
o маса грошей | o швидкість обігу грошей |
o грошові агрегати | |
2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа
Грошові відносини в суспільстві характеризуються рядом понять, таких, як: грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей, швидкість обігу грошей.
Ряд економістів [1, с.31; 3, с 111; 4, с.20] розглядають грошовий оборот як сукупність усіх грошових платежів. Це фіксує лише кількісний бік грошового обороту, його результативний аспект. Як вважає Савлук М.І. [2, с 63], таке визначення має істотний недолік, тому що спричиняє формальний підхід і до визначення поняття грошового обігу, який трактується лише як готівкова сфера грошового обороту.
Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам собою цей процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [2, с.64].
* Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного
доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.
Таблиця 2.1.
Основні риси грошового обороту на макроекономічному рівні і мікрорівні
Грошовий оборот на макрорівні | Грошовий оборот на мікрорівні |
1. Обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу на всіх стадіях суспільного відтворення: виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому його називають сукупним грошовим оборотом. | 1 .Обслуговує кругооборот окремого індивідуального капіталу. Гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. У цьому випадку гроші являють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу) подібно до інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості "заробити" прибуток чи дохід. |
2. Гроші функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства, подібного до капіталу окремого індивіда. | 2. Гроші є однією з функціональних форм капіталу, складовою багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Гроші являють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу) подібно до інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості "заробити" прибуток чи ДОХІД. |
3. Формування грошової маси, необхідної для обслуговування сукупного грошового обороту, відбувається за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економіч -них суб'єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу та найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність цієї маси грошей обслужити стрімкі обсяги обороту. Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби у поповненні обороту додатковою масою грошей. На відміну від кругообороту індивідуального капіталу, ці потреби можуть бути задоволені лише за рахунок додаткової емісії грошей | 3. Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообороту індивідуального капіталу, значною мірою вже є у розпорядженні відповідного власника, тобто це його власні кошти. Якщо ж їх недостатньо, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. Грошовий ринок займає важливе місце у кругообороті індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує індивідуальний капітал, на ньому й завершується кожний окремий цикл його кругообороту. Частина грошового доходу кожного економічного суб'єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, спрямовується на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб'єктів. |
Розглянемо грошовий оборот на макроекономічному рівні і мікрорівні [табл. 2.1].
Проведений аналіз за допомогою таблиці 2.1. підтверджує висновок Савлука М.І. [2, с.67] про те, що сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних й узагальнених явищ економічного життя суспільства.
Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.
Відмінності у характері економічних відносин між суб'єктами грошового обороту дають підстави структурувати його на окремі сектори, які характеризуються у таблиці 2.2.
Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. Хоч критерій такої структуризації грошового обороту досить формальний, проте між цими його частинами є істотні відмінності, які мають важливі економічні наслідки. Зокрема, у сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.
У сфері безготівкового обороту гроші рухаються за рахунками у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати його, а отже, впливати на відносини відповідних економічних суб'єктів не тільки їм самим, а й третім особам - банкам. Визначаючи законодавчі права та обов'язки банків щодо здійснення такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому. У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду, забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора
Таблиця 2.2.
Структуризация грошового обороту за окремими секторами
Вид сектору | Характерні риси |
1. Грошовий обіг (сфера обміну) | Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є: - еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості; - безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не повинні повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту; - прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель. |
2. Фінансовий, фіскально-бюджетний | Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини є: - нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це відбувається, коли визначена законами частина заходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій. |
3. Кредитний | Рух грошей має зворотний характер. Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів передається у тимчасове користування, наприклад у разі внесення грошей на банківський депозит чи під час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще , одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того, одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду. |
розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься готівкова.
* Таким чином грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового обороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджетний, кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері економічних відносин між: субъектами грошового обороту.
За станом на кінець 2004р. (див. табл.2.3.) питома вага готівки у грошовій масі становила 33,6% (проти 48,9% у 1997р.). За останні роки частка готівки у грошовій масі має позитивні тенденції до зниження. Однак, порівняно із західними країнами, у структурі грошового обороту питома вага готівкового обороту України все ж іще занадто висока. Цей факт нерідко розцінюється як недолік грошового обороту та грошової системи взагалі, як негативне явище у діяльності банківської системи, зокрема НБУ. Проте це радше закономірна реакція грошового обороту на проблеми і труднощі перехідної економіки України. У ситуації, що склалася в економіці України у цей період, структура грошового обороту і не могла бути іншою.
2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова база
2.4. Швидкість обігу грошей
2.5. Суть закону грошового обігу
ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ РИНОК
3.1. Сутність та специфіка функціонування грошового ринку
3.2. Структура грошового ринку
3.3. Попит на гроші
3.4. Пропозиція грошей