Забезпечення стабільного функціонування і розвитку комерційних банків та банківської системи є одним із приоритетних завдань розвитку банківської системи України. Стабільність комерційного банку означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.
Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування банківської системи Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи.
Таблиця 11.7.
Зміст, формула визначення та нормативні значення обов'язкових економічних нормативів для комерційних банків, встановлених Національним банком України
Зміст нормативу | Формула визначення | Нормативні значення | |
НІ | Мінімальний розмір регулятивного капіталу. Один з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості і стабільної діяльності банків | Н1=РК=ОК=ДК-В,де РК - регулятивний капітал, ОК - основний капітал, ДК - додатковий капітал, В - відвернення | з 1 січня 2ОО5р розмір НІ для діючих банків а) для місцевих кооперативних банків - не менше ніж 1 300 000 євро, б) для банків, які функціонують на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних -не менше ніж 4000000 євро, в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку - не менше ніж 6 000 000 євро Для знову створених банків а) для місцевих кооперативних банків до одного року - 1 000 000 євро, до двох років - 1 100 000 євро, до трьох років - 1 200 000 євро, до чотирьох років 1350000 євро, починаючи з п'ятого року 1500000 євро б)для банків, які функціонують на території однієї області (регіональних), утому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних до одного року 3000000 євро, до двох років - 3 500 000 євро, до трьох років -4000000 євро, до чотирьох років - 4500000 євро, починаючи з п'ятого року - 5000000 євро |
Продовження таблиці 11. 7.
Зміст нормативу | Формула визначення | Нормативні значення | |
в)для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестицій-них і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку: до одного року - 5 000 000 євро; до двох років - 5 000 000 євро; до трьох років - 6 000 000 євро; до чотирьох років - 7 000 000 євро; до п'яти років - 8 000 000 євро | |||
Н2 | Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності Відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватись за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частика ризику, що її беруть на себе власники банку, і навпаки: чим нижче значення показника, тим менша частка ризику, що її приймають на себе кредитори, вкладники банку. Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку | Н2=РК/Ар*100%, де Ар - робочі активи, зважені за ступенем ризику | Нормативне значення Н2 для діючих банків має бути не менше 10 % Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців діяльності (від дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків; протягом наступних 12 місяців -не менше 12 відсотків; надалі - не менше 10 відсотків |
НЗ | Норматив адекватності основного капіталу. Встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і власників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків | НЗ=ОК/Аз*100%, де Аз - загальні активи, зменшені на суму створених відповідних резервів за активними операціями | Нормативне значення Н3 має бути не менше 4 % |
Н4 | Норматив миттєвої ліквідності. Встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках) | Н4=(Ккр+Ка)/Рп*100%, де Ккр - кошти на коррахунку, Ка - кошти в касі, Рп - поточні рахунки клієнтів | Нормативне значення Н4 має бути не менше 20 % |
Продовження таблиці 11.7.
Зміст нормативу | Формула визначення | Нормативні значення | |
Н5 | Норматив поточної ліквідності. Встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку | Н5=Апв/(Рп+3)*100%, де Апв - активи первинної та вторинної ліквідності, 3 - зобов'язання банку | Нормативне значення Н5 має бути не менше 40 % |
Н6 | Норматив короткострокової ліквідності. Встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів | Н6=Ал/(Рп+Зк)*100%, де Ал - високоліквідні активи, Зк - короткострокові зобов'язання | Нормативне значення Н6 має бути не менше 20 % |
Н7 | Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента. Встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань | Н7=Зс/РК*100%, Де Зс - сукупна заборгованість за кредитами щодо одного контрагента | Нормативне значення Н7 не має перевищувати 25%. |
Н8 | Норматив великих кредитних ризиків. Установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Кредитний ризик, що взяв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку | Н8=Зв/РК*100%,де Зс - сукупна збалансованість за великими кредитами | Нормативне значення Н8 не має перевищувати 8 кратного розміру регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються: якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) подвоюються, якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються |
Н9 | Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру. Установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдера-ми, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. (Інсайдер-фізична або юридична особа, яка має доступ до конфіденційної інформації про справу банку завдяки свому службовому становищу) є Н9=3ін | РК*100%,де Зїн - сукупна заборгованість за кредитами щодо одного інсайдера | Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5%. |
Продовження таблиці 11.7.
Зміст нормативу | Формула визначення | Нормативні значення | |
НЮ | Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам. Встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо шсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку | Н10=СЗін/РК*100%,де СЗін - сукупна заборгованість за кредитами щодо всіх інсайдерів | Нормативне значення Н10 не має перевищувати 40% |
НИ | Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою. Встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладення коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку | Н11 =Кін/(РК+ЦП+Вак) * 00%, де Кін - кошти, що інвестуються на придбання акцій окремо за кожною установою, ЦП - цінні папери у портфелі банку на продаж та інвестування, вкладених в капітал інших установ у розмірі 10 % і більше статутного капіталу | Нормативне значення Н11 не має перевищувати 15% |
Н12 | Норматив загальної суми інвестування. Встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку. Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи | Н 12=Кін/(РК+ЦП+Вак)* 1 00%, де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій будь-яких юридичних осіб | Нормативне значення Н12 не має перевищувати 60% |
Н13 | Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції. Встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат банку | Н13=ВП/РК*100%, де ВП - загальна відкрита валютна позиція за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті | Н13-1 - ризик загальної довгої валютної позиції, НІ3-2 - ризик загальної короткої відкритої валютної позиції. Н13 - має бути не більше 30%, Н13-1 - мас бути не більше 20%, НІ3-2 -має бути не більше 10 % |
Співвідношення доходів і витрат характеризує прибутковість, яка є елементом банківської стабільності.
Для комерційних банків оцінювання прибутковості здійснюється за допомогою системи відповідних показників (табл. 11.8).
Таблиця 11.8.
Основні показники для оцінювання прибутковості комерційних
банків
Назва показника | Зміст показника |
1. Прибутковість банківських активів ROA | Характеризує співвідношення чистого прибутку банку (прибутку після оподаткування) й активів банку; показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку |
2. Прибутковість акціонерного капіталу ROE | Характеризує ефективність роботи менеджерів банку; показує, як вони справляються із завданням отримання чистого прибутку з активів банківської установи |
3. Процентна маржа SPRED | Показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку. Посилення конкуренції зумовлює скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулює: Процентні доходи Процентні витрати Доходні ативи Платні пасиви |
4. Чистий прибуток на одну акцію ЧПа. | Характеризує прибуток на одну акцію |
5. Чиста процентна маржа ЧПМ | В аналізі прибутковості банку використовують також такі показники, як чистий прибуток на одну акцію (ЧПа) та чиста процентна маржа (ЧПМ) ЧПМ - це відношення процентної маржі (SРRЕD) до активів банку. На розмір процентної маржі впливають такі чинники, як склад та обсяг залучених коштів, розмір кредитних та інших вкладень та джерел їх утворення за термінами платежів, а також за ступенем терміновості перегляду процентних ставок |
Між прибутковістю та ризиком існує пряма залежність, і тому пошук оптимального їх співвідношення в сучасних умовах розглядається як найважливіше завдання керівництва кожного банку. У ході вирішення дилеми "прибуток - ризик" банки обирають одну з альтернативних стратегій:
1. Діяльність супроводжується підвищеним ризиком (існує загроза збитків), але є змога отримати максимальний прибуток;
2. Мінімально знижується ризик та стабілізуються прибутки. Стратегія отримання максимального прибутку передбачає
свідоме прийняття ризику, характеризується акумулятивними тенденціями і реалізується шляхом застосування незбалансованих підходів до управління активами та зобов'язаннями комерційного банку. Основне завдання управління за першою стратегією - запобігання ситуації, за якої допустимий ризик переростає в катастрофічний, загрожуючи банку банкрутством.
Стратегію мінімального ризику обирають тоді, коли рівень прибутковості банку задовольняє керівництво й акціонерів, а головною метою є стабілізація фінансових результатів.
У процесі реалізації будь-якої зі стратегій використовуються дві групи методів - методи управління структурою балансу та методи управління, пов'язані з проведенням позабалансових фінансових операцій (страхування, хеджування, арбітраж із контрольованим ризиком).
ТЕМА 12. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
12.1. Міжнародні фінансові інституції
12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні
Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду
Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з Україною
Основні проекти Світового банку в Україні
Участь ЄБРР в реформуванні економіки України
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ