Країнознавство - Масляк П.О. - 8.5.1. Південно-Африканська Республіка

До регіону Південної Африки належить п'ять держав: Ботсвана, Лесото, Намібія, Південно-Африканська Республіка та Свазіленд. Це доволі специфічна частина Африки з дуже сильним впливом на усі сторони життя, насамперед на економіку, європейських поселенців. Хоча політична влада тут належить корінним жителям, економіка та фінанси знаходяться в руках європейців. Регіональним лідером є Південно-Африканська Республіка (ПАР), найбільш економічно розвинена держава Африки.

8.5.1. Південно-Африканська Республіка

Загальні відомості. Офіційна назва — Південно-Африканська Республіка (у деяких джерелах Південна Африка). Столиця — Преторія (адміністративна) (700 тис. осіб) і Кейптаун (законодавча) (900 тис. осіб). Населення — 46 млн осіб (27-ме місце у світі). Площа — 1,2 млн км² (24-те місце у світі). Державні мови — африкаанс (в основі староголландська) та англійська. Грошова одиниця — ранд.

Географічне положення. ПАР знаходиться на крайньому півдні Африки. З півдня, сходу та заходу вона омивається водами Індійського та Атлантичного океанів. Межує з Намібією, Ботсваною, Зімбабве на півночі. На північному сході кордони з Мозамбіком і Свазілендом. У межах ПАР знаходиться держава Лесото. Вихід до двох океанів на магістральних морських шляхах доволі сприятливий для соціально-економічного розвитку.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен була заселена племенами бушменів і готтентотів. У XVI ст. масове переселення з півночі народів банту. З XVII ст. з'явилися перші європейські поселенці. Спочатку це були голландці (бури), потім французи, ще пізніше — британці. Бури створили на півдні Африки кілька республік. Наприкінці XIX ст. британці почали анексію територій, які бури вважали своїми, та встановлювали там свої закони. Це призвело до англо-бурських воєн. Спочатку бури перемогли, але на початку XX ст. війну виграла Велика Британія. Вона об'єднала свої колонії в Південній Африці з бурськими державами та утворила Південно-Африканський Союз. З 1948 р. початок політики апартеїду. У 1949 р. анексувала Намібію. З 1961 р. вийшла з Британської Співдружності Націй. У цей час і була проголошена ПАР. Зростання расових заворушень і міжнародна ізоляція привели у 1991 р. до ліквідації апартеїду. У 1994 р. відбулися вільні загальні вибори, де перемогу отримали корінні африканці на чолі з Н. Манделою. ПАР увійшла до ОАЄ та Британської Співдружності Націй.

Державний устрій і форма правління. ПАР — унітарна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду — президент. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Він складається з національної асамблеї та національної ради провінцій. Термін повноважень депутатів — п'ять років. їх загальна кількість — 400. Країна має 9 провінцій.

Природні умови та ресурси. Рельєф ПАР досить різноманітний. Низовинні ділянки трапляються лише біля кордону з Мозамбіком. Внутрішні райони — це підвищені плато, краї якого припідняті. На сході здіймаються химерні складчасті Драконові гори. Тут знаходиться найвища вершина країни — гора Каткін-Пік (3660 м). Південна частина ПАР закінчується Капськими горами.

Межове розміщення країни на півдні материка та різновисотність території визначають кліматичне розмаїття. ПАР знаходиться в тропічному та субтропічному кліматичних поясах. У січні (літо Південної півкулі) середні температури коливаються від +18 °С до +27 °С. Взимку (липень) — вони змінюються від+7 °С до+10 °С. Дуже велика різниця в кількості опадів, у цілому кількість опадів змінюється від 30 мм на рік у пустелі Калахарі до 2000 мм на схилах Драконових гір, які повернуті до океану. В центральній частині країни випадає 600—700 мм.

Річок у ПАР багато, але великою можна назвати лише Оранжеву. Вона та її повноводні притоки беруть початок з Драконових гір і течуть на захід.

Рослинний і тваринний світ, там де вони збереглися, а це національні парки, гори та пустелі, де не живуть люди, доволі багаті та різноманітні. На сході типова савана та рідколісся з притаманними для неї в Африці тваринами. В сухих субтропіках переважають коротколисті вічнозелені кущі. На сході вологі мусонні ліси. У внутрішній та південно-західній частині ПАР домінує рослинність пустель та напівпустель.

Як і інші африканські країни, а це визначається особливостями геологічної будови материка, ПАР має такі мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне вугілля та уран (енергоносії), руди чорних і кольорових металів (залізна та марганцева, мідь, цинк, титан, свинець, нікель, цирконій, вольфрам, золото, срібло, платина тощо), хімічна та будівельна сировина, алмази та корунд.

Населення. Густота населення в країні невелика — понад 37 осіб на 1 км². Природні умови визначають нерівномірність заселення території. Люди переважно селяться на узбережжі та в підвищених внутрішніх районах із кліматом, сприятливим для життя. Природний приріст населення, порівняно з іншими африканським державами, невеликий. Частка міського населення — близько 50%. Як і в інших країнах Африки, дуже строкатий національний склад населення. Майже 18% жителів країни становлять нащадки європейських поселенців, переважно з Нідерландів і Великої Британії.

Господарство. ПАР має найвищий рівень розвитку економіки в Африці. Найбільш розвинута багатогалузева гірничодобувна промисловість. Провідне місце у світі країна займає за видобутком алмазів і урану. Тут також щорічно добувають до 20% золота світу. Серед інших галузей промисловості розвинені чорна та кольорова металургія, машинобудування, хімічна, легка, харчова, будівельна. Країна має потужний військово-промисловий комплекс, який випускає продукцію від пістолетів до танків.

Основою сільського господарства є високотоварне тваринництво, зокрема найбільшим є поголів'я овець. За цим показником ПАР належить десяте місце у світі, розводять велику рогату худобу та свиней, а також кіз (до 7 млн голів). У рослинництві основними сільськогосподарськими культурами є кукурудза, пшениця, ячмінь, бавовник, цукрова тростина. Дуже багато вирощують винограду, цитрусових, арахісу, тютюну. Рибальство дає до 600 тис. т морепродуктів на рік.

У ПАР найкраще транспортне забезпечення в Африці. Довжина залізниць перевищує 30 тис. км, автомобільних магістралей — 60 тис. км. У зовнішніх перевезеннях домінують морський (вантажні) та авіаційний (пасажирські) транспорт. Найбільші морські порти — Дурбан, Кейптаун, Іст-Лондон, Порт-Еліза- бет. Міжнародні аеропорти в Йоганнесбурзі, Кейптауні та Дурбані.

Культура та соціальний розвиток. Стандарти життя в європейців та африканців у ПАР суттєво відрізняються. Середні показники мало про що свідчать. Так, письменних лише 70%, але серед європейських поселенців цей показник близький до 100%. Те саме можна сказати й щодо доволі високої в середньому смертності дітей до одного року (50%о ), кількості лікарів тощо. Треба зазначити, що ці відмінності хоча й дуже повільно, але нівелюються.

Південно-Африканська Республіка визнала незалежність України 14 лютого 1992 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 16 березня 1992 р. шляхом обміну нотами. Підписано декілька декларацій, меморандумів, протоколів, які регулюють двосторонні відносини.

Запитання та завдання

1. В якому році в ПАР почала здійснюватися політика апартеїду?

2. Охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал ПАР.

3. Якими чинниками визначається розміщення населення в ПАР?

4. Назвіть і покажіть на карті найбільші морські порти ПАР.

Висновки

Країни Африки все ще залишаються найбіднішими та найнестабільнішими у світі. Це регіон політичних протиріч, воєн, геноцидів, соціально-економічних криз. Від епохи колоніалізму Африці дісталися штучні кордони без урахування меж етнічних територій. Цим самим була закладена величезна "міна сповільненої дії", яка може вибухнути у XXI ст.

У цілому країни Африки мають великі та ще повністю не задіяні природні і людські ресурси. Якщо "зелена революція" вперше дала можливість більшій частині людства забезпечити себе продуктами харчування, то Африканський континент до цієї більшості не належав. Нестача продовольства стала відчуватися тут уже у 80-х роках XX ст. Її основними причинами вважають війни, засухи та високі темпи приросту населення.

Африканські країни все більше пізнають Україну. Розширюються зовнішньоторговельні зв'язки. Торговельне сальдо України з країнами Африки в цілому додатне. Більшість держав континенту (31) підтримують з нашою державою постійні торговельно-економічні та науково-технічні зв'язки.

Тестовий контроль

1. Єгипет безпосередньо межує з такими країнами:

а) Алжиром;

б) Ізраїлем;

в) Суданом;

г) Нігерією;

ґ) Лівією;

д) Саудівською Аравією.

2. Столицею Єгипту є:

а) Тріполі;

б) Каїр;

в) Рабат.

3. Головною галуззю промисловості Єгипту є:

а) машинобудування;

б) хімічна промисловість;

в) гірничодобувна промисловість.

4. За чисельністю населення Нігерія посідає в Африці таке місце:

а) друге;

б) перше;

в) третє.

5. Які твердження є правильними:

а) грошовою одиницею Нігерії є фунт;

б) Нігерія — федеративна республіка;

в) народжуваність у Нігерії одна з найвищих у світі?

6. До країн Центральної Африки належать:

а) Кенія;

б) Марокко;

в) Чад;

г) Камерун; ґ) Зімбабве;

д) Намібія.

7. До 1960 р. Демократична Республіка Конго була колонією:

а) Франції;

б) Німеччини;

в) Бельгії;

г) Іспанії.

8. У Кенії найбільше прихильників такої релігії:

а) мусульманської;

б) індуїстської;

в) християнської.

9. На всій території Кенії панує такий клімат:

а) екваторіальний;

б) субтропічний;

в) субекваторіальний.

10. З якими країнами безпосередньо межує ПАР:

а) Намібією;

б) Єгиптом;

в) Сомалі;

г) Мозамбіком; ґ) Лівією;

д) Зімбабве.

11. Дипломатичні відносини між ПАР і Україною встановлені:

а) 26 грудня 1991 p.;

б) 16 березня 1992 p.;

в) 2 грудня 1991 р.