Державний фінансовий контроль - Гуцаленко Л.В. - 4.5. Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю і запобігання правопорушенням з боку суб'єктів державного фінансового контролю та їх службових осіб

Стандарт ДФК-6 "Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю " визначає основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю.

Під внутрішнім фінансовим контролем розуміють (у даному стандарті) систему організації і здійснення контрольних заходів, спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, діяльність інших суб'єктів господарювання, що перебувають в його власності або належать до сфери його управління, які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних коштів, державного та комунального майна.

Оцінка ефективності внутрішнього фінансового контролю є обов'язковим питанням, що досліджується під час проведення контрольних заходів суб'єктами державного фінансового контролю в межах даних повноважень.

Метою оцінки стану внутрішнього фінансового контролю є дослідження рівня досягнення суб'єктом господарювання таких цілей:

o всі рішення керівником приймаються в межах власних повноважень та вимог законодавства, налагоджено контроль за їх виконанням;

o усі фінансово-господарські операції здійснюються за погодженням з керівництвом;

o усі фінансово-господарські операції достовірно і в повному обсязі фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

o доступ до грошових коштів і матеріальних цінностей можливий лише за погодження керівництва;

o відстежується відповідність між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю активів, забезпечується їх належне збереження.

Основними критеріями оцінки ефективності внутрішнього фінансового контролю є:

o наявність контрольного підрозділу в структурі суб'єкта господарювання або відповідної посади в штатному розписі внутрішніх нормативних документів, що регулюють здійснення внутрішнього фінансового контролю, закріплених відповідальних за його здійсненням осіб та визначення для них кола обов'язків, які повинні передбачати повноту і комплексність контрольних заходів;

o дійсність внутрішнього фінансового контролю, у тому числі в плані недопущення, вчасного виявлення і виправлення відхилень від встановлених правових норм або перешкоджання виникненню таких відхилень, визначення резервів для підвищення ефективності функціонування досліджуваних процесів діяльності;

o ефективність механізму інформування керівництва суб'єкта господарювання про результати внутрішнього фінансового контролю, надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення досліджених процесів діяльності та своєчасність адекватного зворотного реагування;

o стан практичного впровадження результатів внутрішнього фінансового контролю.

За підсумками дослідження стану внутрішнього фінансового контролю визначається рівень ефективності та дієвості функціонуючої системи внутрішнього фінансового контролю щодо попередження та недопущення правопорушень.

Суб'єкти ДФК інформують керівництво суб'єкта господарювання та ініціатора контрольних заходів про стан системи внутрішнього фінансового контролю з визначенням основних недоліків та резервів його здійснення.

У Стандарті ДФК-7 "Попередження правопорушень з боку суб'єктів державного фінансового контролю та їх службових осіб" встановлено загальні вимоги до заходів, спрямованих на попередження порушень суб'єктами ДФК та їх службовими особами вимог законодавства з питань державного фінансового контролю, прав і законних інтересів суб'єктів господарювання й громадян.

Керівники суб'єктів ДФК, з метою попередження суб'єктами державного фінансового контролю та їх службовими особами порушень вимог з питань ДФК, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання й громадян мають забезпечити:

o ознайомлення підлеглих з нормативно-правовими актами, що передбачають відповідальність працівників за неправомірні дії або бездіяльність;

o періодичне проведення підлеглими навчань та атестацій з питань дотримання вимог законодавства про державний фінансовий контроль, про дотримання прав та законних інтересів суб'єктів господарювання і громадян;

o нагляд за виконанням службових обов'язків підлеглими;

o недопущення проведення контрольних заходів у суб'єктів господарювання тими самими службовими особами ДФК, які проводили попередні контрольні заходи, або особами, які мають близькі родинні зв'язки з працівниками суб'єкта господарювання чи працювали там на керівних посадах;

o участь у проведенні контрольних заходів у суб'єктів господарювання, як правило, не менше, ніж двох посадових осіб суб'єкта ДФК. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

зобов'язані мати внутрішні нормативно-правові акти, що мають попереджувати в діяльності суб'єктів ДФК негативні явища (правопорушення), в тому числі такі, як:

o зловживання владою або службовим становищем;

o використання свого службового становища з корисливою метою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються корупційними;

o перевищення влади або службових повноважень;

o упередженість або прихильність до будь-якого суб'єкта господарювання чи конкретної особи;

o службове підроблення;

o службова недбалість;

o одержання, давання та провокація хабара;

o безпідставна відмова фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законодавством, умисне затримування її, надання недостовірної інформації, необгрунтоване обмеження доступу до такої інформації;

o розголошення державної та / або службової таємниці або інформації, що не підлягає розголошенню.