Державний фінансовий контроль - Гуцаленко Л.В. - 15.4. Прокурорський нагляд за ефективністю державного фінансового контролю в Україні

Чинним законодавством передбачено, що ревізії та перевірки можуть проводитись у суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності за постановою прокурора або слідчого, винесеною під час розслідування кримінальної справи.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" [2] міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

o проводити з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню;

o вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення по фактах порушення законодавства, проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребувати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей та товарно-матеріальних цінностей;

Статтею 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [3] визначено права спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників.

При здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів.

Статтею 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" передбачено, що Національний банк України, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи України, а також інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з організованою злочинністю зобов'язані за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами.

Підпунктом 5 пункту 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю [4], що затверджене постановою Кабінету Міністрів України, визначено, що за наявності даних про порушення законодавства, яке регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої й фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати від посадових і матеріально відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства.

15.4. Прокурорський нагляд за ефективністю державного фінансового контролю в Україні

Держана контрольно-ревізійна служба може проводити ревізії за постановою прокурора чи слідчого при розслідуванні кримінальної справи, а також за зверненнями Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України.

При проведенні таких перевірок, згідно з чинним законодавством, може здійснюватись прокурорський нагляд. Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено повноваження прокурора, відповідно до яких при здійсненні загального нагляду він має право: o безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою; (Пункт перший частини першої статті 20 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)

o вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

o вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; (Пункт третій частини першої статті 20 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)

o викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

o опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

o вносити подання або протест на рішення місцевих Рад народних депутатів залежно від характеру порушень;

o порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

o давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

o вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

o звертатись до суду або арбітражного суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. (Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.93)