Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Видатковий мультиплікатор і сила впливів від п'яти чинників

Міжнародна торгівля також відіграє важливу роль у визначенні сукупного обсягу виробництва, бо обсяг чистого експорту (експорт мінус імпорт) є компонентом сукупного попиту. Для аналізу впливу чистого експорту на кейнсіанський хрест з графіка 24.6 припустімо, що початково чистий експорт дорівнює нулю {NXj = 0), отже, економіка перебуває в точці 1, в якій функція сукупного попиту, Yf* - С + / + G + NXj = 500 + 0,5Y, перетинає лінію 45°, Y = Yf*. Рівноважний обсяг виробництва знову досягається за 1000 млрд. дол. Тепер іноземці раптово захотіли купити більше американських продуктів, тому чистий експорт збільшився до 100 млрд. дол. {NX2 s 100). Збільшення чистого експорту на 100 млрд. дол. розширює сукупний попит і переміщує вгору функцію сукупного попиту у положення Yj* = С + І + G + NX2 - 600 + 0,5Y. Економіка перемішується до точки 2, і сукупний обсяг виробництва збільшується на 200 млрд. дол.- до 1200 млрд. дол. (Y¿). З графіка 24.6 випливає, що все, що встановлене для планових інвестиційних видатків і урядових видатків, підходить і для чистого експорту. Зростання чистого експорту веде до мультиплікованого збільшення сукупного обсягу виробництва, що дорівнює видатковому мультиплікатору, 2 = 1/(1 - тре) - 1 /(1 - 0,5), який помножений на зміну чистого експорту. Отже, зміни у чистому експорті можуть виступати ще одним важливим чинником, що впливає на коливання сукупного обсягу виробництва.

Підсумки для визначників сукупного обсягу виробництва

Наш аналіз кейнсіанської системи визначав досі п'ять автономних чинників (ці чинники не залежні від доходу), які переміщують функцію сукупного попиту, а тому змінюють і обсяг сукупного виробництва:

1. Зміни автономних споживчих видатків.

2. Зміни планових інвестиційних видатків.

3. Зміни урядових видатків (G).

4. Зміни податків (Т).

5. Зміни чистого експорту {NX).

Впливи змін кожної з цих змінних на сукупний обсяг виробництва підсумовані далі в тексті і в таблиці 24.2.

Зміни автономних споживчих видатків (а)

Збільшення автономних споживчих видатків, а (скажімо, через те, що споживачі стають більшими оптимістами щодо розвитку економіки, бо на фондовій біржі пожвавлення), прямо збільшує споживчі видатки і переміщує вгору функцію сукупного попиту, що веде до збільшення сукупного обсягу виробництва. Зменшення а викликає скорочення споживчих видатків, що, зрештою, веде до зменшеного сукупного обсягу виробництва. Отже, сукупний обсяг виробництва перебуває у прямій залежності від автономних споживчих видатків, а.

Зміни планових інвестиційних видатків (І)

Збільшення планових інвестиційних видатків прямо розширює сукупний попит, отже, підносить вгору функцію сукупного попиту і збільшує сукупний обсяг

Графік 24.6. Реагування сукупного обсягу виробництва па зміну у чистому експорті.

Збільшення чистого експорту на 100 млрд. дол., з ІЇХі = 0 до Ю£г - 100, перемістить вгору функцію сукупного попиту з Уі до У2й. Рівновага переміщується з точки 1 у точку 2, і рівноважний обсяг виробництва збільшується з У і = 1000 до У2 = 1200.

виробництва. Зменшення планових інвестиційних видатків звужує сукупний попит і викликає зменшення сукупного обсягу виробництва. Отже, сукупний обсяг виробництва перебуває у прямій залежності від планових інвестиційних видатків, І.

Зміни урядових видатків (G)

Збільшення урядових видатків також прямо розширює сукупний попит, підносить вгору функцію сукупного попиту та збільшує обсяг виробництва. Зменшення урядових видатків прямо зменшує сукупний попит, знижує функцію сукупного попиту і викликає падіння сукупного обсягу виробництва. Отже, сукупний обсяг виробництва перебуває у прямій залежності від урядових видатків, С

Зміни податків (Т)

Підвищення податків прямо не впливає на сукупний попит, а замість цього зменшує величину доходу, що наявна для видатків, тобто зменшує споживчі видатки. Скорочення видатків на споживання тоді веде до падіння сукупного попиту, що результується у зменшенні сукупного обсягу виробництва. Зниження податків, з іншого боку, забезпечує більший розмір доходу, що наявний для видатків, збільшує споживчі видатки і веде до більшого сукупного

ТАБЛИЦЯ 24.2. Підсумки: реагування сукупного обсягу виробництва на автономні зміни в а, І, G, Т та NX.

обсягу виробництва. Отже, сукупний обсяг виробництва перебуває в оберненій залежності від рівня податків, Т.

Зміни чистого експорту (NX)

Збільшення чистого експорту прямо розширює сукупний попит і підвищує функцію сукупного попиту, що збільшує обсяг виробництва. Падіння чистого експорту прямо зменшує сукупний попит, знижує функцію сукупного попиту і викликає падіння сукупного обсягу виробництва. Отже, сукупний обсяг виробництва перебуває у прямій залежності від обсягу чистого експорту, NX.

Видатковий мультиплікатор і сила впливів від п'яти чинників

Функція сукупного попиту у кейнсіанському хресті переміщується по вертикалі на повну величину змін у а, І, С та МХ, що результується у мультиплікованому впливі на сукупний обсяг виробництва через впливи видаткового мультиплікатора, 1/(1 - тре). Зміна у податках чинить менший вплив на сукупний обсяг виробництва, бо споживчі видатки змінюються тільки на величину тре, яка помножена на зміну в податках (-mpc X АТ), що у випадку тре = 0,5 означає: сукупний попит переміщується по вертикалі лише на половину значення зміни у податках

Якщо має місце зміна одного із цих автономних чинників, що нейтралізується зміною іншого чинника (скажімо, / зростає на 100 млрд. дол., але а, Є або ДОХ зменшуються на 100 млрд. дол., або Т збільшується на 200 млрд. дол., коли тре - 0,5), тоді функція сукупного попиту залишатиметься незмінною.

ПОРАДА

Для перевірки вашого розуміння кейнсіанського аналізу зміни обсягу виробництва у відповідь на зміни описаних чинників подивіться, чи ви можете використати кейнсіанський хрест для ілюстрації того, що станеться з сукупним обсягом виробництва, коли значення кожної змінної скоріше зменшиться, ніж зросте. Виконайте також вправи і завдання в кінці розділу, які передбачають складання прогнозу поведінки сукупного обсягу виробництва, коли значення певної економічної змінної коливається.