Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Полеміка щодо активістської та неактивістської політики

Всі економісти в ідеалі прагнуть однієї мети - забезпечення високої зайнятості та стабільності цін. Проте їхні погляди стосовно досягнення цієї мети часто не збігаються. Прихильники активістської політики вважають, що самокоригуючий механізм пристосування через заробітну плату і ціни працює надто повільно. Через це виникає необхідність для уряду проводити активну політику пристосування з метою усунення високого рівня безробіття, коли такий виникає. Прихильники неактивізму, з іншого боку, вважають, що функціонування економіки поліпшилося б, якби уряд уникав активної політики, спрямованої на усунення безробіття. Отже, ми розглянемо полеміку про активістську та неакти-

Графік 28.9. Норма безробіття і природний рівень безробіття: 1960-1990 pp.

вістську політику насамперед з позиції того, якою, з точки зору обох підходів, має бути політика, коли економіка терпить від безробіття.

Реакція на високе безробіття

Припустімо, що урядовці мають справу з ситуацією, коли економіка перемістилася в точку V на графіку 28.10. У цій точці сукупний обсяг виробництва (Yj') нижчий за природний, і економіка потерпає від високого безробіття. В урядовців є два можливих підходи. Перший: вони не вживають ніяких заходів (прихильники неактивізму), тоді крива сукупної пропозиції буде зрештою з часом переміщуватися, і економіка рухається з точки V у точку 1, де відновлюється повна зайнятість. Активістська альтернатива полягає в усуненні високого безробіття шляхом переміщення кривої попиту праворуч в AD2. Це переміщення досягається через проведення стимулювальної політики (збільшення пропозиції грошей, збільшення урядових видатків або зниження податків). Якби творці економічної політики могли перемістити криву сукупного попиту в AD2 миттєво, тоді економіка одразу ж перемістилася б у точку 2, де має місце повна зайнятість. Проте існує декілька видів лагів, що не допускають цього негайного переміщення:

1. Інформаційний лаг - час, потрібний урядовцям, щоб отримати фактичні дані, які відображають стан економіки. Точні дані стосовно

Графік 28.10. Вибір між активістською і неактивістською політикою.

Коли економіка перемістилась у точку 1', то існує два варіанти політики: 1) неактивістська політика невтручання в економічні процеси, повернення економіки в точку ] через механізм самокоригування; 2) активістська політика переміщення кривої сукупного попиту в положення АОг, щоб спрямувати рух економіки до точки 2.

ВНП, наприклад, недоступні протягом кількох місяців після закінчення повного кварталу.

2. Контрольний лаг - час, потрібний урядовцям, щоб упевнитися, що одержані дані сигналізують про майбутній стан економіки. Наприклад, з метою мінімізації помилок Національне бюро економічних досліджень (установа, що офіційно реєструє ділові цикли) не повідомляє, що економіка входить у рецесію, доти, доки не мине шість місяців з часу, коли воно визначило, що спад почався.

3. Законодавчий лаг - час, потрібний для прийняття законодавства з метою проведення відповідної політики Такого лагу не існує для більшості важелів монетарної політики, таких, як операції на відкритому ринку. Проте цей лаг може мати важливе значення для проведення фіскальної політики, Інколи може знадобитися від шести місяців до року, щоб законодавчо змінити податки або державні видатки.

4. Виконавчий лаг - час, потрібний творцям економічної політики, щоб змінити інструментарій для проведення нової політики. Цей лаг не має значення для здійснення операцій на відкритому ринку, бо торговельний відділ ФРС може майже одразу купувати або продавати облігації, коли йому накаже діяти так Федеральний комітет відкритого ринку. Проведення фіскальної політики потребує часу. Наприклад, потрібен час, щоб урядові установи змінили свою поведінку видатків, як у випадку зміни податкових таблиць.

5. Ефективний лаг - час, потрібний для політики, щоб вплинути на економіку. Важливим елементом монетаристської точки зору є те, що цей лаг для змін пропозиції грошей є тривалим і мінливим (від декількох місяців до декількох років). Кейнсіанці звичайно розглядають фіскальну політику як таку, що має коротший ефективний лаг, ніж монетарна політика (фіскальна політика потребує приблизно року для досягнення її повного наслідку), але існує суттєва невизначеність щодо тривалості такого лагу.