Казначейська справа - Попова Л.М. - 2.1. Сутність платіжної системи

2.1. Сутність платіжної системи

2.2. Єдиний казначейський рахунок, його структура, значення для виконання бюджету

2.3. Відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень

2.1. Сутність платіжної системи

З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів Державного казначейства в Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства".

Відповідно до цієї постанови Державне казначейство набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Входження казначейства в СЕП НБУ дозволило зосередити кошти Державного бюджету на своєму єдиному рахунку, що дало змогу більш ефективно використовувати ці кошти і управляти ними.

Платіжна система виконання державного бюджету є частиною національної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету. Під платежами державного бюджету слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і навпаки - від зовнішнього отримувача до держави.

Платіжну систему можна представити у вигляді системи механізмів, які служать для переказу грошових коштів між суб'єктами господарювання, для розрахунку за платіжними зобов'язаннями, що виникають між ними. Платіжна система - це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів. Платіжна система - це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей.

Переказ грошей є обов'язковою функцією яку повинна виконувати платіжна система, і здійснюється при допомозі комплексу програмного та технічного забезпечення, із застосуванням електронних засобів приймання. Оброблення, передавання та захисту інформації у відповідності із принципами і правилами проведення переказів.

Загальні засади функціонування платіжної системи регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001 № 2346-111 та Законом України "Про внесення змін до Закону

України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 06.10.2004 № 2056-ІУ.

Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:

- нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;

- бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;

- технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;

- захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Усі елементи платіжної системи тісно пов'язані між собою і не можуть розглядатися відокремлено один від одного.

Сучасними платіжними системами, здебільшого, керує банківський сектор. Платіжні системи виконують функцію передачі потоку інформації, який містить деталі платежу, і безпосередньо переказу грошових коштів. У платіжній операції можна виділити такі основні елементи:

- зобов'язання, яке необхідно виконати;

- сторону, що здійснює платіж (платника);

- сторону, яка отримує платіж (одержувача);

- інструмент платежу;

- одного або кількох фінансових посередників (як правило, це банки), які переказують кошти, списуючи необхідну суму з рахунку платника і зараховуючи її на рахунок одержувача.

Сьогодні в Україні діє система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ), тобто це державна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банками як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків на всій території України. Роль платіжної організації виконує НБУ який в свого часу ініціював та організував створення СЕП.

Система електронних платежів складається з трьох рівнів:

- нижній рівень: банки та інші фінансові установи - учасники електронних розрахунків;

- середній рівень: регіональні розрахункові палати (РРП), які обслуговують учасників СЕП відповідного регіону;

- верхній рівень: Центральна розрахункова палата НБУ, яка організовує функціонування СЕП у цілому та керує роботою регіональних розрахункових палат.

Регіональні розрахункові палати безпосередньо не виконують платіжних послуг. Вони лише є механізмом для переміщення коштів та супроводжуючої інформації.

Серед принципів організації СЕП можна виділити наступні:

1) забезпечення розрахунків між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

2) СЕП є закритою системою, тобто:

- грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі;

- грошові кошти перебувають під суворим емісійним контролем Національного банку.

3) СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

4) Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ. Унаслідок чого учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності.

Складові системи електронних платежів представлено на рис. 2.1

Рис. 2.1. Складові системи електронних платежів

Безпосереднє використання Державним казначейством можливостей роботи платіжної системи стало необхідною умовою ефективного регулювання та управління коштами державного бюджету.

Уся платіжна і технологічна інформація, якою обмінюється учасник міжбанківських розрахунків з СЕП, має оброблятися системою автоматизації банку (САБ учасника) і надходити до/бути отриманою від СЕП виключно через АРМ-НБУ, який виконує функції шлюзу до СЕП.

Здійснення платіжних трансакцій між органами казначейства, банківськими установами й іншими учасниками бюджетного процесу забезпечується системою електронних платежів, яка функціонує в двох режимах:

- оф-лайновий режим (файловий), за якого інформація (списання/зарахування коштів) від відправника до одержувача надсилається у вигляді файлу за певний проміжок часу;

- он-лайновий режим, інформація (пакет-запит / пакет-відповідь) проводиться в режимі реального часу. При цьому інформація про списання коштів з рахунку платника і зарахування на рахунок отримувача виконується практично миттєво. Будь-яка інформація в он-лайновому режимі надається учаснику тільки у відповідь на його запит.

Комплексне використання всіх складових системи електронних платежів забезпечує ефективне функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства.

Крім СЕП, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через внутрішньобанківську платіжну систему ВПС, комбінацію систем ВПС і СЕП, міжнародні системи електронних розрахунків та двосторонні прямі кореспондентські відносини.