Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н.І. - Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

12.1. Причини виникнення регіональних міжнародних фінансових організацій

Виникнення регіональних МФО зумовлено посиленням ролі країн, що розвиваються, у світовій економіці, а також специфічними потребами регіонального розвитку. Вони є регіональними багатосторонніми банками розвитку, що сприяють економічному розвиткові країн шляхом надання кредитів, грантів, гарантій, технічної допомоги, а також консультаційних послуг. Свою назву ці банки одержали тому, що їх засновниками є група країн, які за своїм статусом є міжнародними організаціями і не підлягають національному банківському регулюванню. Часто їх називають також багатосторонніми інститутами розвитку, оскільки сама установа може функціонувати у формі банку, фонду, асоціації, корпорації. Кожна регіональна МФО має власну специфіку структури та діяльності.

У табл. 12.1 поданий перелік міжнародних фінансових організацій за регіонами із зазначенням року їх створення.

Діяльність регіональних банків розвитку на відміну від глобальних обмежена відповідним регіоном. Регіональні банки розвитку вирішують завдання сприяння економічному і соціальному розвитку країн - членів банку. Специфіка їхньої діяльності полягає у тому, що вони мають як розв'язувати

Таблиця 12.1. Регіональний розподіл міжнародних фінансових організацій

проблеми конкретної країни, так і брати участь у структурному розвитку всього регіону - реалізації програм, спрямованих на будівництво регіональної інфраструктури, підтримку галузей регіонального значення. Єдиний виняток - ЄБРР, який має проводити операції тільки в європейських країнах, проте функціонує також і в азіатських країнах СНД. Він надає допомогу країнам-реципієнтам у трансформації економіки і переході до ринкових механізмів регулювання.

Регіональні банки розвитку стають значними інвесторами в країнах-реципієнтах. Наприклад, ЄБРР на сьогодні - найбільший інвестор у країнах СНД, а АзБР - третій за величиною кредитор в Азії після Світового банку та уряду Японії.

Субрегіональні банки розвитку порівняно з регіональними мають низку специфічних рис. Вони, як правило, функціонують у межах відповідних інтеграційних угруповань, займаються поглибленням співпраці між країнами, підвищенням експортного потенціалу інтеграційного блоку, тобто більшою мірою приділяють увагу проектам субрегіонального значення, ніж національного. Субрегіональні банки розвитку співпрацюють з регіональними і нерідко виконують роль їхніх позичальників, а іноді проводять операції зі спільного фінансування. За розмірами ці банки значно менші від регіональних, а отже, обсяг їхнього кредитування не дуже великий.

До субрегіональних інститутів розвитку належить також низка організацій, що займаються фізичним розвитком регіону. Наприклад, Північноамериканський банк розвитку створений з метою розвитку загального кордону США і Мексики.