Класифікація фінансових операцій
Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на рубежі XX та XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світо-господарських зв'язків, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.
Фінансові операції (лат. ореratio— дія) являють собою дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.
Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватися як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчайзинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.
Вирізняють такі види фінансових операцій:
• операції з переказу грошей;
• інвестиційні операції;
• спекулятивні операції;
• операції з капіталом.
Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші — товар") та трансфери (рух грошей в одному напрямі).
Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують серед-ньострокові та довгострокові вкладення капіталу. До них належать кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші операції тривалістю понад 180 днів.
Спекулятивні операції — це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отриманих кредитів. Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.
Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктури. Тут переважають страхові операції, включаючи хеджування, операції застави, в тому числі іпотеку.
Міжнародні фінансові потоки
Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX — на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як у національному, так і в міжнародному масштабі. Це виявляється в таких процесах, як:
високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на макроекономічному рівні;
висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;
багатоманітність фінансових інструментів макро- та мікроекономічної політики;
глобалізація фінансових відносин.
Міжнародні фінанси являють собою сукупність відносин зі створення і використання грошових коштів, необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності державами, фірмами, іншими юридичними та фізичними особами.
Рух грошових потоків у світовому господарстві здійснюється за такими напрямами:
взаємовідносини між господарюючими суб'єктами різних країн; взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;
взаємовідносини держави та суб'єктів світо-господарських зв'язків з міжнародними фінансовими інституціями. Суб'єктами міжнародних фінансових відносин виступають таким чином уряди, підприємства, фірми, банки, установи, фізичні особи.
Світові фінансові потоки обслуговують міжнародну торгівлю товарами, послугами, перерозподіл капіталів та робочої сили між країнами.
Головними каналами руху фінансових потоків є:
валюти о-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;
зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал;
операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;
валютні операції;
фінансове сприяння іншим країнам та державні внески в міжнародні організації.
Рух фінансових коштів здійснюється через банки, спеціалізовані фінансово-кредитні установи, фондові біржі, які в сукупності формують світовий фінансовий ринок, що має валютну, кредитну та фондову складові. Механізми світового фінансового ринку забезпечують концентрацію, розподіл і перерозподіл тимчасово вільних грошових коштів між кінцевими споживачами. Спеціалізовані фінансові інституції обслуговують потреби урядів, фірм, юридичних і фізичних осіб, здійснюючи щорічно трансакції на суму до 150 трлн дол.
Концентроване вираження світові фінансові потоки дістають у сукупності фінансових ринків та фінансових інституцій.
Таблиця 1.3
Ринки та їх учасники в системі світових фінансів
Джерело: Международные финансы / Под ред. Ю. Г. Козака. Одесса, 1999. С. II.
Фінансові потоки, забезпечуючи міждержавний перерозподіл грошових коштів, виконують такі головні функції: сприяють іноземному інвестуванню;
активізують операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;
розширюють діапазон валютних операцій.
У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому масштабі забезпечує зростання конкуренції та ефективніше використання виробничих потужностей та інших ресурсів економічного розвитку.
Розділ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА
СУТНІСТЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ
ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ
НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
КООРДИНАЦІЯ ПОЛІТИКИ КРАЇН У ГЛОБАЛЬНОМУ ФІНАНСОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Висновки
Розділ 3. СВІТОВА ФІНАНСОВА АРХІТЕКТУРА