Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Ямайська валютна система

Контури нової валютної системи, що функціонує і розвивається у світовій економіці й нині, визначила нарада представників країн—членів МВФ, що відбулася в м. Кінгстон (Ямайка) і січні 1976 р. Кінгстонська угода поклала початок утворенню Ямайської валютної системи. Ця система набрала сили після ратифікацій угоди державам и-учасниця ми з квітня 1978 р. Визначальні принципи Ямайської валютної системи є такими:

1. Кінгстонською угодою проголошено повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Скасовано офіційний золотий паритет, офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць, знято будь-які обмеження у його приватному використанні. МВФ припинив публікацію даних про золотий вміст окремих валют. Унаслідок цих дій золото перетворилося на звичайний товар, ціна якого в паперових (кредитних) грошах визначається на ринку відповідно до попиту та пропозиції. У Нью-Йорку, Чикаго, Токіо та інших центрах світової торгівлі сформувалися міжнародні ринки золота.

Діставши можливість вільно здійснювати на ринку операції з купівлі-продажу золота, центральні банки більшості країн Заходу все ж таки залишили його у своїх запасах. Тому, втративши статус світових грошей, золото залишається високоліквідним (стратегічним) товаром, який можна завжди в разі необхідності продати за відповідну валюту.

2. Кінгстонська угода поставила за мету перетворити спецу альні права запозичення на головний резервний актив і міжнародник засіб розрахунків та платежу. Система "золото—долар-національна валюта", на основі якої функціонувала Бреттон* Вудська угода, трансформувалася в нову систему: "СПЗ — національна валюта ". У цій структурі СПЗ здобули статус альтернативи не лише золоту, а й долару як міжнародним грошам. Спочатку величина СПЗ як міжнародної розрахункової одиниці, у якій визначався валютний курс національних грошей, установлювалася на основі золотого еквівалента. Однак згодом зв'язок СПЗ із золотом було цілком утрачено. Нині величина СПЗ визначається на основі кошика валют країн, яким належать провідні позиції у сфері міжнародної торгівлі. В 1981 р. до складу так званого стандартного кошика увійшли п'ять валют: долар (США) — 42 %, марка (ФРН) — 19 %, франк (Франція), єна (Японія) та фунт стерлінгів (Англія) — 13 %.

Слід зазначити, що в реальній практиці валютних відносин цілком витіснити долар з позиції ключової міжнародної валюти, як це передбачалося Кінгстонською угодою, не вдалося. Більше того, після 1981 р. адміністрація Р. Рейгана успішно запровадила низку стабілізаційних заходів, що сприяли зміцненню міжнародних позицій долара. І в нинішній валютній системі долар залишається реальною основою валютно-фінансового механізму. З огляду на це можна констатувати, що Кінгстонська система функціонує за принципами не паперово-валютного (як це передбачалося угодою), а паперово-доларового валютного стандарту.

3. Важливим принципом Ямайської системи є запровадження плаваючих валютних курсів національних грошових одиниць.

Плаваючі валютні курси надають гнучкості валютним відносинам, створюють можливості для ефективної реакції валютної системи на постійні зміни співвідношень вартості національних валют.

Водночас коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних відносин, породжують спекулятивні операції. В зв'язку з цим Кінгстонською угодою передбачається збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень шляхом здійснення відповідних операцій на валютному ринку. Йдеться, таким чином, про функціонування системи не просто плаваючих, а регульовано плаваючих валютних курсів.

У режимі безпосередніх співвідношень ("плавання") функціонують валюти лише провідних країн Заходу — США, Японії, Німеччини, Канади, Великої Британії, Франції. Більшість валют інших країн, зокрема економічно слабо розвинутих, прив'язані до міжнародних розрахункових одиниць або окремих валют. Так, до американського долара прив'язані валюти близько 40 країн, французького франка — 13, СПЗ — 8.

4. Ямайська валютна система розвивається за принципом пол і центризму, з одного боку, вона підпорядкована централізованим' регулятивним діям (відповідно до Статуту М ВФ), з іншого — має досить розвинуту мережу автономних (регіональних) валютних структур (угруповань).

Слід зазначити, що формування відповідних інституційних структур та принципів функціонування Ямайської валютної системи ще не завершено. Вони постійно коригуються, доповнюються відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах.