Міжнародні фінанси - Рогач О.І - МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Платіжний баланс відображає здійснені економічні операції між інституційними одиницями — резидентами даної країни та інституційними одиницями — резидентами інших країн протягом певного періоду часу (кварталу, півріччя, року). До інституцій них одиниць належать підприємства, установи, фінансові інституції, органи державного управління, фізичні особи і т. п.

Економічна операція (economic transaction) — це економічний потік, який є наслідком взаємодії інституційних одиниць і відбиває створення, перетворення, обмін, передачу або зникнення економічних цінностей. Наприклад, економічна операція може являти собою зміну прав власності на реальні або фінансові активи.

Поняття резидентності є одним з найголовніших понять теорії та практики складання платіжного балансу.

Резидентом (resident) вважається економічна одиниця, яка має центр свого економічного інтересу на економічній території даної країни.

Економічна територія (economic territory) — це географічна територія в межах національних кордонів країни, а також повітряний простір, територіальні води, частина континентального шельфу і так звані екстериторіальні анклави (посольства, військові бази).

Визначення резидентності економічної одиниці базується на ступені її інтегрованості в економіку даної країни. Як правило, резидентом вважається економічна одиниця, яка перебуває на економічній території даної країни протягом року або понад рік, складає бухгалтерську звітність, володіє приміщеннями або землею. До резидентів не належать іноземні консульства, посольства, міжнародні організації, іноземні військові бази. Резидентами є також спільні підприємства, іноземні компанії, їхні філії та представництва, які ведуть економічну діяльність у даній країні понад рік. Фізичні особи вважаються резидентами за умови перебування на території даної країни понад рік за винятком працівників іноземних посольств, іноземних студентів та осіб, які проходять курс лікування.

МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Структура платіжного балансу

У п'ятому виданні Рекомендацій визначено такі основні стандартні компоненти платіжного балансу: рахунок поточних операцій (current account) і рахунок операцій з капіталом та фінансовими інструментами (capital account).

Стандартна структура платіжного балансу

До складу рахунку поточних операцій, або поточного балансу, входять чотири групи операцій: з товарами, послугами, чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансфери. Вартісне співвідношення експорту та імпорту товарів утворює торговельний баланс (trade balance), а різниця між товарним експортом та імпортом — сальдо торговельного балансу. На торговельний баланс припадає переважна частина всіх зовнішніх поточних розрахунків.

До товарів відносять звичайні готові товари, товари для подальшої переробки (наприклад, сиру нафту), ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями, немонетарне золото.

Немонетарне золото — золото як засіб нагромадження та золото промислового призначення, яке не входить до складу резервних активів органів грошово-кредитного регулювання.

Операції з послугами, доходами і поточними трансферами утворюють баланс послуг та некомерційних платежів, які умовно називають "невидимими операціями".

Ця частина поточного рахунку фіксує розрахунки з експорту та імпорту нефа к тор них послуг, до яких належать платежі за використання інтелектуальної власності (патентів, технологій, авторських прав); витрати, пов'язані з міжнародним туризмом, транспортом, страхуванням, культурним обміном, користуванням засобами поштово-телеграфного зв'язку і т. п. До факторних послуг відносять чисті доходи від інвестицій. Вони пов'язані з "чистим експортом" кредитних послуг, тобто послуг щодо інвестованого за рубежем національного грошового капіталу.

Доходи від інвестицій охоплюють власне прибутки від інвестицій, процентні платежі за борговими зобов'язаннями, оплату праці резидентів, які працюють за кордоном. Якщо доходи від вкладеного за рубежем національного капіталу більші за доходи від іноземного капіталу, вкладеного всередині країни, то загальні чисті доходи від інвестицій є додатними; у противному випадку чисті доходи від інвестицій є від'ємними.