Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Джерела формування прибутку при операціях з евровалютами

На міжнародному грошовому ринку міжнародні банки можуть здійснювати широкий спектр дилінгових, арбітражних та спекулятивних фінансових операцій. Ця діяльність дає змогу банкам як отримувати більш інтегровані фінансові кошти, так і здійснювати фінансове обслуговування основних клієнтів.

Доступ до різних секторів євровалют з альтернативними термінами забезпечує значну гнучкість і різноманітність у виборі діяльності на міжнародному грошовому ринку (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Часова структура і форвардна крива дохідності, побудована за процентними ставками євродолара і єврошвейцарського франка (%)

Наприклад, припустімо, що міжнародний банк має надати своєму клієнтові фінансові кошти у швейцарських франках на 6 місяців. Дані про умови на ринку показано в табл. 8.1 і на рис. 8.5, з яких видно, що банк має кілька шляхів забезпечення цього кредиту. Перший варіант полягає в тому, щоб позичити кошти у швейцарських франках на різні терміни (овернайт*, на 1,3 чи 6 місяців). Другий варіант — позичити кошти в євродоларах на різні терміни й обміняти долари на швейцарські франки. Якщо діяти за першим варіантом — позичати швейцарські франки на різні терміни, то необхідно вибрати рівень процентного ризику, що виникає через незбіг за термінами між активами і пасивами. Якщо ж іти другим шляхом — позичати євродолари, то необхідно брати до уваги валютний ризик (якщо операція з обміну не застосовується для усунення цього ризику).

Форвардна крива дохідності показує, наскільки дорожчим буде отримання коштів у доларах порівняно з коштами у швейцарських франках без урахування прибутку від обміну доларів на, швейцарські франки.

Рис. 8.5

Криві дохідності євродолара, швейцарського франка та форвардні криві дохідності

Дана інформація є корисною для банку при виборі стратегії забезпечення грошових коштів, оскільки вона показує різницю між вартостями при використанні альтернативних джерел коштів. Якщо скомбінувати інформацію на рис. 8.5 і прогнозовану криву дохідності, ми отримаємо повніше уявлення про ризики і вартості щодо кожної з альтернативних стратегій. Наприклад, припустімо, що очікується підвищення доларової кривої дохідності приблизно на 1 % по всіх термінах. Це підвищення охоплює потенційний ризик при роботі з коштами в доларах, не говорячи вже про вплив на вартість цих коштів. Якщо ми передбачаємо, що є велика ймовірність підвищення доларової кривої дохідності, то можемо

• Овернайт — на термін до початку наступного робочого дня чи з п'ятниці до понеділка.

прийняти альтернативні стратегії, що передбачають роботу з коштами у швейцарських франках. Вартість кожного альтернативного варіанта показано в табл. 8.1, колонки 1, 2 і 4. Колонка З була отримана розрахунком 2 з колонки 1 і є форвардною кривою дохідності. Ця крива показує різницю між вартістю євродолара і вартістю швейцарського франка на той самий термін.

Колонка 4 містить дані про прибуток від обміну доларів на швейцарські франки. Колонка 5 показує, робота з якими видами грошових коштів є більш вигідною для банку. За термінів 6 місяців і овернайт арбітражні операції з обміном доларів на швейцарські франки є невигідними, тож у даному разі краще працювати з швейцарськими франками. А за термінів і і 3 місяці, навпаки, такі операції є вигідними, однак у цьому випадку банк-кредитор стикається з невідповідністю у термінах між активами і пасивами. По закінченні 1 чи 3 місяців вартість євродоларової позики буде перевищена, так само як і при обміні доларів на швейцарські франки. Оскільки такі зміни вартості неможливо передбачити заздалегідь, то банк наражається на ризик при поверненні доларів, навіть якщо кредит було деноміновано в швейцарські франки. Ризик, що виникає при поверненні доларів, можна скоротити чи усунути такими діями:

1) позичити євродолари на 3 місяці замість і місяця, щоб знизити ризик при поверненні доларів;

2) перейти до роботи з швейцарськими франками на термін 6 місяців, навіть якщо це скорочує прибуток і погіршує конку-, рентну позицію банку;

3) перейти до роботи з швейцарськими франками на термін З місяці, навіть якщо це обійдеться дорожче, за умови, що ймовірність підвищення процентної ставки швейцарського франка набагато нижча за ймовірність підвищення процентної ставки долара.

Джерела формування прибутку при операціях з евровалютами

Таблиця 8.2 відображає чотири основні джерела формування прибутку при операціях з евровалютами: основні операції, реструктуризація термінів, валютний арбітраж та позиціонування коштів.

Основні операції з евровалютами — це депозитні операції з валютами на офшорних* банківських ринках.

* Термін "офшорный ринок " вживається, якщо банківська установа проводить торговельні операції з валютою за межами країни походження цієї валюти. Наприклад, торговельні операції з євродоларами здійснюються за межами (тобто на офшорному ринку) США: операції з еврофунтами — в Парижі, за межами (тобто на офшорному ринку) Лондона, а операції з єврошвейиарськими франками — в Парижі й Люксембургу, за межами (на офшорному ринку) Цюріха. Офшорні грошові ринки, на відміну від внутрішніх ринків, не регулюються і не підкоряються резервним вимогам центральних банків. Це дає можливість здійснювати операції за нижчими вартостями й ефективніше, ніж на внутрішньому ринку.

Таблиця 8.2

Джерела прибутку при операціях з евровалютами

При вивченні динаміки валютного арбітражу стає зрозумілим, що на міжнародному грошовому ринку банки-дилери випадково отримують можливість скористатися перевагою завдяки зміні процентних ставок і різниці валютних курсів. У багатьох випадках ці банки пробують спрогнозувати зміни процентних ставок і валютних курсів. Наприклад, якщо банк-дилер прогнозує підвищення процентних ставок еврофунта (табл. 8.3), він може зайняти таку спекулятивну позицію.

■ День 1-й: купівля фунтів стерлінгів на один місяць за 1,5933 $ -продаж фунтів стерлінгів на 12 місяців за 1,5200 $.

■ День 31-й: продаж спот фунтів стерлінгів за 1,6000 $ — купівля фунтів стерлінгів на 11 місяців за 1,5287 $.

Якщо не відбувається ні коротких, ні довготривалих змін, деколи встановлюється збалансована валютна позиція. Закриваючи купівлю фунтів стерлінгів на 1 місяць продажем спот у день 31-й, банк отримує прибуток у розмірі 0,0067 $ на кожну позицію фунтів стерлінгів.

Закриваючи позицію з продажу на 12 місяців, банк отримує прибуток у розмірі 0,0117 $ на кожну позицію фунтів стерлінгів. У цьому випадку брутто-прибуток дорівнює 0,0184 $ на кожен фунт стерлінгів.

Таблиця 83

Форвардна різниця для фунтів стерлінгів

(за прийнятої різниці між процентними ставками в 4 і 5 %, якщо припустити існування досконалої ринкової рівноваги)

Примітка. Зміни за 1 місяць грунтуються на передбаченні, шо процентна різниця запишається однаковою для всіх термінів. Таким чином, форвардна різниця для фунтів стерлінгів зростає кожен місяць на однакову суму.