Протиріччя між поглибленням інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків та обмеженими можливостями національних ринків, жорстка міжнародна конкуренція, регламентація руху капіталів між країнами привели до виникнення специфічної ланки світового механізму переливання капіталу — світових фінансових центрів. Зміст цієї частини підручника, розкриваючи історію формування і еволюцію функцій світових фінансових центрів, обґрунтовує зміну їхніх конкурентних позицій та ролі у спрямуванні світових фінансових потоків. Висвітлюється також формування фінансових центрів на периферії світового господарства, у тому числі офшорних центрів.
Розділ 14. СВІТОВІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОКРЕМІ ГРУПИ
• Поняття та умови формування світових фінансових центрів
• фінансові центри розвинутих країн
• Фінансові центри країн, що розвиваються
• Офшорні фінансові центри
ПОНЯТТЯ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРІВ
Фінансовий центр — це осередок організацій (банків, бірж, фінансових і страхових компаній тощо), які або надають фінансові послуги, або самі потребують їх, причому тут пропонуються глобальні послуги й можуть укладатися глобальні фінансові угоди.
Важливою ознакою фінансового центру є наявність рамкових умов. Це насамперед законодавство, що сприяє припливові капіталу, а також розвинута інфраструктура, нерухомість, транспортна мережа та людські ресурси. Фінансові центри повинні виконувати комунікаційну функцію. Особливого значення в сучасних умовах набуває централізація каналів передачі й обробки інформації. Саме це дає змогу створювати віртуальні ринки. І, нарешті, у фінансовому центрі мають бути створені умови для високої ліквідності, тільки в цьому разі він буде привабливим для глобальних фінансових потоків. Підвищення статусу національного фінансового центру до міжнародного багато в чому залежить саме від того, чи вдається йому переконати глобальних гравців ринку у своїй привабливості.
Світові фінансові центри є складовими міжнародних ринків капіталу, які можуть функціонувати лише за умови концентрації капіталу в багатьох розвинутих фінансових центрах. Для цього потрібна наявність принаймні трьох суттєвих факторів: створення відносного надлишку капіталу в окремих пунктах світового господарства; виникнення світових грошей, які спроможні за своїм правовим статусом забезпечити вільний рух капіталу; достатньо високий ступінь організації транснаціональних та міжнаціональних кредитно-фінансових інституцій. Більш-менш реальної сили ці фактори набрали лише в 60-х роках минулого сторіччя, і саме тоді почалося активне формування сучасних світових фінансових центрів.
Виникнення відносного надлишку капіталу в окремих центрах світового господарства тісно пов'язане з вивозом капіталу за межі національних кордонів у вигляді прямих та портфельних інвестицій, переказом в інші країни частини тимчасово вільних Ресурсів та резервних фондів, наданням кредитів, субсидій тощо.
Швидкі темпи зростання вивозу капіталу привели свого часу до акумуляції капіталу в міжнародній сфері. Якщо раніше остання була, так би мовити, перевальним пунктом на шляху капіталу з країни в країну, то з кінця 60-х років минулого сторіччя вона перетворилася на своєрідний резервуар для капіталів, які одразу не діставали свого застосування.
Проте не тільки абсолютне зростання вивозу капіталу спричинилося до створення його відносного надлишку в міжнародній сфері. Найважливішу роль відіграла нерівномірність розподілу експортованого капіталу на світовому ринку, зумовлена характером економічних відносин між країнами, політичною ситуацією у світі, ступенем вигідності капіталовкладень у різних регіонах і країнах тощо.
Світові фінансові центри є найважливішою складовою світового господарства. Повсякденні банківські та біржові операції цих центрів викликають щоденне переміщення багатомільярдних мас капіталу. Світові фінансові центри є ланками єдиного ланцюга, що формує міжнародний ринок капіталу з усіма його сегментами — ринками банківських кредитів, цінних паперів, золота та валюти.
Рис. 15.1
Щоденний обсяг валютних торгів
Сучасні світові фінансові центри створюються в місцях зосередження капіталу незалежно від того, розташовані вони в країнах — експортерах капіталу або ні. Деякі великі фінансові центри розміщені в країнах загалом бідних з погляду власних позичкових капіталів.
Нині у світі діє велика кількість різноманітних фінансових центрів, які доцільно поділити на три групи:
1) центри у країнах з розвинутою ринковою економікою;
2) центри у країнах, що розвиваються;
3) офшорні фінансові центри, що сформувалися в обох згаданих групах країн.
ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН
Лондон
Нью-Йорк
Цюріх
Париж
Люксембург
Франкфурт-на Майні
Токіо
ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ