Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Вигоди ЦПР для ТНК

Механізм функціонування

Центри повторних рахунків (ЦПР), або, як ще їх називають, центри повторного обліку (Reinvoicing Centers) — це окремий підрозділ транснаціональної корпорації, який керує всіма транснаціональними механізмами внутрішньокорпораційної торгівлі. Деякі ТНК створюють такі центри повторних рахунків у "податкових гаванях" з метою приховати прибутки, запобігти урядовому контролю, координувати трансферні ціни.

Виробничі філії ТНК продають товари торговельним філіям тієї ж компанії тільки через продаж до Центру повторних рахунків, який, у свою чергу, продає їх торговельній філії. Проте, хоча документи (title) проходять через ЦПР, самі товари фактично рухаються із складу виробничої філії до торговельного підрозділу ТНК. ЦПР виконує "паперову" роботу, але не має ніяких товарних запасів. Центр сплачує продавцеві (виробничій філії) й отримує платежі від покупця (торговельної філії).

Коли ціни встановлюються в одному місці, можна легше та швидше ухвалювати рішення і реагувати на зміни вартості валют. Центри повторних рахунків забезпечують компанії більшу гнучкість у виборі валюти платежу. Від філій, наприклад, можна зажадати платити не в їхній місцевій валюті, якщо це обумовлено зовнішніми валютними зобов'язаннями ТНК. У цьому випадку за допомогою ЦПР компанія може уникнути витрат на конвертування однієї валюти в іншу та навпаки.

Рис. 20.1

Структура Центру повторних рахунків

Наприклад, виробнича філія в Китаї виставляє рахунки Центрові повторних рахунків ТНК у Сінгапурі в китайських юанях (рис. 20.1). ЦПР, у свою чергу, виставляє рахунки філії у США в доларах. Таким чином, обидві філії транснаціональної корпорації мають справу тільки з валютою своєї країни. Водночас реально товари рухаються прямо з Китаю у США. Щоб запобігти звинуваченням у приховуванні прибутків, більшість центрів повторних рахунків "перепродає" товари на основі витрат плюс невелика комісія за їхні послуги. Найчастіше перепродажна ціна встановлюється таким чином:

Де Pг ~ перепродажна ціна; Рm — ціна філії виробника; Er — форвардний валютний курс на дату, коли очікуються платежі від торговельної філії.

Однак ЦПР можуть використовуватися і для трансферного ціноутворення та перерозподілу прибутків.

Вигоди ЦПР для ТНК

Оскільки Центр повторних рахунків не має ділових стосунків з постачальниками та споживачами в країні його розміщення, він користується статусом нерезидента. Дуже часто це дає йому можливість отримати значні податкові пільги. Фірми зі статусом нерезидента можуть також мати власні банківські рахунки за кордоном та значно більший доступ до зовнішніх валютних ринків, ніж місцеві компанії.

Створення ЦПР дає змогу централізовано управляти всіма валютними трансакціями, внутрішньокорпораційними продажами. Це значно підвищує ефективність таких операцій. ЦПР здійснюють великі обсяги трансакцій, тому вони можуть отримати від банків більш конкурентні ціни на купівлю іноземної валюти.

Центри повторних рахунків можуть застосовувати різні інструменти фінансових стратегій для управління внутрішньофілійними потоками готівки. За допомогою ЦПР усі філії урегульовують внутрішньокорпораційні розрахунки в їхніх місцевих валютах.

Гарантуючи валютні курси за майбутні вимоги, Центр повторних рахунків може встановлювати наперед тверді витрати в місцевій валюті. Це дає змогу торговельним філіям робити тверду пропозицію (Arm bids) кінцевим неафілійованим споживачам, тобто знижувати ризики зміни валютних курсів.

Створення Центру повторних рахунків є, однак, досить витратною справою. Необхідно організувати додатковий підрозділ ТНК, треба здійснювати значний обсяг облікових бухгалтерських операцій. Зростають витрати на комунікації у зв'язку з географічною відокремленістю центрів виробництва від центрів маркетингу та продажу. Уряди країн можуть з підозрою ставитися до трансакцій з центром, що розташований у "податковій гавані", отже зросте контроль за діяльністю місцевих філій, що спричинить їх додаткові витрати на юридичні послуги.