Міжнародні фінанси - Рогач О.І - ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Використання тимчасово вільних джерел транснаціональної корпоративної мережі є одним із поширених механізмів фінансування. Як видно з рис. 21.1, валютні позики можуть надаватися філії як батьківською компанією, так і будь-яким іншим зарубіжним структурним підрозділом фірми.

Основними формами внутрішньокорпораційних позик є:

• прямі кредити;

• "фасадні" кредити;

• паралельні кредити.

Детально вони розглянуті в розділі 20.

Зазначимо, що прямі внутрішньофірмові кредити оформляються простим векселем і надаються за процентною ставкою, яка близька до ринкової або трохи менша за неї. Рівень процентів може викликати незадоволення уряду країни. Якщо уряд фиш-кредитора заінтересований у якомога більших процентних ставках з огляду на мету опосередкування або потреби платіжного балансу, то уряд філії-боржника, навпаки, з цих же причин вимагає низьких процентних ставок. У деяких випадках пряме кредитування невигідне ТНК. Це може спричинюватися проблемами податкового планування, додатковим валютним ризиком, загрозою заблокування валютних доходів у країні, що приймає. В таких випадках використовуються інші механізми внутрішньо-корпораційного фінансування.

ФІНАНСУВАННЯ В МІСЦЕВІЙ ВАЛЮТІ ВІД БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Підприємства транснаціональних компаній намагаються забезпечити свої потреби в обіговому (робочому) капіталі на місцевому кредитно-фінансовому ринку. Короткострокове фінансування філії в місцевій валюті може здійснюватися як по лінії банківських запозичень, так і по лінії запозичень від небанківських установ.

Серед основних форм банківського короткострокового фінансування слід назвати такі види позик:

• банківські строкові позики;

• кредитні лінії;

• револьверні кредитні угоди;

• банківські овердрафти.

Банківські строкові позики

Строкові позики комерційних банків є традиційною формою короткострокового фінансування. Звичайно це прямі незабезпе-чені кредити на період до 90 днів. Вони призначені для фінансування специфічних тимчасових потреб і повертаються банку однією сумою разом з процентами, коли фірма отримує грошові надходження від операційної діяльності. Тому ці позики часто називають "самоліквідовуваними " (self-liquidating).

Кредитна угода оформлюється у вигляді простого векселя. Позичальник підписує його і засвідчує обов'язок повернути зазначену суму в певний час разом із процентами. Така форма фінансування звичайно використовується тими філіями, шо не мають потреби часто звертатися до банківського кредитування і роблять це в разі виникнення несподіваних (незапланованих) потреб у грошових ресурсах.

Кредитні лінії

Якщо філії ТНК постійно потрібні позики, банк може надавати йому можливість регулярного короткострокового фінансування шляхом відкриття кредитної лінії. Ця форма фінансування дає філії змогу позичати гроші до встановленого ліміту, коли він їх потребує, та повертати позику, коли він має вільні ресурси. В країнах з ринковою економікою для відкриття кредитної лінії достатньо неформальної угоди з банком. У країнах, що розвиваються, для цього необхідно укласти юридично оформлену угоду. Як правило, філія сплачує проценти за використану частину кредитної лінії. Але інколи банк може вимагати від позичальника сплати комісійних і на невикористану частину кредитної лінії. До цього може приєднуватися також вимога тримати на депозиті так звані компенсаційні баланси, щоб забезпечити виконання процентних та комісійних платежів.

Револьверні кредитні угоди

Юридично формалізовані кредитні лінії, що періодично поновлюються протягом відносно тривалих періодів, називають револьверними кредитами (revolving credit).

Револьверні кредитні угоди подібні до кредитних ліній. Але в даному випадку банк юридично зобов'язаний видавати кредит до обумовленої суми. Поява цієї форми короткострокового фінансування викликана тим, що філія хоче мати гарантію отримання ресурсів навіть тоді, коли банк відчуватиме нестачу ліквідних ресурсів. Для надання револьверних кредитів філія обов'язково укладає з банком угоду. Ця угода переглядається та поновлюється кожні 2—3 роки.

Револьверний кредит передбачає два основні типи платежу:

а) процентну ставку за використану частину кредитної лінії;

б) обов'язкову комісію (звичайно 0,125—0,5 % на рік) за невикористану частину ліміту кредитування.

Банківські овердрафти

Філії транснаціональних корпорацій можуть отримувати фінансування від банків у вигляді овердрафту. Овердрафт — це кредитна лінія, за якою клієнт може виписати чеки до певної максимальної суми. Овердрафтні лінії часто розширюються з року в рік, перетворюючись, таким чином, на форму середньо-строкового фінансування. При цьому позичальник сплачує процент лише на дебетовий залишок.