Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Трансляційний ризик

Цей ризик відомий також як розрахунковий, або балансовий, ризик. Його джерелом є можливість невідповідності між активами і пасивами, вираженими у валютах різних країн. Наприклад, якщо європейська компанія має дочірню філію у США, то в неї є активи, вартість яких виражена в доларах США. Якщо в неї немає достатніх пасивів у доларах США, що компенсують вартість цих активів, то компанія схильна до ризику. Знецінення долара США відносно валюти країни розташування головного офісу компанії приведе до зменшення балансової оцінки вартості активів дочірньої компанії, оскільки балансовий звіт материнської компанії виражатиметься в національній валюті. Аналогічно компанія з чистими пасивами в іноземній валюті буде схильна до ризику в разі підвищення курсу цієї валюти. Наприклад, компанія взяла кредит у євро, оскільки в ЄС були низькі процентні ставки, а потім обміняла євро на долари для фінансування проекту в США. Балансовий звіт покаже збільшення вартості пасивів у євро у випадку, якщо курс євро щодо долара зросте.

При визначенні трансляційного ризику важливо оцінити, наскільки серйозну загрозу він становить. Якщо компанія вважає, що ризик незначний, тоді немає необхідності його хеджувати. До того ж відображення в балансовому звіті змін активів і пасивів при їх оцінці в базовій валюті є всього лише бухгалтерською процедурою. Той факт, що вартість активів дочірньої компанії у США, виражена в одній з європейських валют, коливається разом з рухом обмінного курсу долара США до національної валюти, може ніяк не вплинути на основну діяльність або прибутковість (у доларах США) дочірньої компанії. Тому витрати на хеджування трансляційного ризику можуть вважатися безглуздими, оскільки фактично не існує ризику втрат від коливань курсу. Така позиція виправдана, якщо зміни курсу розглядаються як відхилення від відносно стабільного курсу. Однак якщо існує певна тенденція зміни курсу, то сама ця тенденція може виявитися істотною, хоча відхилення від курсу в той або інший бік можуть і не мати значення. Тенденція до зниження вартості долара США щодо національної валюти в довгостроковій перспективі може становити суттєвий чинник для материнської компанії. Навіть якщо знецінення долара не вплине на діяльність дочірньої фірми, але майбутні надходження доходу в національній валюті від дочірньої в материнську компанію зменшаться, при оцінці активів дочірньої філії доцільно відобразити це зменшення в балансовому звіті материнської компанії. Таке зменшення вартості активів дочірньої компанії в національній валюті вже матиме істотне значення для материнської компанії, і в цьому випадку слід розглянути необхідність певних заходів щодо хеджування валютного ризику.

Ігнорування відхилень валютного курсу в той або інший бік від загальної тенденції в довгостроковій перспективі цілком виправдане для активів, наприклад, дочірніх компаній, оскільки подібні активи мають довгостроковий і навіть безстроковий характер. Для активів короткострокового характеру виникає проблема з термінами їхнього погашення, оскільки вони можуть збігтися з періодом особливо несприятливого обмінного курсу. Для такого ризику вразливими є боргові зобов'язання компаній, виражені в іноземній валюті. Боргові цінні папери можуть мати термін погашення без права його продовження. Навіть якщо валютний курс євро до долара просто коливається в межах постійного рівня на тривалому проміжку часу, для європейського позичальника американських доларів ситуація виявиться вельми несприятливою, коли термін погашення настане в момент особливо високого курсу долара щодо євро. Активи і пасиви, що їх не можна вважати безстроковими, надто коли умови і терміни погашення не є гнучкими, створюють імовірність валютного ризику, істотного для компанії. Тому у цьому випадку необхідно з усією серйозністю розглянути питання хеджування трансляційних валютних ризиків.