Міжнародні фінанси - Рогач О.І - НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

Ефективні платіжні системи як засіб переміщення коштів між банками мають вирішальне значення для ефективного функціонування світової фінансової системи. Провідні платіжні системи здатні передавати через канали національних та міжнародних фінансових систем і ринків інформацію про економічні та фінансові кризи. Тому однією з необхідних умов ефективного функціонування світової фінансової системи є стабільність міжнародних ПС. Платіжні системи можуть наражатися на цілу низку ризиків, серед яких:

кредитний — ризик невиконання учасником ПС своїх фінансових зобов'язань на даний момент часу або в майбутньому;

ліквідності — нестача коштів у учасника ПС загрожує виконанню його фінансових зобов'язань у запланований термін, хоч у майбутньому вони можуть бути виконані;

правовий — недосконала та нестабільна правова база може спричинити чи загострити кредитний ризик або ризик ліквідності;

операційний — технічні збої та помилки можуть підвищити кредитний ризик або ризик ліквідності;

системний — унаслідок неспроможності одного з учасників ПС виконати свої зобов'язання або внаслідок криз у самій системі решта її учасників також не зможуть виконати свої зобов'язання, що призведе до поширення кризи ліквідності та загрози стабільності фінансової системи в цілому.

Протягом останніх років були запроваджені міжнародні стандарти створення та функціонування ПС, спрямовані на забезпечення економічної стабільності. Вагомий внесок тут належить Комітету з платіжних та розрахункових систем (Committee on Payment and Settlement Systems — CPSS) центральних банків країн "Групи 10", робоча група якого у травні 1998 р. визначила основоположні принципи структури та функціонування ПС. По закінченні роботи в 1999 р. був опублікований звіт під назвою "Основні принципи для системно важливих платіжних систем". Цей документ значною мірою грунтується на попередніх дослідженнях CPSS, зокрема на "звіті Ламфалуссі", оприлюдненому 1990 p., в якому було проаналізовано транскордонні та мультива-лютні системи взаєморозрахунків, визначено загальні цілі, встановлено мінімальні вимоги до розробки та функціонування таких систем, а також сформульовано принципи спільного нагляду за ними з боку центральних банків. Стандарти Ламфалуссі дістали широке визнання — їх. застосовували не лише в тій специфічній сфері, для якої вони призначалися, а й у платіжних клірингових та розрахункових системах багатьох інших типів.

Та динамічний розвиток ПС значно розширює стандарти Ламфалуссі, доповнює їх новими важливими положеннями, які й були відображені в звіті CPSS. Головні положення звіту можна звести до таких:

■ Необхідною передумовою безпечної взаємодії учасників ПС є наявність обгрунтованої правової бази в усіх відповідних юрисдикціях — законодавча база стосовно банківського сектора, укладання договорів, здійснення платежів, дебіторсько-кредиторських взаємовідносин тощо.

■ Правила та процедури ПС мають бути прозорими, аби її учасники краще розуміли причини виникнення та наслідки кожного з фінансових ризиків, що, своєю чергою, має забезпечити їх уникнення.

■ Для управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності та їхнього обмеження ПС мають чітко визначати необхідні правила та процедури щодо відповідних обов'язків системного оператора та учасників ПС. Такі правила та процедури передбачають відповідальність за управління ризиками та їх обмеження і повинні гарантувати, що всі учасники матимуть як стимули, так і можливості для управління та обмеження кожного з породжених ними ризиків. Існують аналітичні й операційні методи управління ризиками. До аналітичних належать поточний моніторинг та аналіз кредитного ризику й ризику ліквідності, спричинених учасниками ПС. До операційних — установлення учасниками ПС лімітів овердрафту або введення вимог попереднього покриття чи внесення заставного забезпечення, а також управління чергою трансакцій тощо.

■ ПС має забезпечувати остаточний розрахунок на день валютування, найкраще — протягом дня. За проміжок часу між прийняттям системою платежів та остаточним розрахунком учасники можуть зазнати кредитного ризику або ризику ліквідності. Цей принцип спонукає до прискорення розрахунку у визначену дату валютування і не перешкоджає завчасному прийманню системою платежу.

■ ПС багатостороннього взаємозаліку має забезпечувати своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі неплатоспроможності учасника з найбільшими зобов'язаннями. У такому випадку посилюється загроза браку ліквідності й для інших учасників ПС. Тому один зі "стандартів Ламфалуссі" передбачає здатність ПС витримати неплатоспроможність учасника з найбільшою чистою дебіторською позицією. Практика функціонування ПС свідчить, що можливий одночасний крах кількох учасників із великими чистими дебетовими позиціями.

■ У більшості ПС зобов'язання учасників виконуються шляхом взаємного переказу активів. Найпоширеніший та найнебсз-печніший вид цих активів — залишок на рахунку центрального банку, що становить вимогу до центрального банку. Якщо розрахункові активи є вимогами до інших кредитних установ, які можуть спричиняти кредитні ризики, ПС наражається на кризу довіри що, своєю чергою, породжує системний ризик. Рахунки в центральному банку є у цьому сенсі найбезпечнішими розрахунковими активами саме завдяки відсутності кредитного ризику.

■ ПС має гарантувати високий рівень безпеки й операційної надійності та мати механізми швидкого аналізу нестандартних ситуацій для своєчасного завершення щоденної обробки платежів. Для цього вона повинна відповідати визнаним стандартам безпеки, адекватним вартості операцій, підтримувати високий рівень своєї операційної стійкості, що досягається завдяки не лише висококласному технічному обладнанню, програмному забезпеченню, а й кваліфікованому персоналу.

■ ПС мають забезпечувати зручний для користувачів та економічно ефективний спосіб виконання платежів. Тому завдання розробників та операторів ПС — підтримувати задану якість послуг з урахуванням функціональності, безпеки, ефективності за мінімальної вартості ресурсів. Ліквідність системи — чи не найважливіша умова її безперервного функціонування. Отримувачі віддають перевагу щоденним розрахункам, бажаючи отримати кошти, які можна використати негайно. Однак відправники прагнуть уникнути витрат, пов'язаних зі збільшенням обсягу ліквідності, необхідної на початку робочого дня. Якщо система має неадекватний механізм обслуговування внутрішньоденної ліквідності, вона наражається на ризик повільного обороту або зупинки, коли кожен з учасників очікує, що інший заплатить першим. Для забезпечення ефективності необхідно стимулювати учасників до негайної оплати. Особливо важливою є підтримка внутрішньоденної ліквідності для систем розрахунків у режимі реального часу, рішення про яку ухвалює центральний банк країни. Технологічні та функціональні процедури, що забезпечують платіжний сервіс, мають відповідати всім видам послуг, необхідних користувачам, враховуючи при цьому рівень економічного розвитку відповідного ринку. Таким чином, структура платіжної системи має бути адаптованою до географії країни, її телекомунікаційної, транспортної та банківської інфраструктури; здатною адекватно реагувати на мінливі умови внутрішнього та міжнародного платіжного сервісу.

■ ПС має передбачати об'єктивні та прозорі критерії членства, що сприяє ефективному та дешевому платіжному сервісу. Будь-які обмеження доступу повинні підкорятися насамперед відповідним критеріям ризику. Процедура ж виходу учасника із системи на його власну вимогу або за рішенням системного оператора має бути чітко визначена.

■ Оскільки потенційно ПС може впливати на фінансово-економічний розвиток країни, вона потребує ефективного, підзвітного та прозорого управління, незалежно від того, хто його здійснює — центральний банк чи приватний сектор.