Ділова українська мова - Горбул О.Д. - 6.5. Трудові угоди

ТРУДОВІ УГОДИ укладаються між організаціями і працівниками, які не входять до складу цієї організації. Залучення працівників для виконання певних видів робіт відбувається тоді, коли в організації бракує фахівців з певної галузі і коли ці роботи не можна виконати на договірних засадах з відповідними установами і підприємствами. Трудова угода має такі обов'язкові реквізити:

1) назва документа;

2) дата і місце його складання;

3) перелік сторін, що уклали угоду;

4) зміст угоди із зазначенням обов'язків виконавця і замовника;

5) терміни виконання і оплати роботи;

6) юридичні адреси сторін;

7) підписи сторін;

8) печатка підприємства або організації.

Трудова угода складається в кількох примірниках, один з яких передається виконавцеві, а інші зберігаються у справах організації-замовника.

6.6. Доручення

Письмове повноваження, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь юридичні дії або одержувати матеріальні цінності, називають ДОРУЧЕННЯМ.

Доручення можуть видаватися на розпорядження майном, на одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей, на ведення справ у судових (арбітражних) органах та ін. Доручення поділяють на офіційні та особисті.

В офіційному дорученні має бути зазначено:

1) назву організації, яка видає доручення;

2) номер доручення й дату видання;

3) назву документа (доручення);

4) посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення;

5) назву організації чи підприємства, від якого має бути одержано товарно-матеріальні цінності;

6) номер і дату супровідного документа (наряду, рознарядки та ін.);

7) перелік товарно-матеріальних цінностей із зазначенням кількості їх або на яку суму;

8) строк дії доручення;

9) зразок підпису особи, якій видано доручення;

10) назву документа, що посвідчує особу одержувача цінностей (паспорт, посвідчення);

11) підписи службових осіб, які видали доручення;

12) печатку організації, що видала доручення. Офіційні доручення поділяють на разові, які видаються

для певної одноразової дії (найчастіше на право отримання матеріальних цінностей); спеціальні та загальні.

Спеціальним дорученням називають документ, яким службова особа уповноважується на здійснення однотипних вчинків: на представництво в органах суду, на здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу.

Загальне доручення видають на право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном.

Доручення видають на строк не більше трьох років. Якщо строк повноваження не вказано, доручення зберігає силу протягом одного року з дня його підписання. Якщо ж доручення взагалі не датоване, воно не має юридичної сили.

ОСОБИСТІ ДОРУЧЕННЯ видаються окремим особам, які передають свої права іншим особам. Серед них найпоширенішим документом є доручення на одержання грошей. Таке письмове повноваження не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення. Воно може бути засвідчене організацією, в якій працює або навчається довіритель, адміністрацією стаціонарного лікувального закладу, установи, в якій він перебуває на лікуванні, а також військовою частиною.

Доручення на отримання грошей готівкою складається за довільною формою і має такі реквізити:

1) назва документа;

2) прізвище, ім'я і по батькові особи, яка видала доручення;

3) прізвище, ім'я і по батькові особи, якій видано доручення (довіреної особи).

Зразок

(назва підприємства, організації, установи) ДОРУЧЕННЯ

(посада, підрозділ) доручаю одержати в бухгалтерії^_

належні мені гроші_20_р.

(Кому, прізвище, ім'я, по батькові)

за його паспортом, серії _№_видано_

__прописано за адресою_

про ідо розписуюсь_.

Підпис_посвідчую.

Начальник відділу кадрів (ініціали й прізвище)

"_"_20_р.

КАСА

видати за паспортом (підпис)

(Ініціали Й прізвище)

Головний бухгалтер (підпис) (ініціали й прізвище) _20_р.