Місцеві фінанси - Сунцова О.О. - Оцінка платоспроможності

Значення питання платоспроможності з розвитком системи місцевих фінансів в умовах сьогодення дедалі зростає. Наскільки впевнено у фінансовому плані будуть себе почувати місцеві органи влади, залежатиме втілення проектів розвитку інфраструктури.

Місцеві органи влади з прийняттям Бюджетного кодексу набули можливості позичати та погашати свої борги. Більшість місцевих органів влади надає послуги, які потребують значних інвестицій. Залучення інвестицій дасть можливість надавати послуги на якісно вищому рівні та впродовж тривалого часу, тому для їх фінансування варто здійснювати запозичення. З іншого боку, це дозволить рівномірно розподілити тягар погашення, залучивши до оплати майбутні покоління. В умовах недостатнього фінансового забезпечення видатків місцевих бюджетів фінансування за рахунок позик набуває особливої актуальності. Одним із заходів здійснення виважених запозичень має стати оцінка платоспроможності.

Зазвичай місцевий орган влади платоспроможний, якщо його вимоги до запозичень на фінансування проекту відповідають вимогам кредитування фінансового посередника або інвестора. Кредитний ризик і платоспроможність боргових зобов'язань здебільшого вимірюються через порівняння з ризиком і перевіреною платоспроможністю інших боргових зобов'язань у плані погашення та обслуговування.

Оцінка платоспроможності органу місцевого самоврядування здійснюється у 4 основних напрямах:

- аналіз боргового навантаження;

- стан управління бюджетними ресурсами;

- оцінка змін у показниках міжбюджетних відносин;

- оцінка змін податкової бази.

Як приклад застосування фінансових коефіцієнтів для оцінки боргового навантаження використовуються такі показники:

- відношення обсягу боргу органу місцевого самоврядування до суми податкових і неподаткових доходів;

- сума платежів з обслуговування боргу в поточному році як частка доходів бюджету;

- частка зовнішнього боргу в структурі боргу в цілому;

- співвідношення між обсягами кредиторської заборгованості та сукупних доходів бюджету.

Для оцінки стану управління бюджетними ресурсами використовується показник відношення дефіциту бюджету з врахуванням кредиторської заборгованості до сукупних видатків місцевого бюджету. Додатковими показниками оцінки щодо цього можуть виступати співвідношення показників загального та спеціального фондів за доходами та видатками та їх порівняння за результатами виконання бюджету, зокрема частка капітальних видатків у розвиток місцевої інфраструктури .

У рамках оцінки платоспроможності в плані міжбюджетних відносин використовуються такі показники:

o частка доходів, що не враховуються при визначенні трансфертів, у структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

o частка доходів, що враховуються при визначенні трансфертів, у структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

o частка дотації та цільових субвенцій у структурі місцевого бюджету.

Для оцінки стану податкової бази можуть використовуватися показники частки податкових надходжень від найбільших платників податків у структурі податкових доходів бюджету, результати порівняльного аналізу кількості видів надходжень (зокрема місцевих податків і зборів) та дані змін у структурі надходжень протягом декількох бюджетних періодів. Для оцінки тенденцій у податковій базі слід використовувати показники касових надходжень, нарахованих податкових зобов'язань та податкової заборгованості (недоїмки) до бюджету.

Розглянемо деякі категорії, які потрібно враховувати при визначенні платоспроможності місцевих органів влади:

Міжбюджетні трансферти. Запровадження формульного розрахунку міжбюджетних трансфертів, закріплення чітко визначених Бюджетним кодексом джерел надходжень до місцевих бюджетів надало цьому процесу стабільності та прозорості . Разом з цим зберігається досить вагома частина негрошових надходжень, що негативно відбивається на оцінці.

Бартерні платежі. Заборона взаємозаліків, інших негрошових розрахунків з бюджетом підвищила гнучкість управління видатками. Крім цього, зменшення частки негрошових надходжень позитивно вплинуло на кредитний рейтинг місцевих органів влади.

Обов'язкові видатки місцевих бюджетів. Обов'язкові видатки становлять значну частину загального фонду місцевих бюджетів, що дещо знижує можливості своєчасного обслуговування боргу. Внаслідок цього зменшується гнучкість бюджету, підвищується залежність спроможності сплати боргу від швидкості обороту інвестиційних коштів, а швидкий оборот інвестиційних коштів є необхідною умовою збільшення надходжень та можливості здійснення видатків на обслуговування боргу.

Реальний дефіцит місцевого бюджету. Бюджетним кодексом передбачено прийняття бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів з дефіцитом виключно в частині дефіциту бюджету розвитку у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування. Механізм прийняття бюджетних зобов'язань у відповідності до бюджетних асигнувань дасть можливість у майбутньому уникнути заборгованості. В ситуації існування заборгованості попередніх років точнішим способом оцінки фінансового стану є порівняння непогашених кредиторської та дебіторської заборгованостей, що дозволить визначити реальний дефіцит .

Обслуговування боргу. За основу оцінки можна взяти виконання договірних умов між кредитором та позичальником з раніше взятих зобов'язань. Бюджетний кодекс значно посилює культуру платежів, позбавляючи права здійснювати нові запозичення протягом п'яти наступних років у разі порушення графіка погашення з вини позичальника. Крім цього, ринки державних фінансових заборгованостей у країнах СНД не розвинуті і позбавлені ліквідності. Тому органи місцевого самоврядування повинні уникати ситуацій, коли вони залежатимуть від рефінансування, щоб мати змогу сплатити основну частину та відсотки за боргом .

Спроможність стягнення належних зборів за капіталовкладення у комунальну інфраструктуру. З метою забезпечення принципу повернення коштів при наданні суспільних послуг місцеві органи влади повинні мати змогу збирати у належному обсязі плату за користування комунальною інфраструктурою. Якщо вкладання коштів не може бути довгостроковим, то втрачається основний сенс інвестицій в інфраструктуру і значно зростає небезпека несплати боргів .

Досвід минулого та перспективи. Органи місцевого самоврядування мають певний досвід короткострокових запозичень у місцевих комерційних банків на покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання загального фонду місцевого бюджету та фінансування капітальних проектів. Що ж до довгострокового фінансування проектів, то ця справа потребує подальшого розвитку. Враховуючи уроки одеського досвіду, встановлено певні обмеження щодо запозичень. Вони зумовлені, насамперед, прагненням уряду підтримувати лише виважені місцеві запозичення та реалізацію проектів, що забезпечують відшкодування коштів і базуються на механізмі отримання плати від споживачів .

З прийняттям Бюджетного кодексу значно зросла фінансова забезпеченість видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. До того ж при збільшенні власних надходжень до бюджетів міст частка трансферту не зменшується. Завдяки цьому зроблено значний крок до підвищення платоспроможності щодо довгострокових запозичень. Усе це потребує розвитку ринку довгострокового фінансування.

Важливою справою в цьому напрямі стало створення Світовим банком Фонду кредитування муніципального розвитку України, який діятиме під керівництвом Міністерства фінансів України. Передбачається, що Фонд кредитування муніципального розвитку України буде неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок коштів позики Світового банку в рамках проекту Фонду кредитування муніципального розвитку, а також коштів, наданих донорами, благодійними організаціями та з інших джерел, що не заборонені чинним законодавством. Метою фонду є побудова сталої системи муніципальних інвестицій задля поліпшення якості та обсягу послуг, що надаються населенню, і, водночас, стимуляції розвитку ринку капіталів. Роль зазначеного фонду полягатиме у наданні довгострокових ресурсів органам місцевого самоврядування для розбудови та реконструкції місцевої інфраструктури та технічної допомоги в управлінні місцевими фінансами. Реалізація цього проекту буде спрямована на систематичне підвищення платоспроможності органів місцевого самоврядування. При цьому додатковими вигодами буде впровадження культури жорстких кредитів, які сприятимуть кращій мобілізації ресурсів та добре зважених підходів до фінансування, що базуються на ефективності використання бюджетних коштів.

Своєю роботою фонд має продемонструвати життєздатність строкових позик для фінансування капіталовкладень у проекти послуг та інфраструктури міст, а також підприємств комунальної власності як у проекти, що передбачають окупність витрат, так і в такі, що не передбачають окупності витрат. Претенденти на отримання кредиту мають відповідати трьом основним критеріям:

o міцний фінансовий стан та платоспроможність;

o знання, навички та заохочення відповідального бюджетно-фінансового управління;

o висока рентабельність проекту.

Тому надзвичайно важливо, щоб міста почали оцінювати свій фінансовий стан з метою визначення сфер, у яких потрібні вдосконалення. Чим більшим буде прогрес, тим кращі шанси отримати позику матиме місто.