Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. - Розділ 16. Банківська система Словаччини

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

Історія розвитку банківської системи Словаччини аналогічна до історичних аспектів Чехії, оскільки до 1993 року банківській сектор мав спільний початок. Діяльність банківської системи після розпаду Чехословаччини у сфері кредитування не відповідала потребам економіки і була перешкодою для її зростання. Умови кредитування в Словаччині у 1999 році для позичальників були достатньо важкі. Так, іпотечні кредити надавалися на умовах оплати високих відсотків з розрахунку 13 % річних. Уряд для полегшення доступу до іпотечних кредитів у кінці 1999 року виділив з державного бюджету на боніфікацію відсотків іпотечних кредитів 85 млн сл. кр., що дозволило знизити оплату за кредити до 7,5 % річних. У 2000 році на ці цілі було виділено 100 млн сл. кр. Пільгове кредитування здійснювали три державних банки: VUB, SLSP і "Істробанка".

Облікові ставки за короткостроковими кредитами, що надавалися словацькими комерційними банками, були достатньо високі і в середньому складали 25-30 % річних. Якщо до кризи серпня 1998 року у Росії Словацький "ВУБ-факторинг" здійснював страхування експортних кредитів в Російській Федерації за умови, що російський імпортер був клієнтом великого банку ("Ощадбанку РФ", "Інкомбанку", "Промбудбанку" і т.п.), то після кризи ця діяльність була повністю припинена.

До 1998 р. більшість підприємств у Словаччині була приватизована, але вони не були реструктуризован і. Через негативну платіжну дисципліну і збитковість ряду підприємств держбюджет мав певні труднощі з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери. Особливо складна ситуація склалася в банківській сфері, де державні банки акумулювали борги підприємств. У 2002 р. неповернення боргів банків склали 12 % від ВВП. Відповідно актуальними стали стабілізація банківського сектору, приватизація і прискорення реструктуризації підприємств і банків.

У зв'язку з цим, а також з метою виконання рекомендацій ЄС, уряд Словацької Республіки з 1999 року проводив роботу з підготовки процесу приватизації трьох найбільших банків Словаччини: "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB), які займали за обсягом своїх активів відповідно 1,2'5 місця в рейтингу словацьких банків.

На попередньому етапі урядом Словацької Республіки у жовтні 1999 року для зміцнення фінансового становища визначених до приватизації банків було виділено з держбюджету 18,9 млрд сл. кр. на збільшення їх статутного капіталу, у т.ч. VUB -10,2 млрд, SLSP - 4,9 млрд і JRB - 3,8 млрд сл. кр. Сам процес приватизації відбувався у 2 етапи, починаючи з 2000року:

I етап - виставлення на продаж 67 % пакета акцій, що належали державі, в JRB,

II етап - до кінця 2000 року 51 % пакета акцій VUB і 100-відсотковий пакет акцій SLSP.

Приватизація та роздержавлення банківського сектору зумовили пожвавлення діяльності комерційних банків, а також жорстку конкурентну боротьбу за клієнтів.

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

Банківська система Словаччини включає:

- Національний банк Словаччини;

- комерційні банки різних видів (універсальні банки, спеціальні банки, інвестиційні банки, Ощадбанки) з контрольним пакетом акцій словацьких акціонерів;

- іноземні банки;

- філіали банків-резидентів і нерезидентів;

- спеціальні державні кредитно-фінансові інститути. Очолює систему Національний банк Словаччини, який виконує традиційні для європейських центральних банків функції:

- підтримує стабільність валютних курсів;

- підтримує загальну фінансову стабільність у країні;

- рефінансує комерційні банки;

- контролює діяльність комерційних банків;

- випускає в обіг монети і банкноти.

Ще в 1998 році Центральний банк вирішив відмовитися від прив'язки національної валюти до валютного кошика, що складався з німецької марки і американського долара, і відпустив словацьку крону у так зване "вільне плавання". Сьогодні банком підготовлений і реалізується план щодо переходу на єдину європейську валюту євро з січня 2009 року, яку країна успішно реалізувала.

Національний банк Словаччини діє на підставі законів Словацької Республіки "Про банки" № 21/1992 і "Про Державний чесько-словацький банк" №22/1992 з подальшими змінами і доповненнями, є головним банком країни, знаходиться у її власності, є одночасно органом державного управління спеціальної компетенції і юридичною особою, що здійснює господарську діяльність. Перелік функцій Національного банку Словаччини не суперечить міжнародній практиці центральних банків і, як і Центральні банки інших країн, виконує функцію грошово-кредитного регулювання економіки й емісійну функцію.

Крім Національного банку, у Словаччині діє ще 22 банківські структури:

- 2 стовідсоткових словацьких банки без іноземної участі в капіталі;

- 16 банків з іноземною участю або ті, що знаходяться повністю у володінні іноземних банківських структур;

- 4 філіали іноземних банків у Словаччині:

• португальського Banco Mais;

• німецького Commerzbank;

• голландського ING Bank;

• британського HSBC Group.

Банки Словаччини підтримують ділові зв'язки зі Світовим банком, МВФ, ЄБРР та ін. Реструктуризація і приватизація банків "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB) проводилися з урахуванням рекомендацій Світового банку і МВФ з безпосередньою участю великих банків США і Західної Європи.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) продав 15,99-відсотковий пакет акцій найбільшого банку Словаччини Slovenska sporitelna австрійському Erste Bank. За підсумками операції, сума якої становила 122,28 млн євро, Erste Bank став єдиним акціонером Slovenska sporitelna. Усього з моменту початку приватизації словацького банку в 2001 році Erste Bank витратив на купівлю його акцій 522 млн євро. Обсяг активів Slovenska sporitelna становить майже 6 млрд євро. У банку 338 відділень на території Словаччини .

Діюча в Словацькій Республіці система кредитування і страхування експортних операцій складається з мережі комерційних банків, найбільшими з яких є:

- VUB;

- Ощадбанк;

- банк Татра;

- банк Австрія-Кредітандшталь;

- державний Експортно-імпортний банк.

"Експортно-імпортний банк", створений у 1997 році рішенням уряду для кредитування і страхування експортно-імпортних операцій і зарубіжних інвестицій, надає словацьким учасникам зовнішньоекономічної діяльності кредити на пільгових умовах (8-12 % річних) і при обґрунтуванні надійності іноземного партнера здійснює їх страхування. Банк в усі роки функціонування надає експортні кредити і страхує експортні операції. При цьому більше засобів було направлено на розвиток експорту в крани ЄС.

Отже, банківська система функціонує ефективно за рахунок потужних гравців на ринку банківських продуктів та послуг. У Словаччині мають представництва 12 іноземних банків. З 2003 року додалися представництва російського Форабанку і німецького Commerzbank. Сумарний статутний капітал комерційних банків з 2005 року становить 40,4 млрд сл. крон, з яких понад 70 % належало іноземним інвесторам. Активи банків складали 993,9 млрд сл. крон.