Платіжні системи - Пиріг С.О. - 4.1.4. Нормативна база НСМЕП

Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів та учасників НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК; Правила.

Перелік документів Платіжної організації, за допомогою яких забезпечується діяльність НСМЕП, наведено в реєстрі нормативних, методичних та технологічних документів НСМЕП, який ведеться Платіжною організацією.

На сьогодні робота НСМЕП регламентується такими документами:

1. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 №367. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001р. за № 954/6145 зі змінами та доповненнями.

2. Правила Національної системи масових електронних платежів, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня 2005р. за №25/10305.

3. Про впровадження пілотного проекту Національної системи масових електронних платежів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 07.09.2000 № 352.

4. Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.10.2004 за № 512.

5. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 29.10.2004 за № 520 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2004р. за № 1438/10037.

6. Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2002 № 177 „Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських установах України". Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП [27].

Окрім того, Рада НСМЕП на першому своєму засіданні, яке відбулося 28.09.2000, затвердила такі документи:

1. Ліміти платіжних карток та SAM.

2. Розміри міжбанківських комісійних в НСМЕП.

3. Бухгалтерську модель НСМЕП („Тимчасовий порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками НСМЕП у банках").

Станом на 01.08.2005 року членами НСМЕП є такі банки: АБ "Експрес-Банк", АКБ "Імексбанк", ВАТ "Мегабанк", ВАТ Банк "Демарк", АСУБ "Грант", ВАТ "Кредитпромбанк", ВАТ КБ"Хрещатик", АКБ "Мрія", "Брокбізнесбанк", ВАТ Банк "БІГ Енергія", ВАТ "Інпромбанк", "Полікомбанк", АБ "Експрес-Банк", АБ "Муніципальний", АКБ "Одеса-Банк", АКБ "Інтербанк", АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкглТ', АБ "Київська Русь", АКБ "Меркурій", TOB КБ"СоцКом Банк" і Національний банк України.

За час функціонування НСМЕП в банках-членах НСМЕП і їх філіях встановлено 29 автоматизованих карткових систем, 27 з яких працює в міжбанківському режимі, створено 3 процесингові центри. Мережа обслуговування карток НСМЕП на 10.05.06 р. налічує 2 680 одиниць термінального устаткування (рис. 4.6). В обороті НСМЕП — 1 262 093 карток (рис. 4.5). 18 липня 2005 року був зареєстрований випуск мільйонної платіжної картки НСМЕП.

У п'ятірку лідерів за кількістю емітованих карток НСМЕП входять АБ "Експрес-Банк", "Імексбанк", "Демарк", Мегабанк, Банк "Грант".

Рис. 4.6. Динаміка кількості введених в дію терміналів НСМЕП по роках (шт.)

Загальні обороти грошових коштів системи досягли 24 634 081 656 грн,, у тому числі міжбанківські обороти - 283 242 395 грн. фю. 4.7,4.8).

Рис. 4.7. Динаміка загальних та між банківських річних оборотів НСМБП (млн. грн.)

З рисунків видно, наскільки динамічно розвивається цей бізнес-проект. Але говорити про їх розумну достатність, звичайно ж, не можна. Хоча великі можливості НСМЕП очевидні вже сьогодні.

Рис. 4.8. Динаміка денних оборотів по картках НСМБП за період 04.01.2005 - 10.05.2006 рр. (млн. грн)

Про необхідність подальшого розвитку НСМЕП в нашій країні говориться у схваленій Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2005 року № 2426-ІУ Програмі діяльності уряду „Назустріч людям**. Там говориться про підтримку внутрішньодержавної системи масових електронних платежів і реалізації карткових соціальних проектів. Функціонування НСМЕП - одна з найважливіших стратегічних задач державного розвитку. А здійснений не так давно перехід до її промислової експлуатації слід розглядати як істотний крок на цьому шляху.

Враховуючи світовий досвід, для ефективного функціонування НСМЕП в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонуватиме щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів у банках), а впровадження системи "Інтерплат' дозволить кожному активному користувачеві Інтернет стати платником системи.

Більше ніж у 300 населених пунктах України відкрито точки обслуговування за картками НСМЕП.

Під час свого існування НСМЕП зарекомендувала себе не лише як досконалий програмно-технологічний комплекс, а й як успішний бізнес-проект, який здатний приносити користь як банку, так і власнику платіжної картки.

З точки зору розвитку власних систем автоматизації кредитно-фінансового ринку, захисту вітчизняних Інновацій і новітніх технологій і, відповідно, захисту національних інтересів, держава, за сприянням банківської системи України, повинна побудувати єдину, збалансовану політику, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і користувачів високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, якою є Національна система масових електронних платежів.

Розвиток національних систем безготівкових розрахунків повною мірою відповідає державним інтересам України.

Україна - не єдина країна, де функціонує національна система розрахунків на основі банківських пластикових карток. Національні системи створені в багатьох країнах світу. У Франції діє система "СВ" (Cartes Bancaires), у Бельгії - "Bancontact", у Португалії - "Dankort" і "Danmont", в Австрії - "Quick" і "Bankomat", у Португалії - "Multibanko", в Іспанії -"Tarjeta 6000" і "Sistema 4В", у Великобританії - "Switch", в Ірландії -"Lazer", у Норвегії - "Bankort", у Фінляндії - "Avant" і т.д. Кожний з національних проектів мас характерні риси, властиві тільки йому, але загальним є те, що національні картки випускаються в обіг для рішення внутрішніх проблем і за межами держави не обслуговуються.

Причин для створення власних незалежних платіжних систем національного масштабу є декілька. Основною все ж, мабуть, є бажання мати свій власний інструмент обігу та нарощування вартості, що працює з національною грошовою одиницею і спирається на внутрішню правову та методологічну бази. Національні системи будуються з урахуванням рівня розвитку економіки конкретної країни, специфіки грошово-кредитних відносин у суспільстві, платіжних традицій і звичаїв, що діють в країні, а також характеру розвитку внутрішнього споживчого ринку. У свою чергу, міжнародні карткові системи засновані на принципі "глобальної сумісності" учасників, не є настільки гнучкими, щоб задовольняти специфіці кожного конкретного національного ринку.

Ще одною з важливих причин створення національних систем є шахрайство по картках міжнародних систем, що росте щорічно. Ця проблема носить міжнародний характер і мало залежить від внутрішніх заходів безпеки, прийнятих кожною з країн окремо. Ще більші масштаби має шахрайство по міжнародних картках у зв'язку з інтенсивним розвитком нових видів електронної торгівлі за допомогою глобальної мережі Інтернет (Internet commerce).

Створення національних систем на основі банківських платіжних карток - це своєрідні заходи захисту грошово-кредитної системи та економіки держави залежно від приватних закордонних компаній. На думку фахівців, відмова від розвитку національних платіжних систем і, навпаки, поширення в широких масштабах у тій чи іншій країні тільки карток міжнародних систем призводить до втрати контролю за функціонуванням платіжної системи держави, завдає шкоди економічній та політичній незалежності країни, а також ставить під загрозу її національну безпеку.