Теорія фінансів - Федосов В.М. - 12.2. Класифікація фінансових ринків

Залежно від того, з яких позицій розглядаються фінансові угоди, фінансові ринки поділяються за певними ознаками.

За принципом оборотності розрізняють ринок боргових зобов'язань і ринок власності. На ринку боргових зобов' язань (основними інструментами якого є облігації) гроші купуються в обмін на зобов' язання повернути їх у визначений строк із виплатою відсотка.

На ринку власності (основними інструментами якого є акції) гроші купуються в обмін на право участі у власності емітента. Покупець, який отримав це право, стає співвласником підприємства, має право брати участь у зборах акціонерів й одержувати дивіденди від прибутків підприємства.

За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку продаються й купуються папери нових випусків, на вторинному - обертаються раніше випущені цінні папери.

Первинний ринок сприяє збільшенню капіталу й раціональному розподілу джерел нового інвестування. Вторинний ринок забезпечує гнучкість переміщення фінансових коштів, постійно підтримує раціональну структуру мережі інвесторів.

Вторинний ринок цінних паперів має особливе значення для економіки. Він забезпечує вільне переливання фінансових ресурсів між суб' єктами ринку.

За формою організації фінансові ринки поділяються на організовані й розподільні (вуличні). Прикладом першого є біржі, де брокери - члени біржі, зустрічаються у торговому залі та укладають угоди. На біржах, зазвичай, продаються цінні папери обмеженого кола великих і фінансово надійних підприємств, які введені до біржового списку. Зокрема, акції із цього списку називають обліковими. Бути внесеним до відповідного списку - велика честь для компаній, для цього вони повинні відповідати певним вимогам щодо складу активів та біржової поведінки. Тому широке коло компаній торгує через другий тип ринку - "вуличний". Він є розподіленою комп' ютеризованою сіткою брокерів і дилерів. Пошук клієнтів й укладання угод здійснюється, зазвичай, телефоном. Фінансові посередники цього ринку спеціалізуються на конкретному виді цінних паперів.

12.3. Інструменти фінансового ринку

Для певного розуміння, як фінансовий ринок забезпечує перетік фінансових ресурсів від кредиторів до позичальників, доцільно розглядати інструменти, якими торгують на фінансових ринках.

Фінансовими інструментами ринку грошей є: казначейські векселі, депозитні сертифікати, комерційні папери, банківські акцепти, угоди про зворотний викуп.

Перелічені зобов' язання є ліквідними внаслідок короткого строку погашення, найменш ризиковими і прибутковими інструментами фінансового ринку. Їх основна перевага полягає у високій ліквідності, тобто можливості перетворюватися на готівку із найменшими витратами.

Казначейські векселі є короткостроковими зобов'язаннями держави, які випускаються терміном 3-6-9-12 місяців. Звичайно, казначейський вексель приносить дохід власнику через початковий продаж зі знижкою (дисконтом), тобто при погашенні векселя буде отримана сума більша, ніж витрачена на його купівлю. Вважається, що це надійніший інструмент фінансового ринку, оскільки держава завжди знайде можливість виконати свої зобов' язання. Наприклад, провести додаткову емісію казначейських векселів, за рахунок якої погасити попередні емісії або підвищити податки.

В Україні випуском казначейських зобов'язань займається Міністерство фінансів. Їх емісія відбувається у бездокументарній формі - в електронному вигляді, а основними покупцями є комерційні банки. Операції фізичних осіб із казначейськими зобов' язаннями не проводяться через нерозвиненість вітчизняного фінансового ринку.

Депозитні сертифікати є борговим інструментом, який банк продає вкладникам - юридичним особам. По ньому сплачується відсоток, а при погашенні повертається вихідна ціна купівлі.

Цей інструмент є високоліквідним, оскільки за необхідності власник депозитного сертифікату може перепродати його на вторинному ринку. Для фізичних осіб комерційні банки пропонують ощадні сертифікати. Ці інструменти видаються на певний строк або до запитання. Вони можуть бути іменними чи на пред'явника.

Як депозитні, так і ощадні сертифікати активно випускались вітчизняними комерційними банками: Приватбанк, АППБ Аваль, Вабанк, Надра. Термін дії сертифікатів різний - 30, 90, 180, 270 та 360 днів. Багато банків дозволяли використовувати відповідні інструменти як заставу під надання кредитів.

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання, що випускаються корпораціями з метою залучення коштів для фінансування поточних операцій. Обіг відповідного інструмента відбувається на фінансових ринках розвинених країн.

Банківські акцепти є векселем на банк, що випущений фірмою, яка оплатить його на певну майбутню дату, і гарантується за певну винагороду банком, який акцептував його. Банківські акцепти покликані обслуговувати міжнародну торгівлю, експортно-імпортні операції. У розвинених країнах ці акцептовані векселі часто перепродаються на вторинному ринку зі знижкою і подібні за своїми функціями до казначейських векселів.

Угоди про зворотний викуп є фінансовою інновацією, в якій казначейські векселі або інші державні цінні папери є заставою. Ці угоди укладаються на короткий і надкороткий термін, навіть на одну ніч. Саме вони є важливим джерелом фінансових ресурсів для комерційних банків. Цей інструмент успішно використовується на фінансовому ринку, оскільки застава, яка надається за позику, є високоліквідною й низько ризиковою, що за неповернення боргу дасть змогу кредиторові компенсувати витрати. На вітчизняному фінансовому ринку угоди про зворотний викуп укладає Національний банк України із найбільшими та великими банками у вигляді операцій РЕПО.

Фінансовими інструментами ринку капіталів є: акції, облігації, муніципальні облігації, заставні. Усі перелічені інструменти випускаються в обіг на термін більше одного року. Вони є більш ризиковими, ніж інструменти ринку грошей і відповідно прибутковішими.