Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 5.2. Фінанси юридичних осіб

За законами Нідерландів оподаткуванню підлягає весь дохід незалежно від джерел його отримання. Річний прибуток визначається наростаючим підсумком (згідно з правилами бухгалтерського обліку). При цьому податкова звітність може і не бути ідентичною комерційній.

Облік запасів і матеріалів на складі ведеться за первісною оцінкою. Амортизаційні нарахування здійснюються прямолінійно. Нематеріальні активи, що формуються при придбанні підприємства, звичайно дозволено піддавати амортизації, а при купівлі акцій, як правило, не дозволено.

Будь-який розподіл прибутку, в тому числі й податки, на собівартість не відносять. Іноземні податки на прибуток можуть бути враховані тільки в тих випадках, якщо такі податки сплачені в повному обсязі без відповідних податкових кредитів.

Є низка обмежень щодо віднесення на собівартість винагород акціонерів, яким належать "значні" пакети акцій компанії та які при цьому є членами ради директорів. Крім того, 25 % визначених витрат, в яких є елемент особистого доходу (наприклад, витрати на продукти харчування, проведення конференцій, представницькі витрати), на собівартість не списуються. Сплату відсотків відносять на затрати, за винятком тих випадків, коли вони мають стосунок до кредитів, використаних на придбання чи фінансування іноземних дочірніх підприємств, дивіденди яких звільнені від податків.

Хоча, згідно з законодавством, співвідношення між залученими і власними коштами компанії ніяк не регламентується, віднесення надмірно великих сум відсоткових платежів на собівартість може бути заперечене управлінням з державних доходів. Управління також має право трактувати кредити, відсотки за яких не стягуються чи котрі боржник не здатний виплатити як власні кошти компанії. Втрати можуть бути погашені за рахунок доходів минулих періодів до 3-річної давності чи включені у витрати майбутніх періодів протягом восьми років. Втрати, здійснені протягом перших шести років після створення компанії, можуть бути віднесені на собівартість протягом невизначеного періоду.

При ліквідації акціонерного товариства чи його відділення, воно має продати всі активи за ринковими цінами, а грошові кошти розподілити між акціонерами. Отриманий прибуток підлягає оподаткуванню за звичайними ставками, а розподілений — обкладається податком на дивіденди. В угодах акціонерного товариства із залежними компаніями державні органи мають право самостійно визначати його прибуток при умові, що ціни за таких угод не були ринковими. Якщо при цьому прибуток був виведений з компанії, то він розглядається як приховані дивіденди і має обкладатися податком на дивіденди. Коли прибуток перераховується платнику податку, він може розглядатися як капіталовкладення й оподаткуванню не підлягає.

Із перерахованих правил є низка важливих винятків:

— суми, отримані від реалізації основних засобів, можуть бути направлені в спеціальний резерв, який слід використати на купівлю нових основних засобів протягом наступних 4 років. Резерв зменшує балансову вартість цих засобів, понижуючи тим самим щорічні амортизаційні відрахування;

— відрахування на благодійність можуть списуватися на собівартість у розмірі до 6 % від прибутку;

— інвестиційні кредити у формі прискореної амортизації допускаються тільки для дрібних підприємців;

— звільнення від податку інвестиційного доходу за умови, що такий дохід отриманий не в результаті володіння товарними запасами, причому інвестору має належати частка, що становить не менше 5 % капіталу компанії. Це правило також належить до часткової участі у розмірі не менше 5 % у зарубіжних компаніях, якщо така компанія підлягає обкладанню податком на прибуток і часткова участь не носить форм портфельних інвестицій чи володіння товарними запасами. Частка в 25 % і більше в дочірніх компаніях у країнах ЄС також є підставою для звільнення від податків, навіть якщо інвестиції мають характер портфельних, коли тільки дотримані дві інші умови;

— звільняється від податків звичайно платник, компанія якого стає частиною іншої компанії в обмін на її акції; за певних умов від податку звільняється дохід від зарубіжних джерел.

У Нідерландах стало традицією попередньо обговорювати питання податкової політики між зацікавленими організаціями і компаніями. Це особливо результативно, якщо рішення інвестора розмістити капітал в Нідерландах залежить від певних податкових зобов'язань. При цьому, як правило, консультації з компаніями, що спеціалуються в торговому бізнесі, не проводяться.

У країні видана ціла серія спеціальних нормативних актів, що регулюють облік в оподаткуванні збитків нідерландських компаній за кордоном та іноземних компаній у Нідерландах.

Для платників-резидентів податковим роком вважається звітний рік компанії. Податкові декларації мають бути здані зазвичай протягом п'яти місяців, наступних за звітним періодом. Якщо платник податку надасть податковим органам оцінку величини оподатковуваного прибутку за попередній рік, йому може бути надана відстрочка. На такій оцінці ґрунтується попереднє оподаткування. Резидент протягом звітного року робить внески в декілька етапів. Податок звичайно розраховується, виходячи з прибутку попереднього року. Але він може бути вирахуваний і на основі величини прибутку поточного року.

Державні органи зобов'язані визначити кінцевий розмір податку протягом трьох років із дня закінчення податкового року. Але стягувати податки дозволено протягом п'яти років за умови, що стали відомі нові факти, про які державні органи не могли знати раніше. Стягнення з доходу від закордонних джерел допускається в період до 12 років. Якщо платник не згодний з величиною податкового платежу, він протягом двох місяців з дня обкладання може подати клопотання на ім'я свого податкового інспектора. Інспектор, переглянувши обкладання, або знизить, або підтвердить розмір податку. Закон не встановлює для інспектора часових обмежень для прийняття рішення. Якщо платника податку не задовольняє рішення інспектора, він має право протягом двох місяців із дня повідомлення цього рішення подати апеляцію в апеляційний суд.

За законами Нідерландів оподатковується весь дохід незалежно від джерел його одержання. Річний прибуток визначається наростаючим підсумком (згідно з правилами бухгалтерського обліку). При цьому податкова звітність може і не бути ідентичною комерційній.

З 2001 р. Голландія живе за новим податковим законодавством. Основним моментом таких змін у законодавстві є спрощення податкової системи. За багато років існування старого законодавства до нього була внесена величезна кількістю поправок та доповнень, простежити за якими стало фактично неможливо. Нове законодавство пропонує струнку логічну систему, в якій немає місця виняткам або поправкам. Змінився принцип роботи податкової служби. Раніше вона будувалася за принципом орієнтації податкових інспекторів за групами податків (за такої системи податків інспектори орієнтовані на виконання виключно фіскально-каральних функцій, тобто займаються збором якого-небудь податку або групи податків). Нині робота податкових органів будується за принципом орієнтації податкових інспекторів за групами платників податків (за такої системи інспектори, крім фіскальних функцій, орієнтуються також на характер і специфіку роботи платника податків; крім того, іноді податкові інспектори можуть бути консультанти). За дотриманням податкового законодавства в королівстві стежить Податкова служба (ПМА). Ця організація будує свій імідж під лозунгом: "Ми не можемо зменшити розмір податків, але можемо полегшити вам процедуру виплати". Є ще й податкова поліція.