Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 11.2. Розвиток та особливості податкової системи Швеції

Розвиток системи оподаткування у Швеції відбувається під впливом загальної економічної ситуації, для якої характерні такі тенденції:

— стабільність та незмінність протягом кількох років загальних правил стягнення податків;

— високий ступінь розвитку регулятивної системи;

— постійна орієнтація держави на підтримку структуровід-новл ювальної рівноваги;

— гнучкість, вибірковість щодо спрямованості комплексу пільг та санацій на реалізацію загальних цілей соціально-економічної політики;

— мінливість і чутливість до змін у формуванні доходів об'єктів оподаткування;

— постійна протиінфляційна спрямованість;

— гнучкість різних видів податків та ставок залежно від стану грошового обороту;

— охоплення різними податками грошової, майнової та натуральної власності як об'єктів оподаткування.

Податки у Швеції досить великі, в окремі роки становили понад 50 % валового внутрішнього продукту (ВВП), у тому числі прямі — 25,3, непрямі — 14,7, на соціальне страхування — 16,5%.

У Швеції проводиться чітке розмежування між податками, що належать до компетенції уряду, і тими, що знаходяться в компетенції місцевих органів влади. Відповідно до цього визначається сума податків, що надходять до цих рівнів. Слід зазначити, що більшість цих коштів повертається до платників у вигляді отриманих від держави послуг.

До основних прямих податків належать національний та місцевий прибутковий податок на капітал, спадщину, дарування. Крім того, є численні збори з підприємців на соціальне страхування, пенсії, допомогу на лікування.

До непрямих податків належать ті, які в повному обсязі надходять до державного бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акциз з окремих товарів та виробів. Центральні органи Швеції визначають як державні, так і комунальні податки, але окремі з них місцеві органи влади мають право встановлювати самостійно. Особливим є підхід у Швеції до структури податків. Найбільшу частку займають податки на особисті доходи, майно, товари у вигляді акцизів та ПДВ. З усіх сум 88 % — податки на доходи, з яких 41 — на товари Та послуги, 28 — на особисті доходи, б % — на майно.

Особливістю державної податкової системи Швеції є її соціальна спрямованість. Близько 60 % усіх витрат бюджету використовується на охорону здоров'я, соціальне забезпечення, освіту та культуру. Наслідком проведення такої політики є високий рівень соціального забезпечення громадян, особливо пенсіонерів та інвалідів, експортна спроможність шведських компаній, що займають помітне місце на світовому ринку.

Використовуючи механізм перерозподілу доходів, держава сприяє не лише вирівнюванню доходів різних груп населення, а й поточному споживанню. Вирішуються соціальні проблеми насамперед шляхом підвищення зайнятості, на що витрачаються досить значні кошти.

Однак у 90-х роках минулого століття в економіці Швеції з'явилися і деякі негативні риси: зросли порівняно з прогнозованими темпи інфляції (на 2 %), суттєво збільшились витрати на робочу силу, знизились темпи зростання ВВП та продуктивності праці. Прогресивне оподаткування високих доходів суттєво вплинуло на покращення рівня життя різних верств населення. У результаті проведення такої політики у Швеції найменша у світі різниця між найвищим та найнижчим рівнем споживання.

Реалізація економічних та соціальних програм викликала потребу в додаткових фінансових ресурсах з державного бюджету, що, у свою чергу, збільшило податкове навантаження на платників. Зростання потреб держави в коштах посилило фіскальну функцію податків за рахунок збільшення бази та розміру ставок, кількості податків до сплати. Це привело до збільшення надходжень від податків до 56 % валового національного продукту (ВНП). Найбільшу частку має прибутковий податок — 19 % у ВНП, внески на соціальне страхування підприємств — 13, акцизи — 5, податки на споживання — 7 %.

Основна мета податкової реформи, що здійснювалась з початку 90-х років XX ст., була така:

— усунення негативних соціально-економічних наслідків податкової системи, що існувала;

— унеможливлення для платників з великими доходами ухилятися від сплати податків та забезпечення рівних умов оподаткування платникам з рівними доходами.

Новий уряд, який прийшов до влади 2006 р., планує зменшити податкове навантаження на 27 млрд шведських крон. Планується також зменшити частку держави в деяких компаніях, тобто провести їх часткову приватизацію.

Податок на додану вартість (ПДВ). Система обкладання ПДВ у Швеції подібна до системи обкладання усередині ЄС. Шдприємство, яке має обороти, що підлягають обкладанню ПДВ, у розмірі більше 1 млн шведських крон, має зареєструватися в місцевих податкових органах як платник ПДВ. Якщо обороти менше 1 млн шведських крон, то реєстрація необов'язкова. Звичайна ставка ПДВ — 25 %. Знижена — 12 % з продуктів харчування й послуг туризму. Найнижча ставка — 6 % з газетних видань. Звіти з ПДВ надаються щомісяця разом з підтверджувальними документами оплати ПДВ.

Резиденти зобов'язані сплачувати податок за ставкою 1,5 % від чистої вартості майна, що перевищує 800 000 шведських крон, розташованого як у Швеції, так і за її межами. Майно, що становить оборотний капітал, податком не обкладається. Різні фонди й благодійні організації сплачують майновий податок за ставкою 0,15 % від чистої вартості майна, що перевищує 25 000 шведських крон.

Нерезиденти сплачують цей податок тільки за майно, розташоване у Швеції. Якщо майно, що знаходиться за кордоном, звільнене від оподаткування, воно може бути включене в оподатковувану базу нерезидента при визначенні відповідної податкової ставки.

Нарахування на заробітну плату такі (%):

1) на пенсійне забезпечення — 13;

2) медичне страхування — 8,43;

3) народну пенсію (для забезпечення тих, у кого немає вислуги років) — 5,86;

4) пенсійну страховку — 0,2;

5) страхування від виробничого травматизму — 1,38;

6) превентивний захист співробітників — 0,17;

7) виплату допомоги з безробіття, перекваліфікацію тих, хто втратив роботу — 2,12;

8) страхування життя — 0,61;

9) групову страховку — 0,95;

10) допомогу при звільненні — 0,28;

11) додаткову пенсію — 3,1;

12) гарантію заробітної плати при банкрутстві компанії — 0,2;

13) страховку від травматизму — 1;

14) у гарантійний фонд — 0,06;

15) податок на пенсійні платежі — 0,6. Загальна сума нарахувань становить 38.

Якщо йдеться не про найманого робітника, а про власника фірми, то структура платежів змінюється, а сума нарахувань становить 39,3 %.

Корпоративний податок у Швеції. Важливе місце в системі податків займає прибуток корпорацій. Усі компанії та інші види організаційно-правової форми, такі як товариства з обмеженою відповідальністю, мають зареєструватися в Патентному і Реєстраційному відділах для того, щоб одержати статус юридичної особи. Звичайно як мінімум 50 % керуючих директорів і головний директор мають бути резидентами країни ЄС або європейських держав. Проте можливі винятки із правил, які надаються відділом патентів і реєстрацій або урядом, стосовно юридичних осіб, більша частина ради директорів яких складається з нерезидентів Швеції.

Національний податок на прибуток стягується з резидентів з усього доходу, а з нерезидентів — з доходів, отриманих із шведських джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо вона утворена у Швеції або має постійне представництво на її території.

Ставка податку на прибуток корпорації встановлена в розмірі 28 %. Немає розходжень при оподаткуванні розподіленого і нерозподіленого прибутку компанії. Також немає місцевих податків для корпорацій.

Прибуток визначається відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, з невеликим корегуванням з метою оподаткування. При підрахунку прибутку, акції оцінюються за нижчою ринковою ціною. Альтернативний метод оцінки — 97 % ціни придбання, але він має застосовуватися при оцінці всього акціонерного портфеля.

Оподатковувана база зменшується на суми витрат на ведення бізнесу, включаючи відсотки за кредитами на інвестування філії або придбання нового обладнання. Є перелік витрат, які не віднімаються, такі як витрати на розважальні заходи, і витрати, пов'язані з операціями з алкогольними напоями, що перевищують встановлені норми.

Для устаткування, патентів, торговельних марок, іміджу фірми суми амортизаційних відрахувань списуються прямолінійним методом за ставкою 20 % на рік або методом зменшення балансової вартості за ставкою 25 %.

Будинки амортизуються за ставками, що варіюють від 2 до 5 % від вартості придбання. Амортизаційні ставки залежать в основному від цілей використання будинків. Земля не є предметом нарахування амортизації, хоча витрати на рекультивацію земель можуть амортизуватися за ставкою 5 % на рік.

Прибуток від реалізації матеріальних і нематеріальних основних коштів та інших активів має бути включений у сукупний оподатковуваний дохід підприємства і, отже, обкладатися за ставкою 28 %. Збиток, отриманий при реалізації капітальних активів, списується в рахунок сукупного прибутку без усіляких тимчасових обмежень. Однак збиток, що виникає від реалізації інвестиційного портфеля акцій та інших подібних фінансових інструментів, може прийматися до заліку тільки в рахунок прибутку, отриманого за таким самим видом власності.

Дивіденди, отримані від шведських компаній, звільнені від оподаткування. Дивіденди, отримані від закордонної філії, також можуть бути звільнені від обкладання податком за умови, що філія обкладається за ставкою не менше ніж 15 %.

Завдані збитки можуть бути зараховані на рахунок отриманого доходу наступного року і не можуть переноситися на рахунки минулих років.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати внески в соціальні фонди за своїх працівників у розмірі 33 % від валової заробітної плати, включаючи вартість додаткових виплат і пільг. Громадяни ЄС, що працюють у Швеції, керуються законодавчими актами ЄС. Знижена ставка внесків у розмірі 21,39 % установлена на підприємницький і трудовий дохід громадян, вік яких перевищує 65 років. У деяких сільських північних районах Швеції діюча ставка може бути знижена на 5—10 %.

Законодавством установлений податковий кредит на суми податків на дохід від капіталу, сплачених за кордоном. Стосовно закордонних дивідендів податковий кредит надається тільки на суму податку, утриманого з джерела, але не на суму закордонного корпоративного податку. Замість цього дивіденди, отримані від закордонної філії (мінімальний пакет акцій не менше 25 %), також звільнені від обкладання за умови, що філія обкладається за ставкою не менше ніж 15 %. Якщо поставлені умови нездійсненні, то стандартний податковий кредит у розмірі 13 % додається до кредиту з податку, утриманому із джерела виплати, але дивіденди у Швеції обкладаються за ставкою корпоративного податку (26 %). Дохід, отриманий від закордонного представництва, має бути включений в оподатковану базу головного шведського відділення, якщо немає виправлення на податкову угоду.

Оподаткування фізичних осіб. Важлива роль у доходах бюджету різних рівнів належить прибутковому податку з громадян. Фізичні особи вважаються резидентами Швеції для цілей оподаткування, якщо вони присутні в країні більше 183 днів у році.

Резиденти Швеції зобов'язані сплачувати національний і муніципальний прибутковий податок на їхній дохід, отриманий як у Швеції, так і за її межами, а нерезиденти — тільки з доходів, отриманих на території Швеції.

Резиденти Швеції, що виїжджають за кордон на строк не менше 6 місяців, звільнені від сплати шведського прибуткового податку за умови, що фізична особа сплатила прибутковий податок у країні перебування. Незалежно від того, чи обкладається отриманий дохід податком у закордонній країні, резидентові Швеції може бути наданий річний податковий кредит на суму належних шведських податків за таких умов:

— протягом року він має перебувати в одній і тій самій країні й працювати на тому самому підприємстві;

— усі відрахування й пільги, що застосовуються до отриманого доходу в закордонній країні, установлені загальними правилами законодавства тієї самої країни для всіх її резидентів, а не регламентовані міжнародними податковими угодами;

— роботодавцем є уряд Швеції.

Нерезиденти Швеції сплачують податки з доходів, отриманих зі шведських джерел, а також дохід від операцій з нерухомим майном, оплати наданих послуг, пенсій і деяких видів доходу та капітал.

Заробітна плата, що включається в сукупний дохід, складається з усіх видів виплат, пенсій і натуральної оплати праці. Можливе одержання податкового кредиту за закордонними прямими податками в межах сум шведського національного й муніципального прибуткового податку, сплаченого за видами закордонного податку. Відповідно до більшості податкових угод податковий кредит у розмірі сплачених податків за кордоном гарантується за рахунок муніципального прибуткового податку. Подружні пари обкладаються податком окремо.

Дохід у розмірі не більше 209 100 шведських крон обкладається муніципальним податком за ставкою приблизно 32 %. Дохід понад ці суми обкладається також національним податком у 25 %. Отже, максимальна ставка прибуткового податку — 57%.

Дохід від капіталу обкладається окремо за ставкою 30 %.

Фізична особа, що перебуває на території Швеції менше шести повних місяців, має обмежену податкову відповідальність. Податок за ставкою 25 % має бути утриманий роботодавцем при оплаті зроблених у Швеції робіт і послуг. Нерезидент, що працює за наймом, не зобов'язаний подавати декларацію про доходи в податкові органи.

Більшу частину податку в соціальні фонди сплачує роботодавець, однак працівник, вік якого не перевищує 65 років, має також сплачувати внески на індивідуальне медичне страхування — 3,95 % і пенсійне забезпечення — 1 %.

Нерезиденти сплачують податки на доходи від нерухомості, розташованої у Швеції. Якщо резидент Швеції стає нерезидентом, то прибуток від шведських акцій протягом десяти років від дня від'їзду може обкладатися податком у деяких випадках за зниженими ставками. Дохід від інвестицій звичайно обкладається за єдиною ставкою — ЗО %. Немає жодних пільг.

Усі громадяни, що одержують доходи від роботи за наймом, зобов'язані складати податкові декларації, хоча на практиці застосовуються спрощені форми декларації. Для більшості громадян строк подання декларації установлений у серпні. Податкове повідомлення про суму, що підлягає сплаті, надсилається податковими органами у вересні. Сума недоплаченого податку стягується роботодавцем із заробітної плати працівника за перші місяці наступного року. Індивідуальні підприємці сплачують залишкову суму податку самостійно не пізніше квітня. Податкові повідомлення зберігаються ще п'ять років, відповідно, можливі корегування для одержання відшкодування зайво сплачених сум податків.