Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 17.5. Недоліки і завдання реформування пенсійної системи Угорщини

Нова угорська пенсійна система містить низку недоліків, найсуттєвіші з яких такі:

— поки ще відсутня централізована та автоматизована система ведення персоніфікованого обліку внесків і заробітку всіх працівників, що не сприяє зміцненню фінансової стабільності солідарної системи соціального страхування (1-го рівня);

— запровадження обов'язкової накопичувальної системи за рахунок зменшення надходжень коштів до системи соціального страхування породжує значний дефіцит державних фінансів, що при невмілому регулюванні може спричинити інфляцію та інші негативні наслідки;

— гарантування мінімальної ставки інвестиційного доходу призводить до зростання адміністративних витрат і не надає жодних переваг учасникам у виборі пенсійних кас. Наслідком дії цього виду гарантії є дуже консервативна інвестиційна діяльність фондів і, до того ж, майже всі вони починають проводити однакову інвестиційну політику;

— накопичувальна пенсійна система не зможе скористатися перевагами ринкової економіки повною мірою протягом найближчих 15 років, оскільки рівень капіталізації фондового ринку Угорщини ще незначний і становить 25 % ВВП;

— питання скорочення адміністративних витрат у накопичувальній системі тісно пов'язані з правом регулювання переходу людей з однієї пенсійної каси в іншу, допущенням відкритих пенсійних кас до обов'язкового другого рівня.

У 2004 р. пенсійний вік в Угорщині для чоловіків становив 62 роки, а для жінок — 59.

Упровадження обов'язкових накопичувальних пенсійних рахунків призводить до додаткових проблем. Уряд повинен мати достатньо коштів для фінансування переходу до багаторівневої системи. Так, щорічні втрати солідарної системи від перерозподілу частини внесків до другого рівня становлять 1 % ВВП. Очікується, що дефіцит пенсійної системи існуватиме протягом найближчих десяти років, а фаза переходу до нової системи завершиться у 2012 р. Угорщина має також удосконалити адміністрування та організацію пенсійного забезпечення, включаючи впровадження ідентифікації платників внесків, збирання внесків, ведення належного їх обліку та управління поточними виплатами.

17.6. Інвестиційна привабливість фінансової системи Угорщини

Угорщина — одна з небагатьох країн Східної Європи, в якій створений максимально сприятливий клімат для залучення іноземних інвестицій як у виробничу, так і в невиробничу сферу. Ця країна викликає посилений інтерес з боку транснаціональних корпорацій, які утворюють внутрішньофірмові структури, що використовуються в міжнародному податковому плануванні.

В Угорщині скасовані всі обмеження для утворення компаній, а також на іноземну участь у цих компаніях.

Найпоширеніші організаційно-правові форми компаній такі:

— компанія з обмеженою відповідальністю;

— акціонерне товариство.

Першу з названих форм засновує тільки один власник. Для її створення необхідний статутний капітал величиною близько 7 тис. дол. США. Статутний капітал акціонерного товариства має становити 67 тис. дол. США.

Податок на прибуток тут сплачують як резидент, так і нере-зидентні компанії, включаючи постійні представництва іноземних підприємств. Іноземні компанії, які одержують дохід, створений на території Угорщини, платять податок на репатріацію такого прибутку за ставкою 18 %.

Ставка податку на прибуток корпорацій в Угорщині включає такі складові:

— 18 % для нерозподіленого прибутку;

— додатковий податок з розподіленого прибутку, стягнутий з джерела виплати дивідендів;

- додатковий податок за ставкою 32,95 %, застосовуваний для обкладання 65 % доходів постійного представництва іноземної компанії.

Усі ці додаткові податки не стягуються, якщо отримані доходи (у вигляді дивідендів чи в іншій формі) залишаються в Угорщині та не репатріюються за кордон.

В оподатковувану базу угорських компаній необхідно включати всі іноземні джерела одержуваних доходів, за винятком дивідендів. До неї включають і суму податків, яка сплачується в іноземних юрисдикціях. Однак у більшості випадків на цю суму надається податковий кредит або податкове звільнення.

Податкові відомства Угорщини здійснюють контроль за трансферним ціноутворенням, коли відбуваються зовнішньоекономічні операції між компаніями, які входять у єдину структуру ТНК. Водночас компаніям-резидентам, діяльність яких пов'язана з офшорними угодами, надається сприятливий податковий режим. Цим компаніям дозволено не сплачувати податок на додану вартість (П ДВ), вони одержують податковий кредит у розмірі 85 % як від суми основного податку на прибуток, так і додаткового податку з розподіленого прибутку. При цьому ставиться умова: такі компанії повинні бути зареєстровані в Угорщині, їхні органи управління теж мають знаходитися в цій країні, а більшість їхнього персоналу має складатися з угорських громадян. Однак власність тих самих компаній на 100 % може належати іноземцям.

Угорщина уклала численні угоди з іноземними країнами, у тому числі й державами СНД. Популярність цієї країни серед представників міжнародного бізнесу зростає. їх не відлякує стандартна в Угорщині ставка у 23 % податку з розподіленого прибутку. У багатьох випадках вона знижується до 0 %. Податкове законодавство цієї країни стимулює діяльність офшор-них холдингових, фінансових і ліцензійних компаній, що відкриває широкі перспективи використання угорських юрисдикцій для корпоративного міжнародного планування.

У 2002 р. структура банківської системи Угорщини за типами банків була такою: іноземні банки — 28 (33,3 %), місцеві — 4 (4,8 %), державні — 13 (15,5 %), приватизовані — 39(46,4%).