Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 22.4.1. Податкова реформа та прибутковий податок з фізичних осіб у Естонській Республіці

22.4.1. Податкова реформа та прибутковий податок з фізичних осіб у Естонській Республіці

Підготовка і здійснення податкової реформи та розвиток податкової системи у 1991—1994 рр. в Естонській Республіці відіграли важливу роль у формуванні незалежної фінансової політики, подоланні дефіциту бюджету ЕР. Податкова система ЕР змодельована за західноєвропейським зразком; на думку зарубіжних експертів, вона є однією з найкращих у Європі (особливо щодо податку з прибутку і податку з обороту).

Вона діє на підставі Закону "Про оподаткування", який фіксує перелік усіх державних податків. Місцеві податки визначено Законом "Про місцеві податки" (прийнятий у 1994 р.). В ЕР нараховується 11 державних податків: прибутковий з фізичних осіб, на прибуток підприємств, з обороту, соціальний, на землю, на ігровий бізнес, митні збори і різні акцизи. До місцевих податків та платежів належать: особовий податок, місцевий прибутковий; з продажу, реклами і розваг, на транспортні засоби, з човнів, за перекриття шляхів та вулиць, за утримання тварин.

В ЕР діють міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, зокрема з такими країнами, як Латвія, Литва, Україна, Білорусь, Польща, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Чехія, Велика Британія, Ісландія, Данія, Канада. Підписано також угоди про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною, Голландією, Італією, США, Китаєм, Францією, Молдовою.

Прибутковий податок з фізичних осіб. Податок має не прогресивний, а пропорційний характер, що є особливою рисою цієї країни. Особи, що провели в ЕР 183 дні протягом календарного року, вважаються постійними жителями і мають декларувати всі доходи, одержані ними, в тому числі за її межами. Виняток становлять представники іноземних дипломатичних місій, члени представництв міжнародних організацій і програм співробітництва, товаристві асоціацій, які не одержують дохід і не розподіляють його між своїми членами (перелік цих організацій затверджено урядом), а також виробничі підприємства організацій інвалідів. Цим податком обкладаються доходи, одержані фізичною особою в податковий період з усіх джерел в ЕР та за її межами, а саме:

— трудові доходи, всі виплати робітникам, службовцям та військовослужбовцям, у тому числі заробітна плата, додаткові виплати, надбавки, відпускні чи вихідні виплати, передбачені у зв'язку з припиненням трудового договору, звільненням зі служби, компенсація за додаткові дні відпустки, що виплачується державою згідно із законодавсвом, а також винагороди спортсменам;

— доходи від підприємницької діяльності;

— прибуток від відчуження майна як нерухомого, так і рухомого, цінних паперів, іменної акції, вкладу в повне чи ко-мандитне товариство, пайового внеску в кооператив, паю інвестиційного фонду, права вимоги, переважного права купівлі, права забудови, особистого права користування, прав орендаря, обов'язку викупу, іпотеки, комерційної застави, реєстрової застави чи іншого обмеженого речового або іншого майнового права; доходи від здавання в оренду майна та ліцензійні платежі;

— відсотки із вкладів;

— дивіденди.

Сума доходу, не оподатковуваного прибутковим податком, установлюється щороку урядом ЕР. До типових доходів, що не підлягають оподаткуванню, належать такі:

— державні пенсії та інші соціальні виплати;

— витрати з позик і лотерей;

— дохід від продажу майна, що перебуває у власному користуванні понад два роки;

— доходи, витрачені на здобуття освіти (але не більш як 6 тис. крон на рік);

— суми відшкодування витрат на проїзд;

— витрати, що пов'язані з найманням житлових приміщень, та інші витрати, що сплачуються у зв'язку з відрядженням публічного службовця (у тому числі добові), військовослужбовців, працівників та членів правлінь на умовах і в межах норм, установлених урядом ЕР;

— суми компенсацій, що виплачуються публічним службовцям, військовослужбовцям, робітникам і членам правлінь у зв'язку з використанням ними для виконання робочих чи службових обов'язків легкових автомобілів, що перебувають в особистій власності платника податку чи взятих у них у довгострокову оренду;

— виплати президенту ЕР, що здійснюються на основі Закону "Про посадові гарантії президента Республіки";

— суми відшкодувань робітникам та службовцям у зв'язку з нещасними випадками на виробництві чи професійними хворобами в розмірі, що не перевищує в календарному місяці розмір народної (мінімальної) пенсії.

Прибутковим податком обкладаються також доходи нерезидентів, серед яких доходи, одержані нерезидентом від роботи на основі трудової угоди чи публічної служби, якщо нерезидент виконував свої обов'язки в ЕР, а виплати здійснювали Естонська держава, орган місцевого самоврядування або президент, а також якщо ці виплати здійснювались через зареєстровану в ЕР юридичну особу — резидента, котрий мав постійне місце роботи в країні. Прибутковим податком не обкладаються доходи, одержані за виконання посадових обов'язків в ЕР дипломатичними та консульськими представництвами іноземних держав, представниками спеціальних місій і членами дипломатичних делегацій, членами представництв міжнародних організацій за програмою співпраці, а також особами, що працюють при зазначених представництвах і не є громадянами чи постійними жителями ЕР.

Прибутковий податок в Естонії розраховується за такою методикою:

— із заробітної плати, відсотків, дивідендів, страхових від-шкодувань, пенсій, стипендій, аліментів та інших компенсацій, оренди — 26 %;

— з ліцензійних платежів, винагород, що виплачуються спортсменам або художникам, нерезиденту за діяльність в Естонії, а також з винагород нерезиденту за надані в ЕР послуги — 15%;

— зі страхових відшкодувань та виплат із пенсійного фонду, що обкладаються податком за пільговою ставкою, — 10 %.

Якщо при утриманні прибуткового податку з нерезидента міжнародний договір передбачає ставки, нижчі за ставки, введені в країні, то застосовуються ставки, передбачені міжнародною угодою. Якщо сума податку, сплачена платником, менша за суму, що підлягає сплаті відповідно до закону, то на суму, не сплачену в установлений строк, нараховуються відсотки.

За порушення законів про податки фізичні особи несуть відповідальність відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу. Адміністративні стягнення у зв'язку з несплатою можуть накладатися не пізніше ніж протягом трьох років з дня закінчення строку перерахування утриманої, чи такої, що підлягає утриманню, суми податку чи подання декларації, в якій сума податку була занижена платником.

Податок сплачується з джерела виникнення доходу, тобто за працівника платить щомісячно роботодавець. До 31 березня фізична особа зобов'язана подати декларацію про доходи до місцевого відділення податкового департаменту, на підставі якої згодом розраховується сума фактичного доходу та розмір податку до сплати.