Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - Розділ 27. ФІНАНСИ БОЛГАРІЇ

27.1. Загальні основи побудови та функціонування фінансів країни

Болгарія розташована, у південно-східній частині Балканського півострова, на півдні Європи.

Офіційна назва — Республіка Болгарія. Столиця — Софія.

Населення Софії налічує понад 1 млн осіб, площа міста — 168 км2.

Система адміністративно-територіального поділу Болгарії охоплює 28 областей (статус області має і м. Софія), до яких входять 255 громад.

Софія є головним фінансовим та індустріальним центром країни, в якому сконцентровано до 1/6 промислового виробництва. Розвинуті різноманітне машинобудування (електротехнічне, радіоелектронне, верстато- і приладобудування тощо), металургія, хімічна, гумова, целюлозно-паперова, харчова, легка промисловість. Столиця — великий транспортний вузол, у ній діє міжнародний аеропорт.

Найбільшими міськими агломераціями є Софійсько-Пер-нікська, Пловдівська та Варна-Девнянська. Однак великих міст з понад 100 тис. мешканців лише 9, серед яких Софія (понад 1 млн осіб), Пловдів (380 тис), Варна (380 тис), Бургас (до 230 тис.) та ін.

Міграція з 50-х років XX ст. набула значних розмірів. На початку 70-х років XX ст. понад 35 тис. турків емігрували до Туреччини відповідно до двосторонніх угод. Улітку 1989 р. ще 360 тис. болгарських турків залишили країну, що було пов'язано з насильницькою політикою асиміляції (змушували приймати слов'янські прізвища та придушували прагнення зберегти національну і релігійну самобутність) комуністичного уряду в 1984—1985 рр. До кінця 90-х років XX ст. майже половина з них повернулася до Болгарії.

Безробіття почало зростати після 1990 р. у зв'язку з переходом країни до ринкової економіки. У 1992 р. кількість безробітних сягала 15,3 %, у 1997 р. — 13,7, у 2004 р. — 12,7 %.

Болгарія — індустріально-аграрна країна, яка впроваджує програму МВФ зі стабілізації економіки. З кінця 1989 р. у Болгарії було взято курс на перехід до ринку, інтеграцію країни до європейських структур. Економічна реформа здійснюється за рекомендаціями МВФ та охоплює приватизацію, зокрема і ліквідацію державних підприємств; лібералізацію в сільському господарстві, створення ринку землі; перетворення програми соціального страхування; посилення боротьби з корупцією у країні.

Унаслідок запроваджених заходів наприкінці 90-х років XX ст. було подолано наслідки валютної кризи, приборкано гіперінфляцію, досягнуто відносну фінансову стабілізацію. Валютні запаси збільшилися вдвічі. Лібералізація цін призвела до значного подорожчання вартості життя. Внаслідок зниження рівня реальних доходів і купівельної спроможності населення відбулося відносне поповнення споживчого ринку, зменшився дефіцит товарів і послуг.

Зовнішній борг становив (удол. США): в 1999р. —10,0001 млрд, у 2000 р. — 10,1021 млрд, у 2001 р. — 8,9680 млрд, у 2002 р.

— 9,7730 млрд.

Прямі іноземні інвестиції становили (у дол. США): у 1996 р.

— 250 млн, у 1997 р. — 520 млн, у 1998 р. — 750 млн, у 1999 р.

— 900 млн, у 2000 р. — 1100 млн, у 2001 р. — 651 млн, у 2002 р.

— 400 млн, у 2003 р. — 500 млн.

Серед країн з найбільшим обсягом інвестицій у 2002 р. були Греція — 32,8 % від загальної суми інвестицій, Австрія — 12,9, Італія— 11,9%.

З 1997 р. у країні діє режим "валютного бордо". Лев, національна валюта, був жорстко прив'язаний до німецької марки у співвідношенні 1 нім. марка — 1 лев, а з уведенням євро існує постійне співвідношення 1 євро = 1,955 83 левів.

Ставка рефінансування Національного банку становила в 2001 р. — 4,8 %, у 2002 р. — 4,6, у 2003 р. — 4,5 %.

У 2004 р. ВНП країни становив 61,6 млрд дол. США (ВНП на одну особу — 8200 дол. США), Вдалося подолати інфляцію, яка зменшилася з 678,6 % у 1997 р. до 6,1 % у 2004 р. Середня зарплата сягнула 82 дол. США на місяць, а іноземні інвестиції — 1,2 млрд дол. США. Валютний резерв країни збільшився до майже 3 млрд дол., водночас зовнішній борг зріс до 16,1 млрд дол. США у 2004 р.

Інфляція в 2005 р. становила 6,5 %. Основна причина високої інфляції — підвищення цін на продукти харчування на 6,8 %. У групі нехарчових товарів ціни збільшились на газове паливо, чоловічий і дитячий одяг, взуття. У групі послуг подорожчали міський транспорт, таксі, медичні послуги.

Найважливішою причиною низької інфляції є діяльність Валютної ради та її автоматичний механізм грошової політики, який запобігає монетарним помилкам.

У грудні 2005 р. рівень безробіття становив 10,7 %. Кількість зареєстрованих безробітних — 397 340 осіб. Порівняно з листопадом 2005 р. рівень безробіття зріс на 0,37 %.

Машинобудування є найважливішим сектором господарства Болгарії, який дає значні надходження до бюджету. У країні створено великосерійне виробництво техніки зв'язку, радіоелектроніки, сучасних верстатів та приладів. Болгарія спеціалізується на випуску сільськогосподарських машин, суднобудуванні, виробництві обладнання для харчової та легкої промисловості. Підприємства галузі побудовані в багатьох містах країни, найбільші — у Софії, Варні, Русо, Бургасі, Пловдиві.

У сільському господарстві зайнята п'ята частина економічно активного населення, і воно утворює восьму частину ВНП Болгарії. Держава надає кредити на розвиток фермерських господарств. Так, з 1990 р. уряд сплачує субсидії фермерам на розширення поголів'я худоби, а закупівля молочної продукції, вовни та шкір у фермерства ведеться на валютній основі.

У Болгарії початкова і середня освіта (для дітей віком від 6 до 18 років) безкоштовна й обов'язкова. У 38 ВНЗ навчаються понад 235 тис. студентів. Найбільші університети країни — Софійський імені Св. К. Охрідського, Пловдівський, Великотир-новський ім. Святих Кирила та Мефодія.

Болгарія — одна з найрозвинутіших туристичних країн Європи, що зумовлено мальовничою природою та пам'ятками культури різних століть. Чорноморський район Болгарії ("Золоті піски", "Албена", "Сонячний берег") містить велику кількість всесвітньо відомих морських курортів. Країну щороку відвідують понад 10 млн туристів. У 2007 р. прямі іноземні інвестиції в економіку Болгарії становили майже 2 млрд євро. Туризм і готельний бізнес стали одними з пріоритетних напрямів інвестування.