Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 27.5. Фінанси домогосподарств та зміни в них

За трансформації в Болгарії заплачена дуже висока ціна. її основні індикатори — бідність і безробіття. За короткий в історичному плані час —11 років — соціальне розшарування населення набуло потворних форм. На початку XXI ст. 20 % сімей і громадян, які мали найвищий дохід, володіли 25 % національного багатства. Добре, що є багаті, але тільки коли їх статок накопичений особистою працею, господарською підприємливістю. Насправді майнове і прибуткове розшарування стало наслідком викривлень у ході приватизації державної власності, наслідком розорення банків, тіньового бізнесу, контрабанди, злочинності.

Аналіз офіційних даних свідчить, що втрачається майже 17 % працездатного населення, яке, очевидно, зайняте в тіньовій економіці.

Зареєстроване безробіття становить 18 %, а фактично — досягає 30 %, і це найвищий показник в Європі. Під час трансформації було закрито більше 1 млн (25 %) робочих місць, переважно у сфері матеріального виробництва. Співвідношення кількості населення в країні до кількості працюючих дорівнює 3:1.

Унікальним для європейської держави є і співвідношення між працюючими (забезпеченими) громадянами і пенсіонерами — воно становить 1:1, тоді як в розвинутих країнах кардинальні заходи починають вживати вже при пропорції 2,5 :1. Інакше кажучи, в Болгарії соціальна реформа відбувається дуже швидко, хоча здійснюються певні заходи, які захищають населення від безробіття та забезпечують медичне обслуговування. Разом з тим почалось поступове збільшення віку виходу на пенсію жінок — з 55 до 58 років і чоловіків — з 60 до 63 років.

Реформи суспільного забезпечення, на думку багатьох болгарських дослідників, погано співвідносяться з фінансово-економічною ситуацією та її тенденціями. Збільшення віку виходу працівників на пенсію — це європейська тенденція. У Скандинавських країнах чоловіки працюють на 5—7 років довше ніж в Болгарії, а жінки — навіть на 10—12 років. У Західній Європі зростає тривалість життя, і підвищення вимог до віку і трудового стажу продиктовані точними розрахунками і прогнозами. У Болгарії, за оцінками деяких експертів, не можна наслідувати цей приклад. Підвищення віку виходу на пенсію створює конфлікт між поколіннями — такі дії блокують 50— 60 тис. робочих місць, на які б могли претендувати молоді люди, що отримали освіту, чи безробітні.

Охорона здоров'я, на думку фахівців, також організовується без належних розрахунків фінансових потреб галузі та надходжень у фонди. В Угорщині, наприклад, національний фонд охорони здоров'я починає відчувати фінансові труднощі, коли щомісячні платежі становлять майже 70 дол. У Болгарії такі внески становлять всього 7 дол. У сфері медичного обслуговування, на думку деяких експертів, популярна й інша концептуальна помилка — приватизація поліклінік, а в перспективі і лікарень. З політичного погляду, будівництво держави без громадської охорони здоров'я є нерозумним. Таких країн у світі немає.

Фахівців непокоять демографічні наслідки реформ. Слабка фінансово-економічна база, що склалася в ході транформації, стала однією з головних причин скорочення чисельності населення. Відсутність гарантій у працевлаштуванні й отриманні доходів зменшила кількість шлюбів і народжуваність, а погіршення побутових умов збільшило захворюваність і смертність. У результаті за перехідний період середня тривалість життя чоловіків скоротилась на два роки.

Аналіз ланцюга "економіка — демографія" відкриває ще одну несприятливу перспективу. Йдеться про етнічну структуру населення майбутнього болгарського суспільства: сьогодні з п'яти новонароджених дітей лише одна дитина припадає на болгарську і турецьку сім'ї і три — на циганську.

Економічна лібералізація і ринкове ціноутворення системно скоротили реальні доходи населення.

За даними офіційної статистики, у 2007 р. населення Болгарії жило в складних умовах. Місячний соціальний мінімум становив 260 левів (120 дол.), середня заробітна плата — 120 дол., максимальна пенсія — 80 дол., а середньостатистич-ний валовий дохід — 68 дол. На продукти харчування за нормами цивілізованого споживання щомісячно потрібно було 120 левів (65 дол.), а витрачалося 60 левів (28 дол.). На утримання житла необхідно було 49 левів (23 дол.), населення платило 18 левів (8 дол.), на одяг і взуття потрібно було 24 леви (11 дол.), фактично люди носили старі речі, а покупки робили тільки для дітей на 6 левів (3 дол.). Опалення двокімнатної квартири коштувало більше, ніж середня пенсія. Про рівень життя в Болгарії можна дізнатися з табл. 27.2.

Таблиця 27.2. Показники рівня життя в Болгарії

Реформи останніх років дали певні результати. На 1 січня 2007 р. середня зарплата зросла до 180 євро. У 2007 р. у Болгарії прогнозувався найвищий середній рівень підвищення заробітної плати для всіх категорій працівників — більше як на 6 %.