Фінанси підприємств - Непочатенко О.О. - 3.2. Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг

Основним джерелом грошових надходжень на підприємство є виручка від звичайної діяльності, яка залежить від галузі функціонування підприємства, обсягів його діяльності, впровадження науково-технічних розробок, а отже, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, покращення якості продукції.

Головним складовим елементом виручки є виручка від реалізації.

Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт - це частина виручки, яка залишається після вирахування матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції (сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію).

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.

На практиці використовують два методи визначення моменту реалізації продукції:

1) метод нарахування - продукцію відвантажено або відпущено споживачу;

2) касовий метод - одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію.

На розмір виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг впливають фактори, які поділяють в залежності від сфер виробництва, обігу та тих, які не залежать від діяльності (рис. 3.7.)

Рис. 3.7. Фактори впливу на розмір виручки

Як видно з рис. 3.7 прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. Виручка від реалізації продукції розраховується у діючих цінах.

Ціна - це грошовий вираз вартості виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг).

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції залежить від рівня прейскурантних цін.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.).

Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозицій за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ці = С + П,

де Ц1 - ціна продукції (ціна виробника продукції); С - собівартість продукції; П - прибуток.

Ц2 = С + П + ПДВ,

де Ц2 - ціна продукції з податком на додану вартість; ПДВ - податок на додану вартість.

ІДз = С + П + АЗ + ПДВ,

де - Ц ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість; АЗ - акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц = С + П + АЗ +ПДВ + ТН, де Ц - роздрібна ціна продукції; ТН - торгова націнка.

Приклад 1.

Розрахувати обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами (з ПДВ), якщо очікуваний обсяг товарної продукції склав

1700, залишок на кінець року 100 шт., собівартість одиниці продукції - 250 грн, рентабельність продукції 10 %, залишок на початок року склав 120 шт. Розв'язок:

1) Визначаємо обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами без ПДВ

(120 + 1700 - 100) * 250 = 473000 грн

2) Визначаємо обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами з ПДВ

473000 * 1,2 = 5676000 грн

Приклад 2.

Собівартість виробу "А" становить 6 грн. Планова рентабельність реалізації - 35 %. Оптова ціна виробу "А" буде дорівнювати 8,10 грн (6 + 6 х 0,35). Ціна виробу "А" з податком на додану вартість за ставки податку 20 % дорівнюватиме 9,72 грн (8,10 + 8,10 х 0,2). Роздрібна ціна виробу "А" за торгової націнки 30 % дорівнюватиме 12,64 грн (9,72 + 9,72 х 0,3)

Приклад 3.

Собівартість підакцизного виробу "Б" становить 6 грн. Прибуток - 1,5 грн за планової рентабельності 25 % (6 х 0,25). Ставка акцизного збору - 2,5 грн. Тоді ціна підакцизного виробу "Б" дорівнюватиме 10 грн (6 + 1,5 + 2,5). Ціна підакцизного виробу "Б" з податком на додану вартість дорівнюватиме, за ставки податку 20 %, 12 грн (10 + 10 х 0,2). Роздрібна ціна підакцизного виробу "Б" з торговою націнкою 15 % дорівнюватиме 13,8 грн. (12 + 12 х 0,15)

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються відпускні та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за відпускними цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку. За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим фактором регулювання процесу виробництва та споживання і безпосередньо впливають на попит і пропонування [46, с. 36].

У податковому законодавстві використовується такий термін як звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

В Україні застосовують також справедливі та контрактні ціни.

Справедлива ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично і фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг).

Контрактні ціни - використовуються при розрахунках з іноземними партнерами і формуються відповідно до цін і умов світового ринку.