Фінанси підприємств - Шило В.П. - 7.2. Банківське кредитування підприємств

Банківський кредит - це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного, або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського процента.

Банківський кредит класифікують за різними ознаками, рис. 7.2.

Рис. 7.2. Банківське обслуговування підприємства

Даний кредит має широку цільову спрямованість і залучається в найрізноманітніших видах. В останні роки в кредитуванні підприємств беруть участь не тільки вітчизняні, але й закордонні банки, особливо в кредитуванні спільних підприємств. Під банківським кредитом розуміються кошти, надані банком у борг клієнту для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток. Банківський кредит надається підприємствам на сучасному етапі в таких основних видах:

1. Бланковий (незабезпечений кредит).

2. Контокорентний кредит (овердрафт).

3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу.

4. Відкриття кредитної лінії.

5. Револьверний (автоматично поновлювальний) кредит.

6. Онкольний кредит.

7. Ломбардний кредит.

8. Іпотечний кредит.

9. Роллеверний кредит.

10. Консорціумний (консорціальний) кредит.

Бланковий (незабезпечений) кредит під здійснення окремих господарських операцій, як правило, дається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства і його засобів на розрахунковому й інших рахунках у цьому ж банку. Крім того, даний вид кредиту є звичайно "тим, що сам ліквідовується", бо здійснена при його посередництві господарська операція генерує при її завершенні грошовий потік, достатній для його повного погашення. Даний вид кредиту дається, як правило, тільки на короткостроковий період.

Контокорентний кредит (від італ. conto corrent - поточний рахунок) передбачає ведення банком поточного рахунка клієнта з оплатою розрахункових документів, що надійшли, і зарахуванням виторгу. Якщо коштів клієнта виявляється недостатньо для погашення зобов'язань, банк кредитує його в межах встановленої в кредитному договорі суми, тобто контокорент може мати і дебетове, і кредитове сальдо.

Контокорентний кредит (овердрафт) дається банком звичайно під забезпечення, але ця вимога не є обов'язковою. При наданні даного кредиту банк відкриває підприємству контокорентний рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокорентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо (контокорентний ліміт). За негативним залишком контокорентного рахунка підприємство сплачує банку встановлений кредитний відсоток; при цьому договором може бути визначено, що за позитивним залишком цього рахунка банк нараховує підприємству депозитний відсоток. Сальдування надходжень і виплат за контокорентним рахунком підприємства відбувається через установлені договором проміжки часу з розрахунками кредитних платежів

Існують спеціальні овердрафтні рахунки, коли банк кредитує клієнта понад установлені кредитним договором суми. Розрахунки по контокоренту проводяться з установленої договором періодичністю шляхом сальдо платежів і надходжень та визначення реальної суми наданого кредиту.

Овердрафт - це допущення дебетового залишку на рахунку клієнта. У багатьох країнах клієнтські овердрафти заборонені законодавчо (однак вони активно використовуються у Великобританії). Овердрафт розглядається як своєрідна позичка клієнтові, що повинна бути погашена в короткий термін і з процентною ставкою, що перевищує середньоринкову.

Онкольний кредит (від англ. on call - за вимогою) є різновидом контокорента і видається, як правило, під заставу товарно-матеріальних цінностей або цінних паперів. У межах забезпеченого кредиту банк оплачує всі рахунки клієнта, одержуючи право погашення кредиту на першу свою вимогу за рахунок коштів, що надійшли на рахунок клієнта, а при їхній недостатності - шляхом реалізації застави. Процентна ставка по цьому кредиту нижча, ніж по термінових позичках.

Обліковий (вексельний) кредит надається банком пред'явникові векселів, обліковуючи їх до настання терміну платежу. Векселедержатель одержує від банку зазначену у векселі суму за винятком облікового відсотка, комісійних платежів і інших накладних витрат. Закриття кредиту здійснюється на підставі повідомлення банку про оплату векселя.

Відомі й інші форми кредитування за допомогою банківського векселя. Наприклад, підприємство може придбати банківський вексель за ціною нижче номіналу і використовувати його як платіжний засіб. Останнє в ланцюжку підприємство в потрібний момент пред'явить вексель банкові для погашення й одержить зазначену в ньому суму. Підприємство, що купило банківський вексель, одержує додаткове джерело короткострокового фінансування (різниця між номіналом векселя і сплаченої за нього суми), крім того, не відбувається зриву платежів у ланцюжку.

Акцептний кредит використовується в основному в зовнішній торгівлі і надається постачальником імпортерові шляхом акцепту банком виставлених на нього експортером трат.

Аваль - поручительство за особу, зобов'язання за векселем, звичайно на лицьовій стороні векселя або алонжі. Банк, що видав таку гарантію (аваліст), відповідає за платіж за векселем у тому ж обсязі, що й особа, якій він виданий, тобто, несе солідарну відповідальність. Аваліст, що оплатив вексель має право вимагати відшкодування платежу, за яке він дав аваль, а також з осіб, відповідальних перед останнім.

Ломбардний кредит здійснюється у формі банківського кредиту під заставу депонованих у банку цінних паперів. У заставу звичайно приймаються цінні папери, що котируються на біржі.

Сума кредиту складає від 50 до 90% їхньої курсової вартості. Термін кредиту звичайно не перевищує трьох місяців.

Контракт на одержання ломбардного кредиту може передбачати різні умови виплати боргу. У випадку, якщо позичальник не погасить кредит вчасно, він зобов'язаний розрахуватися з кредитором по збільшеній (штрафній) процентній ставці за весь період прострочення платежу. Якщо кредит усе-таки не буде погашений, право власності переходить до кредитора, що реалізує майно й утримує з продажу суму боргу разом з нарахованими відсотками.

Кредит на фінансовому ринку. Великі добре відомі компанії іноді роблять короткострокові позики за допомогою продажу короткострокових комерційних векселів і інших інструментів фінансового ринку. Короткостроковий комерційний вексель являє собою незабезпечене короткострокове перекладне боргове зобов'язання, що обертається на фінансовому ринку. Оскільки такі векселі незабезпечені і є інструментами цього ринку, тільки самі кредитоспроможні компанії можуть використовувати комерційний вексель як джерело короткострокового фінансування.

Принципова перевага позики під комерційний вексель як джерела короткострокового фінансування в тому, що він звичайно дешевший, ніж короткострокова комерційна позичка в комерційному банку. У залежності від зміни процентної ставки, ставка за комерційним векселем на 1-6% нижче, ніж першокласна ставка по банківських кредитах для позичальників. Для більшої частини компаній позики під комерційні векселі доповнюють банківські кредити.

Однак звичайний розвиток ринку комерційних векселів і інших фінансових ринків відбувається за рахунок банківських кредитів. Частка на ринку загального корпоративного фінансування, що задовольняється банками, постійно знижується. Замість випуску соло-векселя, деякі корпорації випускають так звані банківські комерційні векселі. У цьому випадку банк надає акредитив, що гарантує інвесторові оплату зобов'язань компанії. Якість інвестицій у цьому випадку залежить від кредитоспроможності банку, а вексель бере участь у котируваннях рейтингов их агентств. За надання акредитива банк стягує комісійну винагороду в залежності від максимальної суми кредиту, що він гарантує. Звичайно комісійний збір складає 1/8 або 1/4%. Крім того, банк часто дає кредит для використання на ринку векселів і стягує за це плату 1/8 або 1/4%.

Банківські акцепти. Для компаній, що займаються міжнародною торгівлею або збереженням і доставкою визначених, що користуються попитом товарів, прийнятним джерелом фінансування можуть бути банківські акцепти. Американська компанія бажає імпортувати на 100 000 дол. електронних комплектуючих з Японії, дві компанії домовляються про використання 90-ден-ного термінового векселя при оплаті. Американська компанія відкриває у своєму банку акредитив. Це означає, що банк погоджується акцептувати трату, переведену на адресу компанії через японський банк. Японська фірма відвантажує товари й у той же час виписує трату, що є вказівкою американській фірмі оплатити суму постачання в 90-денний термін. Потім трата передається японському банкові. Відповідно до попередньої домовленості трата посилається в американський банк і акцептується цим банком. У цей момент вона стає банківським акцептом. По суті, банк приймає на себе відповідальність за оплату, таким чином, змінюючи трасата - американську компанію - собою.

Кредитна лінія (line of credit) - договір між банком і його клієнтом, що представляє собою обіцянку банка надати клієнтові визначену суму грошей до деякого ліміту протягом визначеного терміну.

Звичайно договір укладається на 1 рік і через рік підлягає відновленню. Часто кредитна лінія відновлюється після того, як банк одержує завірений аудитором річний звіт про діяльність компанії і можливість вивчити результати цієї діяльності. Якщо закінчення періоду, за який звітує позичальник, приходиться на 31 грудня, банк може встановити інший період дії кредитної лінії - наприклад, до березня. У березні банк і компанія зустрічаються для обговорення кредитних потреб фірми в майбутньому році у світлі результатів її діяльності за минулий рік. Обсяг кредиту базується на оцінці банком кредитоспроможності позичальника і його потреб у коштах. У залежності від зміни цих умов кредитна лінія може бути відновлена, починаючи з терміну припинення дії попередньої угоди або навіть раніше, якщо виникла необхідність змінити умови.

Кредитна лінія може оформлятися у вигляді письмової кредитної угоди клієнта з банком або бути результатом усної домовленості (звичайно в країнах з розвиненою кредитною системою). Кредитна лінія відкривається під регулярне використання. Розрізняють обумовлену (зв'язану) і необумовлену кредитні лінії. При відкритті зв 'язаної кредитної лінії банк надає можливість фірмі використовувати кошти тільки під визначені цілі. У випадку необумовленої кредитної лінії фірма може використовувати отриманий кредит на будь-які цілі.

Незважаючи на переваги для позичальника - кредитна лінія не являє собою формального зобов 'язання банку надавати кредит. Позичальника часто інформують про висновок угоди за допомогою повідомлення про те, що банк хотів би дати кредит на визначену суму.

Револьверний кредит (revolving credit) "- автоматично поновлюваний кредит (або акредитив), кредитна лінія. Юридично формалізований контракт про надання кредиту на якусь максимальну суму протягом визначеного періоду.

Якщо фінансове становище фірми не змінюється, то раніше надана їй кредитна лінія пролонгується на фіксований термін (звичайно на рік). При перегляді кредиту уточнюються наступні умови кредиту: розмір кредитної лінії, процентна ставка по кредиту й інші умови. Розмір процентної ставки - особливо важлива категорія для банку, тому що зміна процентних ставок у часі різко зростає.

Револьверний кредит на відміну від кредитної лінії являє собою юридичне зобов 'язання давати кредит у межах встановленого обсягу протягом установленого періоду. Поки зобов 'язання зберігає силу, банк повинен давати кредит, коли б позичальник не побажав, за умови, що загальна його сума не перевищить визначеного максимального розміру

Іпотечний кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємств у цілому ("іпотечних банків"). Підприємство, що передає в заставу своє майно, зобов'язане застрахувати його в повному обсязі на користь банку. При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. В умовах різкого скорочення видачі підприємствам незабезпечених банківських позик іпотечний кредит стає основною формою довгострокового банківського кредитування.

Роллеверний кредит є одним із видів довгострокового кредиту з процентною ставкою, що періодично переглядається у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку. У європейській практиці перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції і частої зміни дисконтної ставки центрального банку періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою).

Консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку, система встановлених нормативів кредитування або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучати до кредитування свого клієнта, інші банки, тобто створюється союз банків для здійснення таких кредитних операцій, який називається консорціум. Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює засоби інших банків і передає їх позичальнику, розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціум його кредиту ведучий (обслуговуючий клієнта) банк одержує визначену комісійну винагороду.