Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 7.4. Відповідальність за сплату податків і зборів

Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та відповідальність за порушення порядку регулює Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [40].

Одним зі засобів захисту від можливих ухилень від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що використовує держава в особі її компетентних органів, є податкова застава.

Податкова застава є способом забезпечення податкового зобов'язання підприємства, не погашеного у строк. До податкової застави потрапляють активи того платника податків (підприємства), який має податковий борг, тобто не сплачені вчасно податкові зобов'язання. Якщо у підприємства виникає податковий борг, органи ДПА надсилають йому податкові вимоги. Повідомлення про виникнення податкової застави міститься у першій податковій вимозі. Податкова застава виникає згідно з законом і не потребує письмового оформлення.

У разі непогашення (невиплати) забезпеченого податковою заставою податкового боргу орган стягнення має першочергове право (перед іншими кредиторами) одержати кошти від продажу заставленого майна.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та шахрайство з фінансовими ресурсами передбачає відповідальність згідно зі ст. 212 та ст. 222 Кримінального кодексу України [7].

Відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів настає тільки в разі, коли воно вчинене з прямим умислом. Про наявність умислу можуть свідчити:

- перекручення в обліковій або звітній документації; не-оприбуткування готівкових коштів, отриманих за виконані роботи та послуги;

- ведення подвійної (офіційної та неофіційної) бухгалтерії;

- використання банківських рахунків, про які не повідомили органи ДПА;

- завищення фактичних витрат, які включають до собівартості реалізованої продукції.

7.5. Податкове планування

Між підприємствами і державою існує протиріччя інтересів: підприємства намагаються звести до мінімуму податкові платежі й інші відрахування в бюджет і позабюджетні фонди, тоді як головне завдання держави - забезпечити максимальне надходження грошових коштів до бюджету за рахунок податків. Намагання платників податків зменшити свої податкові зобов'язання - об'єктивне соціальне явище.

Податкова оптимізація - зменшення розміру податкових платежів шляхом правомірних дій платника податків, що включають повне використання всіх дозволених законодавством способів.

Під податковим плануванням розуміють планування з метою оптимізації податкових платежів. Податкове планування - це право платника податків здійснювати заходи, спрямовані на легальне зменшення своїх податкових платежів, засноване на праві всіх суб'єктів права захищати свої права.

У податковому плануванні поряд зі загальними методами планування у зв'язку з його оптимізаційним характером застосовують велику групу спеціальних методів, до яких належать:

1. Метод заміни відносин. Як правило, одна і та сама господарська мета (придбання майна, отримання доходу тощо) може бути досягнута кількома альтернативними шляхами. Чинне законодавство практично не обмежує господарюючого суб'єкта у виборі форми та окремих умов угоди, виборі контрагента тощо. Підприємець має право самостійно обирати будь-який з допустимих варіантів, беручи до уваги ефективність операції як у суто економічному плані, так і з погляду оподаткування. Цей метод полягає в тому, що операція, яка має більш жорстке оподаткування, замінюється на іншу, яка дозволяє досягти цю або максимально наближену мету, застосувавши більш пільговий порядок оподаткування.

2. Метод поділу відносин. Грунтується він на методі заміни, але замінюється певна частина операції, або одна господарська операція замінюється на кілька інших, що дозволяє знизити загальну суму податкових зобов'язань. Приклад: з метою зменшення соціальних внесків договір підряду з фізичною особою на виконання робіт з матеріалів підрядника може бути замінений на два договори: договір надання послуг і договір купівлі-продажу.

3. Метод прямого скорочення об'єкта оподаткування реалізують шляхом зменшення бази оподаткування. Прикладом застосування цього методу може бути продаж ТМЦ за заниженою ціною (за ціною нижче за ціну придбання), що дозволяє знизити податкові зобов'язання продавця з податку на прибуток.

4. Метод делегування податків підприємству-сателіту. Полягає у передачі об'єкта оподаткування іншому суб'єкту підприємницької діяльності, пов'язаному з платником податків. Цей метод пов'язаний, як правило, з розміщенням податко-воємних видів діяльності на інших підприємствах, контрольованих платником.

б. Метод відстрочення податкового платежу ґрунтується на використанні елементів інших методів, і його застосування дозволяє перенести момент виникнення об'єкта оподаткування на подальший податковий період. Прикладом такого методу може бути використання договору комісії з залученням посередника замість укладання договору поставки, що дозволяє відстрочити момент збільшення валового доходу у продавця.

6. Метод офшору. Суть методу полягає у перенесенні об'єкта оподаткування (окремих операцій, видів діяльності, майна) під юрисдикцію з більш м'яким режимом оподаткування. Широко застосовується не лише у зовнішньоекономічній діяльності, а й на територіях з особливими умовами оподаткування.

7. Метод пільгового підприємства - один із широко застосовуваних методів податкової оптимізації, який полягає у перенесенні об'єктів оподаткування або видів діяльності під пільговий режим оподаткування, пов'язаний з особливим податковим статусом деяких суб'єктів підприємницької діяльності.

8. Метод використання облікової політики. Ґрунтується на взаємозалежності податкового та бухгалтерського обліку і полягає в тому, що за допомогою зміни облікової політики можуть бути змінені розміри податкових баз. Так, правильний вибір методу амортизації основних засобів і встановлення заниженої ставки амортизації в бухгалтерському обліку малого підпри* ємства - платника єдиного податку дозволяє зменшити об'єкт оподаткування при продажу основних фондів.

Кожний із спеціальних методів податкового планування має свою сферу застосування, тому вибір конкретного методу визначають специфічні особливості поставленої в процесі податкового планування мети.

Рекомендована література [107; 108; 145; 147-149; 151; 154; 169]

Рекомендовані правові акти [1-5; 7-12; 17-22, 25; 20; 29-33; 36-44; 49; 60; 52; 54-57; 59-62; 84; 85; 101]