Фінанси підприємств - Ярошевич Н.Б. - 12.1. Поняття банкрутства

12.1. Поняття банкрутства

12.2. Фінансова санація

12.3. Процедура ліквідації

12.4. Система раннього попередження та реагування

12.1. Поняття банкрутства

Банкрутство - визнана Арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Умови та показники відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом подає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [14].

Як зауважують західні спеціалісти, в класичній ринковій економіці зовнішні фактори зумовлюють У3, а внутрішні - 2/3 усіх банкрутств. У сучасній Україні характерною є протилежна тенденція, що можна пояснити політичною й економічною нестабільністю, порушенням регулювання фінансового механізму, інфляційними процесами та ін.

Ініціаторами порушення справи про банкрутство можуть бути кредитори підприємства боржника і саме підприємство боржник, які подають на розгляд в Арбітражний суд заяву щодо порушення справи про банкрутство.

Суд приймає рішення про порушення або непорушення справи про банкрутство. При порушенні справи суд складає список кредиторів у разі прийняття рішення про банкрутство

або сенаторів - у випадку прийняття рішення про санацію. Існують такі три альтернативні напрями розвитку справи про банкрутство:

1. Визнання підприємства банкрутом, після чого слідує ліквідація підприємства та задоволення претензій кредиторів у результаті продажу майна.

2. Мирова угода. Під мировою угодою розуміють домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яке оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

3. Санація, після чого слідує прийняття плану санації, задоволення претензій кредиторів настає за рахунок фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника.

Для ініціювання процедури визнання банкрутом кредитору достатньо надіслати до Господарського суду заяву, додавши до неї необхідні докази. При відкритті справи про банкрутство Господарський суд накладає арешт на все або частину майна і грошових коштів боржника. Кредитори мають право запропонувати суду кандидатуру розпорядника майном підприємства-боржника.

Розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника й проведення аналізу його фінансового стану.

Кандидатура розпорядника має відповідати таким вимогам:

1) особа має мати вищу економічну чи юридичну освіту;

2) займатися підприємницькою діяльністю;

3) мати ліцензію арбітражного керуючого;

4) не бути зацікавленою стороною.

Перше засідання суду є підготовчим, на ньому призначають розпорядника майна; друге засідання суду (попереднє засідання) - суд розглядає реєстр вимог кредиторів і визначає розмір визнаних судом вимог кредиторів; призначає дату проведення зборів кредиторів.

Збори кредиторів звертаються до суду з клопотанням про винесення рішення щодо відкриття процедури санації, або підписання мирової угоди, або визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

12.2. Фінансова санація

Санація (відновлення платоспроможності) - система заходів, що здійснюють під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Термін "санація" походить від латинського "sanare" - "оздоровлення", "видужання". Метою фінансової санації підприємств є покриття поточних збитків і усунення причини їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованостей, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Упродовж 3-х місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією повинен подати комітету кредиторів план санації, який має містити заходи відновлення платоспроможності боржника.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, а також умови участі в санації інвестора.

Заходами відновлення платоспроможності можуть бути:

1) реструктуризація підприємства;

2) перепрофілювання виробництва;

3) закриття неефективних виробництв;

4) відстрочка або розстрочка платежів;

5) ліквідація дебіторської заборгованості;

6) продаж частини майна боржника;

7) зобов'язання інвестора до погашення боргу або частини боргу боржника.

8) звільнення працівників підприємства-боржника, які не можуть бути задіяними в процесі реалізації плану санації;

9) інше.

При цьому розрізняють два види санації:

1. Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.

2. Санація зі зміною організаційно-правової форми підприємства-боржника.

План санації розглядає комітет кредиторів, він має бути схваленим більш ніж половиною кредиторів.

Процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення причин фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-насліднового аналізу фінансової кризи, на підставі якого визначають зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибину та якість фінансового стану підприємства. З урахуванням результатів аналізу роблять висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоцільність санації. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, ринки збуту продукції втрачено, структура балансу незадовільна, то приймають рішення про ліквідацію підприємства.

Під реорганізацією підприємства мають на увазі припинення діяльності юридичної особи, коли її права, обов'язки і майно переходять до іншої юридичної особи у порядку правона-ступництва.

Реструктуризація - об'єднання (злиття) підприємств з утворенням нової юридичної особи; виділення окремих структурних підрозділів для подальшої приватизації; виділення окремих структурних підрозділів з утворенням на їхній базі нових юридичних осіб; створення державної холдингової компанії з дочірніми підприємствами; передачі виділених структурних підрозділів до сфери управління іншого органу управління; ліквідації підприємства; перепрофілювання підприємства [86].

Термін "реструктуризація" походить від слова "структура" - внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок складових частин цілого. Під реструктуризацією підприємства розуміють зміну організаційних структур управління, методів управління, видів діяльності, асортименту продукції тощо. Види реструктуризації показані у табл. 12.1:

Таблиця 12.1. Розрізняють такі види та форми реструктуризації [140]

Вид

Форма

Управлінська

Зміна керівництва; зміна методів управління, перерозподіл функцій на підприємстві

Маркетингова

Охоплення нових груп споживачів, нових регіонів, зміна цінової стратегії

Технологічна

Продаж частини обладнання, сировини, матеріалів, зміна технології виробництва, асортименту продукції (послуг)

Фінансова

Зміна статутного фонду, отримання додаткових кредитів, відстрочення кредитор ської заборгованості, проведення робіт щодо зменшення розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей

Інноваційна

Зміна пріоритетності та напрямів інноваційних робіт; купівля-продаж патентів, ліцензій, сертифікатів якості

Реорганізація власності

Злиття, поглинання, роз'єднання, виділення, продаж

12.2. Фінансова санація
12.3. Процедура ліквідації
12.4. Система раннього попередження та реагування







© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru