Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 2.3.2. Шляхи вирішення проблем фінансового забезпечення суб'єктів Федерації

Основними цілями розвитку міжбюджетних відносин є:

1) підвищення рівня життя, забезпечення соціальної захищеності та рівного доступу населення до суспільних послуг і соціальних гарантій на всій території країни;

2) забезпечення стійкого економічного розвитку за оптимального використання ресурсного і податкового потенціалів кожного з регіонів і країни в цілому;

3) зміцнення державного устрою і територіальної цілісності країни, запобігання відцентровим тенденціям і конфліктам між владою різних рівнів з приводу розподілу і використання ресурсів національної бюджетної системи на користь реалізації довготермінової стратегії територіального розвитку Росії.

Для максимального досягнення цих цілей взагалі та здійснення ефективної регіональної економічної політики зокрема у міжбюджетних відносинах мають якнайповніше реалізовуватись такі принципи, регламентовані Бюджетним кодексом РФ:

1) рівність бюджетних прав суб'єктів Федерації і муніципальних утворень;

2) рівність усіх бюджетів РФ у взаємовідносин із федеральним бюджетом, рівність місцевих бюджетів у взаємовідносинах із бюджетами суб'єктів Федерації;

3) розподіл і закріплення витрат бюджетів за певними рівнями бюджетної системи;

4) розмежування на постійній основі та розподіл за тимчасовими нормативами регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи;

б) вирівнювання рівнів мінімальної бюджетної забезпеченості суб'єктів Федерації і муніципальних утворень;

6) відвертість, об'єктивність і прозорість усіх процедур і критеріїв відбору регіонів у рамках розподілу безвідплатної допомоги бюджетам інших рівнів.

Так, Бюджетним кодексом РФ регламентовано, що за рахунок коштів федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Федерації і місцевих бюджетів спільно фінансуються такі функціональні види витрат:

1) державна підтримка галузей промисловості (за винятком атомної енергетики), будівництва і будівельної індустрії, сільського і лісового господарства, автомобільного транспорту, зв'язку і дорожнього господарства, метрополітену;

2) науково-дослідні та проектно-дослідницькі роботи, що забезпечують науково-технічний прогрес;

3) розвиток ринкової інфраструктури;

4) забезпечення охорони навколишнього природного середовища охорони і відтворення природних ресурсів, забезпечення гідрометеорологічної діяльності, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій і стихійних лих міжрегіонального масштабу.

На рівні місцевого самоврядування міжбюджетні відносини мають сприяти здійсненню комплексу заходів, спрямованих на реалізацію регіональної економічної політики муніципального рівня, насамперед таких:

- реалізація цільових програм, що приймаються органами місцевого самоврядування;

- формування муніципальної власності;

- організація і розвиток закладів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації, муніципальної власності та житлово-комунального господарства;

- муніципальне дорожнє будівництво й організація транспортного обслуговування населення та установ, що перебувають у муніципальній власності;

- охорона унікальних об'єктів природного середовища, муніципальних утворень, що знаходяться на їх території.

Останніми роками зберігається значна диференціація за рівнями соціально-економічного становища регіонів. Відмінності між суб'єктами РФ з найвищою і найнижчою величинами найважливіших показників у 2003 р., розраховані за даними російських органів статистики, становили (разів):

- обсяг виробництва ВРП надушу населення - 28,4;

- обсяг виробництва промислової продукції на душу населення - 138,0;

- середні грошові доходи на одну особу (на місяць) - 12,1;

- обсяг бюджетних витрат на душу населення - 4,0;

- обіг роздрібної торгівлі надушу населення - 26,0;

- обсяг інвестицій у основний капітал на душу населення - 16,5.

Досить критичною в цьому плані є ситуація в республіках Північного Кавказу. Всі сім автономій дуже залежать від центру, їхні бюджети більш ніж на половину фінансуються з Москви, а в Інгушетії і Дагестані цей показник становить аж 90 %. Рівень життя в цих республіках критично низький. За даними Міністерства економіки Дагестану, наприклад, більш як 60 % населення має грошові прибутки, нижчі за прожитковий мінімум, а рівень безробіття у шість разів вищий за середній по Росії. Безпосередній стосунок до загострення обстановки на Північному Кавказі мають такі взаємозалежні явища, як тіньова економіка та корумповане чиновництво, які в умовах регіону набули етнокланового забарвлення. Тіньова економіка в регіоні сягнула великих масштабів і межує з криміналом. Головні галузі тіньового обігу включають: неліцензійне виробництво і продаж нафтопродуктів (Чечня, Інгушетія, Дагестан); неофіційну кустарну переробку морепродуктів (Дагестан); неліцензійне виробництво винних і коньячних фальсифікатів, а також масове нелегальне виробництво та збут горілки (Дагестан, Північна Осетія); контрабанду продовольства з Дагестану в Азербайджан; необлікований експорт через Новоросійський порт (Краснодарський край).

Окремі фрагменти групування регіонів РФ за результатами комплексної оцінки за даними базового року представлені в табл. 2.5. Результати аналізу комплексної оцінки соціально-економічного розвитку суб'єктів федерації стали основою для розробки і затвердження Федеральної цільової програми "Скорочення відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів Російської Федерації (2002-2010 роки і до 2015 року)", затвердженої ухвалою уряду РФ від 11 жовтня 2001 р. № 1717. Вирішення цього важливого державного завдання в рамках прийнятої програми з переважною орієнтацією міжбюджетних відносин на соціальні потреби, на думку багатьох вчених РФ, є безперспективним. Як вважають експерти, найскладнішим, але необхідним є завдання вдосконалення міжбюджетних відносин у

Таблиця 2.5. Фрагменти груп регіонів Російської Федерації на базі комплексної оцінки їх соціально-економічного розвитку в 2000 р.

плані активізації регіональної економічної політики, що забезпечує зростання економічного потенціалу регіонів Росії та розширення їх бази оподаткування. Це дасть змогу успішніше вирішити завдання скорочення відмінностей у рівнях соціальної забезпеченості населення, а головне - створення її економічної бази і зниження податкового навантаження на реальний сектор економіки.

У перспективі очікуються істотні зміни в структурі податкових доходів консолідованого бюджету РФ за рівнями бюджетної системи, пов'язані з змінами повноважень, функцій і зобов'язань органів влади державного управління і місцевого самоврядування. За експертною оцінкою, в середньо - і довготерміновій перспективі очікуються різні зміни співвідношення в розподілі доходів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Співвідношення у розподілі доходів

Збільшення частки місцевих бюджетів у бюджетах суб'єктів Федерації визначається зростанням навантаження на ці бюджети у зв'язку з процесом передачі у відання місцевих органів влади об'єктів соціальної сфери, покладання на них зобов'язань з різних соціальних виплат населенню.

В аспекті вдосконалення організаційного механізму фінансової забезпеченості ФЦП територіального розвитку необхідно, на думку деяких експертів, значно підвищити роль таких важливих державних механізмів бюджетної системи, як Фонд регіонального розвитку і бюджет розвитку. Останніми роками з Фонду регіонального розвитку переважно фінансуються окремі інвестиційні проекти, що включаються до інвестиційних програм федерального бюджету або бюджетів суб'єктів Федерації на так званій "конкурсній основі". Вони практично не пов'язані з виробничою і технологічною взаємодією в рамках реалізованих цільових програм.

Малоефективним виявився механізм Бюджету розвитку, регламентований ст. 67 БК РФ (серпень 1998 р.), Федеральним законом "Про Бюджет розвитку Російської Федерації" (листопад 1998 р.) і ухвалою уряду РФ "Про оперативне управління Бюджетом розвитку Російської Федерації" від 3 квітня 1999 р. № 378. Його не сформували в 1999 бюджетному році в структурі федерального бюджету, і він був виключений з федерального бюджету 2000 р.

Спроба уряду РФ у 2001-2005 рр. удосконалити діючий механізм федеральної адресної інвестиційної підтримки регіонів і розподілу Федерального фонду регіонального розвитку шляхом скорочення кількості затверджуваних ФЦП регіонального розвитку (переважно за рахунок об'єднання більшості програм за окремими суб'єктами Федерації в ряд укрупнених програм) мала на меті концентрацію фінансових ресурсів. Результатом такого вдосконалення стало затвердження у федеральному бюджеті на 2005 р. тільки дев'яти ФЦП.

Кількість учасників ФЦП у 2005 р. збільшилася до 71 суб'єкта Федерації замість 40 у 2001 р., майже половина (32) з яких стали учасниками реалізації знеособленої програми "Скорочення відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів Російської Федерації (2002-2010 роки і до 2015 року)". На її реалізацію у федеральному бюджеті 2005 р. було передбачено 2504 млн руб., що значно менше, ніж на ФЦП "Соціально-економічний розвиток Республіки Татарстан до 2006 року" - 3212,7 млн руб.