Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В.І. - 15.3. Основи управління активами підприємства та їх структурою

Активи це ресурси, контрольовані підприємством, використання яких зумовлює збільшення економічних вигід у майбутньому. До їх складу входять усі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату, а також їх розміщення та використання.

Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, чи протягом 12 місяців з дати балансу^*31.

*31: {Фінансовий менеджмент: Підручник / За ред. A.M. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2005. — 627 с.}

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності й отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:

1) необоротні активи;

2) оборотні активи;

3) витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи й інші необоротні активи.

Головні завдання управління оборотними активами полягають у: забезпеченні безперервності процесу виробництва, пришвидшенні обіговості оборотних активів, поліпшенні рентабельності оборотних активів, мінімізації ризиків і витрат, пов'язаних із формуванням та використанням оборотних активів.

З метою забезпечення безперервності процесу виробництва слід сформувати окремі види активів відповідно до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного циклу.

У процесі управління оборотними активами в межах операційного циклу розрізняють виробничий і фінансовий цикли.

Тривалість виробничого циклу включає: період обертання середнього запасу сировини, матеріалів, напівфабрикатів; період обертання середнього обсягу незавершеного виробництва; період обертання середнього запасу готової продукції.

Фінансовий цикл підприємства — період обертання грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину, матеріали і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за відвантажену готову продукцію.

Формування оптимальних виробничих матеріальних запасів є однією з головних складових комерційної діяльності підприємства.

Заниження величини оборотних активів призводить до нестійкого фінансового положення підприємства, перебоїв у виробничому процесі, і як наслідок до зменшення обсягу виробництва і прибутку. В свою чергу, завищення розділу оборотних активів знижує можливості підприємства здійснювати капітальні вкладення щодо розширення виробництва.

Дебіторська заборгованість поділяється на такі види: дебіторська заборгованість за товари, термін сплати яких не настав; дебіторська заборгованість за товари, термін сплати яких минув; дебіторська заборгованість за отриманими векселями; дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом та інші види дебіторської заборгованості.

Найбільшу частку займає дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію (понад 80 % загальної суми). Тому управління дебіторською заборгованістю на підприємстві пов'язано з оптимізацією дебіторської заборгованості за розрахунками за реалізовану продукцію.

Управління грошовими коштами або залишком грошових коштів, що постійно перебувають у розпорядженні підприємства є невід'ємною частиною управління оборотними активами.

Величина залишку грошових коштів на поточному валютному рахунку в касі підприємства визначає рівень його абсолютної платоспроможності, тобто готовність підприємства негайно розрахуватися за невідкладними фінансовими зобов'язаннями (термін виконання до одного місяця); впливає на тривалість виробничого циклу, а отже, і на розмір фінансових коштів, інвестованих в оборотні активи. Управління грошовими коштами має здійснюватися на таких засадах:

— підтримка мінімального залишку грошових коштів для безперебійного виконання поточних розрахунків;

— створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів виробництва;

— формування резерву грошових коштів з метою компенсації передбачених витрат і можливих втрат у процесі фінансово-господарської діяльності;

— своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

Мінімальна величина залишку грошових коштів розраховується з огляду на плановий обсяг платіжного обороту та швидкість обігу грошових коштів, що складається на підприємстві з урахуванням особливостей його діяльності.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Сутність фінансового менеджменту.

2. Сутність, формування та розподіл прибутку підприємства. Фактори, що його формують.

3. Основи управління активами підприємства та їх структурою.

Теми рефератів

1. Основні фактори, що впливають на прибутковість.

2. Резерви підвищення рентабельності.

Контрольні запитання та завдання

1. Потреба і сутність фінансового менеджменту.

2. Особливості фінансового менеджменту, пов'язані з формою власності й сферою здійснення бізнесу.

3. Об'єкт, мета та завдання фінансового менеджменту.

4. Стратегія й тактика фінансового менеджменту.

5. Функції та механізм фінансового менеджменту.

6. Прийоми фінансового менеджменту та їх характеристика.

7. Суб'єкти фінансового менеджменту, їх характеристика.

8. Обов'язки фінансового менеджера.

9. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.

10. Методи фінансового менеджменту.

Тести

1. У чому полягає сутність поняття "ефект фінансового важеля":

1) збільшенні рентабельності власного капіталу шляхом використання позик;

2) збільшенні прибутку за рахунок позик;

3) збільшенні загальної рентабельності активів шляхом залучення позик?

2. Плече фінансового важеля:

1) зменшує ефект фінансового важеля;

2) збільшує ефект фінансового важеля;

3) не впливає на ефект фінансового важеля;

4) може і зменшувати, і збільшувати ефект фінансового важеля.

3. Ціна капіталу — це:

1) вартість матеріальних і нематеріальних ресурсів підприємства;

2) сума коштів, яку витрачають за користування залученими фінансовими ресурсами;

3) сума коштів, яку слід сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках від їхнього загального обсягу.

4. З якою метою розраховують ціну капіталу:

1) визначити рівень фінансових витрат підприємства для підтримки свого економічного потенціалу;

2) обґрунтувати рішення щодо інвестиційних проектів;

3) управляти структурою капіталу;

4) оцінити вартість підприємства;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) неправильні?

5. У чому полягає сутність ризику утраченої вигоди:

1) небезпеці втратити кошти внаслідок зміни курсу валют;

2) небезпеці втратити кошти у зв'язку з отриманням непрямих збитків від подій;

3) небезпеці втратити кошти у результаті переважання відсотків у залучених коштах над відсотками із розміщених засобів;

4) небезпеці втратити кошти внаслідок їх неповернення?

6. Які показники використовують для обґрунтування інвестиційного проекту:

1) рентабельності;

2) внутрішньої норми прибутковості;

3) максимального грошового потоку;

4) чистої поточної вартості;

5) максимального грошового відплив;

6) терміну окупності;

7) точки беззбитковості;

8) варіанти відповіді 1), 2), 5) і 6) правильні;

9) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 5) правильні?

7. Яке із визначень терміна "ануїтет" правильне:

1) інвестиції, вкладені в статутний капітал підприємства;

2) інвестиції, що приносять певний прибуток через однакові проміжки часу;

3) інвестиційні вкладення в цінні папери кількох підприємств?

8. Основними факторами, що впливають на розмір дисконтної ставки, є:

1) законодавча база й інфляція;

2) номінальна відсоткова ставка та ризик;

3) величина реальної відсоткової ставки, інфляція та ризик.

Задачі

1. За даними табл. 15.1, обчисліть чистий оборотний капітал фірми.

Таблиця 15.1. Баланс фірми

2. На фірмі використовується 380 одиниць матеріалу в місяць, вартість кожного замовлення становить 240 грн, вартість зберігання кожної одиниці матеріалу — 14 грн. Визначте:

1) яким буде оптимальний обсяг замовлення;

2) скільки замовлень слід робити в місяць;

3) як часто можна робити кожне замовлення.

3. Собівартість продукції дорівнює 80 % ціни її реалізації. Рахунки сплачуються в середньому через 45 днів після продажу. Щомісячні продажі становлять 220 тис. грн. Розрахуйте вкладення в рахунки дебіторів.

4. У підприємства потреба в наявних коштах становить 70 тис. грн на місяць. Очікується, що наявні кошти оплачуватимуться рівномірно. Річна ставка дорівнює 18 %. Вартість кожної операції позики або зняття грошей з рахунку — 16 грн. Обчисліть: 1) оптимальну суму операцій; 2) середній розмір касового залишку.

5. Поточна ринкова ціна акції компанії становить 200 грн за акцію, а вартість власного капіталу — 17 %. У процесі випуску нових акцій компанія сподівається отримати всього 185 грн за кожну акцію. З метою уникнення зменшення вартості всіх акцій компанія однак повинна забезпечити прибуток на одну акцію в розмірі 34 грн. Визначте вартість додаткового залученого власного капіталу.

6. Банк надає підприємству кредит на умовах 4 грн на кожну 1 грн власних коштів, що у нього є. Власних грошей підприємство не має, але може залучити акціонерний капітал, почавши випуск акцій. Банк надає кредит за ставкою 12 %, а акціонери згодні вкладати гроші за умовою отримання 20 %. Розрахуйте вартість капіталу, якщо підприємству потрібно 250 000 грн.