Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В.І. - 16.3. Фінанси міжнародних організацій та інституцій

У сучасному світовому господарстві, міжнародних фінансово-економічних і валютно-кредитних відносинах помітну роль відіграють міжнародні фінансові організації. Найбільш значущими в сучасних умовах є Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Група всесвітнього банку.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжурядова організація, діяльність якої полягає в регулюванні валютно-кредитних відносин між державами-членами та наданні їм фінансової допомоги під час валютних труднощів, спричинених дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті^*38.

*38: {Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко, Т.С. Шемет та ін.; За ред. О.І. Рогач. – К.: Либідь, 2003. – 784 с.}

МВФ сформований для того, щоб за допомогою часткової інтернаціоналізації золотих і валютних резервів країн, що беруть участь у ньому, створити пул міжнародних ліквідних ресурсів, який повинен бути джерелом тимчасового покриття пасивного сальдо платіжних балансів країн, котрі не мають у розпорядженні необхідних для цього власних ліквідних ресурсів і можливості одержати звичайний банківський кредит за кордоном.

МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами — казначействами, центральними банками та стабілізаційними фондами. Розрізняються кредити на покриття дефіциту платіжного балансу і на підтримку структурної перебудови економіки країн-членів.

Групу всесвітнього банку утворюють декілька організацій, що виконують різні функції. До складу групи входять:

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

— Багатобічне агентство з гарантування інвестицій (БАТІ);

— Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

Штаб-квартира групи розташована у Вашингтоні (округ Колумбія, США).

МБРР, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, широко відомий як Всесвітній банк, є основною кредитною установою Групи. Це найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються, з середнім рівнем доходів на душу населення (понад 1,445 дол. СІЛА).

МАР. Міжнародна асоціація розвитку, створена в 1960 p., надає допомогу найбіднішим країнам, які не мають можливості брати позики в МБРР.

МФК. Міжнародна фінансова корпорація утворена в 1956 р. з метою стимулювання роботи приватного сектору в країнах, що розвивалися. Вона здійснює це шляхом фінансування проектів приватного сектору, надаючи допомогу світовим компаніям миру, які розвиваються, в мобілізації фінансів на міжнародних фінансових ринках, консультуючи та сприяючи підприємствам і місцевим органам самоврядування.

БАТІ. Багатобічне агентство з гарантування інвестицій почало функціонувати в 1988 р. Його діяльність пов'язана з наданням допомоги країнам, що розвивалися, в залученні іноземних інвестицій шляхом надання інвесторам гарантій від політичних ризиків. До цих ризиків належать експропріація, військові дії, цивільні безлади, порушення умов контракту і переклади валют. Типовий страховий поліс БАТІ гарантує інвестиції протягом 15 років і може бути продовжений до 20 років, при цьому на сьогодні гранична сума, що гарантується за одним проектом, становить 50 млн дол. США. БАТІ також консультує країни, які розвиваються, з питань, пов'язаних із шляхами залучення іноземних інвестицій. Нині членами БАТІ є 151 країна.

МЦВІС. Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок, створений в 1966 p., стимулює потік інвестицій шляхом забезпечення умов для проведення примирливих і арбітражних переговорів між урядами й іноземними інвесторами. Він також надає рекомендації та публікує праці за законодавством про іноземні інвестиції. На сьогодні членами МЦВІС є 131 країна.

Банк національного розвитку відіграв роль механізму, який сприяв випуску і поширенню облігацій німецької позики на ринках приватних капіталів. Він має здійснювати розрахунки з цієї позики та конверсію доходів від позики в репараційні платежі.

Основний капітал банку встановлений у 1,5 млрд. золотих швейцарських франків. Один золотий франк містить 0,29 грн чистого золота, капітал роздільний на 600 тис. акцій.

Всесвітня торгова організація (BTO) регулює торгово-політичні відносини учасників організації у сфері міжнародної торгівлі на основі пакету угод, так званого Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986—1994 pp.).

Головне завдання BTO полягає в лібералізації світової торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами під час послідовного скорочення рівня імпортних мит, а також усунення різних нетарифних бар'єрів, кількісних обмежень та інших перешкод у міжнародному обміні товарами й послугами. Основоположними принципами і правилами ГАТТ/ВТО є:

— надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі;

— взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

— регулювання торгівлі переважно за допомогою тарифних методів;

— відмова від використання кількісних обмежень;

— вирішення торгових суперечок шляхом консультацій і переговорів та ін.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Сутність, функції та політика міжнародних фінансів.

2. Міжнародний фінансовий ринок і його сутність.

3. Фінанси міжнародних організацій та інституцій.

Теми рефератів

1. Основні чинники, що впливають на зовнішній обіг держави.

2. Основні фактори, що впливають на курс валюти.

Контрольні запитання та завдання

1. Міжнародні фінанси, їх розвиток та функції.

2. Міжнародні фінанси та їх складові. Світове фінансове середовище та його взаємозв'язок із світовим економічним середовищем.

3. Суб'єкти міжнародних фінансів та їх характеристика.

4. Міжнародне фінансове право.

5. Система міжнародних договорів, яка регулює фінансову діяльність суб'єктів міжнародних фінансів.

6. Міжнародна фінансова політика та її складові.

7. Валютна політика, її форми.

8. Кредитна політика як складова міжнародної фінансової політики.

9. Податкова політика як складова міжнародної фінансової політики.

10. Валютне регулювання.

Тести

1. На чому ґрунтується класифікація валютних систем:

1) на тому, який саме актив визнається резервним;

2) золотому вмісті;

3) виникненні паралельного обігу валют на ринку країни?

2. Які є види валютного котирування:

1) пряме, непряме, внутрішнє, зовнішнє;

2) зовнішнє, внутрішнє;

3) пряме, непряме;

4) поточне, форвардне?

3. До валютних складових міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:

1) валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;

2) національний паритет, національні валюти, валютний курс;

3) міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;

4) національні валюти, валютний курс і паритет, умови взаємної конвертації й обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу?

4. Які є форми паралельного обігу:

1) доларизація, євроризація, валютне заміщення;

2) доларизація, євроризація;

3) валютне переміщення, валютне заміщення;

4) доларизація, євроризація, валютне заміщення, валютне переміщення?

5. Яка валюта характеризується стабільним валютним курсом:

1) тверда;

2) вільно конвертована;

3) фіксована;

4) резервна?

6. За якої системи валютних відносин діяв золотий паритет:

1) Ямайської;

2) Паризької;

3) Бреттон-Вудської;

4) Генуезької;

5) Лондонської;

6) взагалі не діяв?

7. Що відбулося на Ямайській валютній конференції:

1) розв'язали проблеми обміну валют на золото;

2) прийняли рішення про випуск євро;

3) затвердили долар як єдиний резервний засіб;

4) вирішили питання вільного вибору режиму валютного курсу;

5) скасували обмін долара США на золото?

8. Валюта резервна — це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, що законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

9. Валюта національна — це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, що має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

10. У чому полягає сутність міжнародної валютно-фінансової системи:

1) системі, що функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

2) міжнародному русі факторів виробництва та товарів і сукупності інструментів;

3) закріпленій в міжнародних угодах формі організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів та факторів виробництва?

11. Що належить до фінансових елементів МВФС:

1) міжнародні фінансові ринки, механізми торгівлі фінансовими інструментами, міжнародні розрахунки, що обслуговують рух товарів, факторів виробництва та фінансових інструментів;

2) міжнародні фінансові ринки, міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу, національні валюти;

3) валютний курс і паритет, міжнародні фінансові ринки, валютний курс?

12. Використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження — це:

1) доларизація;

2) валютне заміщення;

3) конвертованість.

13. У чому полягає перевага системи золотого стандарту:

1) дає змогу автоматично вирівнювати платіжні баланси;

2) ринкові валютні курси вільно коливаються;

3) країни можуть здійснювати незалежну кредитно-грошову політику;

4) варіанти відповіді 1), 2) і 3) правильні;

5) варіанти відповіді 1), 2), 3) і 4) неправильні?

14. Валюта іноземна — це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, що може вільно обмінюватись на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними і фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

15. Валюта вільного використання — це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними і фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

16. Які із визначень поняття "міжнародна ліквідність" є правильним:

1) сукупність усіх платіжних інструментів;

2) склад валютного курсу та валютних паритетів;

3) складний економічний механізм, що забезпечує купівлю та продаж окремих валют;

4) готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки?

17. Що відбувалося після взаємодій валютного курсу гривні до вартості золота:

1) збільшувалися можливості кредитно-грошового регулювання економіки;

2) обмежувались можливості кредитно-грошового регулювання економіки;

3) валютні курси встановлювалися без урахування фундаментальних економічних закономірностей;

4) темпи економічного розвитку починали випереджати фізичні обсяги золотодобування?

18. Як за класифікацією МВФС поділяються всі валюти залежно від ступеня гнучкості:

1) тверді, фіксовані, резервні;

2) тверді, обмежено гнучкі, гнучкі;

3) фіксовані, обмежено гнучкі, гнучкі;

4) конвертовані, неконвертовані, зовнішньо-, внутрішньо-конвертовані?

19. Валюта — це:

1) особливий товар, який відіграє роль загального еквівалента у процесі обміну;

2) готівкова частина грошової маси, що циркулює з рук у руки у вигляді банкнот і монет;

3) один із різновидів цінних паперів.

20. Конвертованісті з поточних операцій регулює:

1) центральний банк;

2) міністерство фінансів;

3) міністерство економіки.

Завдання

1. Банк у Києві встановив такий курс долара США: купівля — 5,40 грн, продаж — 5,50 грн. Визначте:

1) скільки гривень можна одержати за 250 дол. США;

2) скільки доларів СІНА можна купити на 200 тис. грн.

2. Банк у Лондоні встановив такий курс долара США: продаж — 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів; купівля — 2,2520 дол. США за фунт стерлінгів. Розрахуйте:

1) скільки фунтів стерлінгів можна одержати за 1000 доларів США;

2) скільки доларів США можна одержати за 1000 фунтів стерлінгів.

3. Банк у Москві оголосив таке котирування валют: долар США/рубль — 1840—1880; канадський долар/рубль — 1100—1130. Обчисліть крос-курс долара СІНА до канадського долара.

4. Швейцарський банк дає такі котирування: долар США/ канадські долари — 1,8183—1,8193; долар США/швейцарський франк — 1,6627—1,6637. Визначте крос-курс канадського долара до швейцарського франка.

5. Пряме й обернене котирування курсу. Розрахунок крос-курсів.

Нехай склалися такі значення обмінних курсів долара США:

Заповніть пусті стовпчики таблиці. Розрахуйте методом крос-курсу такі валютні курси: GBP/FRF, FRF/JPY, JPY/GBP, KRW/SEK, SEK/DEM, DEM/CHF, DEM/SEK.