Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г.О. - 1.4.3.4. Фінансові брокери

Посередницькі функції між емітентами й інвесторами виконують спеціальні торгові контори - дилерські і брокерські фірми. Коли брокери зводять разом сторони, одна з яких потребує кошти, а інша має у своєму розпорядженні певні заощадження, вони безпосередньо не займаються кредитуванням, а діють як прості посередники. У західних країнах для цих цілей використовуються інвестиційні та іпотечні банки.

Інвестиційні банки є посередниками, що займаються продажем корпоративних акцій і облігацій. Якщо компанія приймає рішення про залучення додаткових коштів, інвестиційний банк частіше за все купує оптом весь випуск акцій, а потім продає ЇХ інвесторам вроздріб. За ці послуги інвестиційні банки одержують комісійні у вигляді різниці між сумою, одержаної від продажу цінних паперів покупцям, і сумою, що вони сплачують компанії-емітенту.

Іпотечні банки займаються купівлею і розміщенням іпотечних заставних, що потрапляють до них безпосередньо від приватних осіб і фірм, або від будівельних компаній і агентів з нерухомості. Для цих заставних іпотечний банк відшукує інституціональних та інших інвесторів. Вони звичайно обслуговують заставні для кінцевих інвесторів. Це пов'язано з одержанням платежів і вирішенням проблем, що стосуються несплати за борговими зобов'язаннями. За ці послуги іпотечні банки одержують комісійні.

Вторинний ринок

Вторинні фінансові ринки призначені для перерозподілу коштів, наявних у підприємств, між суб'єктами господарювання відповідно до потреб розширеного відтворення та інших потреб суспільства. Завдяки фінансовим ринкам здійснюється перетікання капіталів між підприємствами і галузями, забезпечується фінансування придбаних виробничих, науково-технічних і соціальних програм. Купівлі і продажі існуючих фінансових активів відбуваються на вторинному ринку. Угоди на цьому ринку не збільшують загальну суму випущених цінних паперів. Проте наявність реального вторинного ринку підвищує ліквідність фінансових активів і, таким чином, сприяє функціонуванню первинного ринку цінних паперів. У цьому співвідношенні організовані біржі є тими інститутами, що зводять разом покупців і продавців відповідних цінних паперів. Ціна на біржі визначається шляхом взаємодії на біржі пропозиції і попиту. Незважаючи на те, що біржі значно поступаються за обсягом угод, що укладаються, позабіржовому обороту цінних паперів (на частку бірж припадає приблизно 1/3 всього обороту), вони відіграють величезну роль у перерозподілі фінансових ресурсів та ефективному їх використанні.

Позабіржовий ринок цінних паперів слугує вторинним ринком для тих акцій і облігацій, що не пройшли лістинг на біржі, а також для певних цінних паперів, зареєстрованих на ринку. На ньому діють брокери і дилери, готові до купівлі і продажу цінних паперів за курсом, що утворюється. Більшість корпоративних облігацій і постійно зростаюча кількість акцій продається і купується не на організованій біржі, а на позабіржовому ринку цінних паперів. Позабіржовий ринок цінних паперів став високоавтоматизованим, учасники ринку пов'язані між собою телекомунікаційною мережею. Роботу цієї мережі, за допомогою котрої можна практично миттєво одержувати біржові котирування, забезпечує Служба автоматизованих котирувань національної асоціації дилерів з цінних паперів (National Association of Securities Dealers Automated Quotation Service) - NASDAQ. Багато компаній тепер намагаються торгувати своїми акціями на позабіржовому ринку цінних паперів, тому що вони впевнені в тому, що користування послугами позабіржового ринку цінних паперів забезпечить їм більш високий результат.

Функціонування фінансових ринків має величезне народногосподарське значення. Завдяки їм, по-перше, стає можливим інвестувати кошти у виробництво, що дозволяє збільшувати виробничі потужності країни, накопичувати ресурсний потенціал. По-друге, це полегшує розвиток підприємств і галузей, що забезпечують максимальний прибуток інвесторам. По-третє, перетікання капіталів, здійснюване на фінансових ринках, сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, якнайшвидшому впровадженню науково-технічних досягнень. Все це прискорює рух і підвищую ефективність використання фінансових ресурсів.