В умовах повільного збільшення доходів населення постійно збільшується попит на предмети довгострокового користування - автомобілі, будинки, меблі, комп'ютери та інші товари домашнього вжитку. Такі покупки практично не здійснюються за рахунок заощаджень, а в такому випадку ефективною є система купівлі "у кредит", яка існувала у соціалістичному господарстві. Для задоволення потреб населення "у кредиті" почали створювати кредитні спілки, основна мета яких - підвищення добробуту учасників шляхом взаємного кредитування на умовах повернення й платності.
Велику роль кредитні спілки відіграють у СІНА, Західній Європі, у Польщі, Чехії, Угорщині, де малий бізнес відіграє дуже важливу роль у забезпеченні економічного росту. Становлення малого бізнесу майже завжди пов'язане з труднощами в отриманні початкового капіталу. Банки зацікавлені у кредитуванні вже стабільного бізнесу з постійними грошовими потоками. Тому основним інвестором малих проектів виступають такі інститути, як кредитні спілки.
Господарська діяльність кредитних спілок базується не на підприємницькій (прибутковій) діяльності, а на кооперативній (неприбутковій). Найбільш важливі принципи цієї діяльності, які визначають головні відмінності між кооперативними та підприємницькими формами господарювання і які були виділені на основі аналізу зарубіжного досвіду та українського кооперативного законодавства [44], наведено в таблиці 3.5.
Принциповою відмінністю кредитних спілок від інших фінансових установ є те, що вони мають неприбуткову кооперативну природу, що відрізняє їх від інших суб'єктів фінансового ринку. На відміну від інших фінансових установ, які, як правило, створюються однією групою (власниками) для отримання прибутку від надання фінансових послуг іншій групі (клієнтам), в кредитній спілці є лише одна група - члени спілки, (що є одночасно і власниками і клієнтами), а сама спілка створюється для самозабезпечення всіх членів на рівних умовах фінансовими послугами на основі кооперації.
Кредитні спілки є найменшими за обсягом активів і наймолодшими серед депозитних фінансових інститутів. Кредитні спілки беруть свій початок з кінця XIX століття, коли були закладені теоретичні основи селянської кредитної кооперації Райфайзеном в його книзі, що вийшла в 1866 році, "Кредитні спілки, як засіб знищення злиднів", а в 1869 році йому на практиці вдалося організувати першу кредитну спілку.
Кредитний рух України пройшов значний еволюційний шлях і відроджені кредитні спілки відбулися як вагоме суспільне і ринкове явище. їх сумарні активи становлять більше одного мільярда гривень, а загальна кількість членів перевищує вісімсот тисяч осіб. Щороку сотні тисяч українців користуються можливістю отримати кредит на свої нагальні потреби, що виникають у споживчій або бізнесовій сферах. Більше
Таблиця 3.5
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ КООПЕРАТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Економічні принципи | Організаційні принципи | Соціальні принципи |
Наявність серед членів кооперативу, які є одночасно його власниками та єдиними клієнтами, спільних економічних інтересів | Членство в кооперативі є добровільним та особистим (не передається іншим особам і не успадковується) | Створення системи, що побудована на принципах взаємодопомоги населенню |
Надання послуг кооперативом своїм членам на рівні їх собівартості (перевищення спрямовується до резерву чи/та повертається членам) | Відкрите членство в кооперативі в межах його можливостей | Встановлення професійного, територіального чи іншого "поля членства", що визначає зону діяльності і соціальний склад кооперативу |
Надання послуг кооперативом з метою скорочення витрат та/ або підвищення доходів особистих господарств своїх членів | Демократичне управління і контроль за принципом: "один член - один голос" | Турбота про потреби громади, до якої відносяться члени кооперативу в межах його "поля членства" |
Фінансування діяльності кооперативу його членами пропорційно послугам чи солідарно | Рівні права членів в управлінні та користуванні послугами | Ведення просвітницької роботи стосовно демократичних принципів кооперації |
Наявність капіталу кооперативу у формі персоніфікованої (пайової) та колективної (неподільної) частин | Проведення діяльності членів виборних органів управління та контролю на громадських засадах | Дотримання принципу політичного нейтралітету |
Наявність обмеження винагороди вкладеного капіталу (нарахування на паї) визначеною законом величиною | Відповідальність членів за розвиток свого кооперативу (усвідомлення і прийняття членами можливих ризиків) | Співпраця з іншими кооперативами з метою зміцнення та розвитку системи взаємодопомоги |
700 кредитних спілок присутні у всіх регіонах України, утворивши потужну розгалужену мережу надання фінансових послуг різним верствам населення. Потреба українського малого бізнесу в інвестиціях величезна, особливо якщо врахувати, що розвиток виробничого бізнесу робить тільки перші кроки і вимагає більших капіталовкладень, ніж торгова діяльність.
Кредитна спілка сьогодні - це фінансова установа, суспільна організація, яка залучає грошові заощадження своїх членів для взаємного кредитування. Діяльність кредитних спілок в Україні регулюється Законом "Про кредитні спілки" (2002 р.). Згідно з діючим законодавством кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об'єднання грошових внесків. Кредитні спілки є громадськими організаціями, головна мета яких - фінансовий та соціальний захист їх членів через залучення особистих заощаджень членів спілки для взаємного кредитування. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що постійно проживають на території України. Для заснування кредитної спілки потрібно не менше як 50 осіб.
Кредитна спілка створюється на основі певної монолітної спільноти людей, які беруть на себе відповідальність за спільну справу і об'єднує громадян за спільним місцем роботи чи навчання, спільним регіоном проживання, членством в одній професійній спілці чи одній релігійній організації. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
- добровільність вступу та свобода виходу з неї;
- рівноправність членів кредитної спілки;
- самоврядування;
- гласність.
Кредитна спілка надає послуги тільки своїм членам, але у визначених випадках може здійснювати кредитування інших кредитних спілок та їх об'єднань. Займатись підприємницькою діяльністю кредитним спілкам заборонено законодавством.
Кредитна спілка для забезпечення своєї фінансової діяльності може створювати різні фонди, з яких обов'язковими є резервний та позичковий. Резервний створюється для забезпечення фінансової діяльності кредитної спілки в розмірі від 5 до 15 % загального обсягу фінансових ресурсів спілки. Кошти резервного фонду використовуються в разі потреби за рішенням загальних зборів членів спілки і можуть зберігатися на депозитному рахунку в банку. Позичковий фонд кредитної спілки створюється за рахунок вступних та членських внесків і використовується для надання позик членам спілки. До позичкового фонду можуть прийматися пожертвування від фізичних та юридичних осіб. Розміри позичкового та резервного фондів затверджуються загальними зборами членів спілки.
Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами та державним бюджетом. Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані зі створенням кредитної спілки. Перевірка результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки проводиться наглядовим комітетом з власної ініціативи, а також за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки або на вимогу не менше 20 % членів кредитної спілки.
У червні 1994 року перші 20 кредитних спілок, що були на той час зареєстровані, утворили Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ). У лютому 2003 року створюється перша об'єднана кредитна спілка, яку заснували 30 кредитних спілок - членів НАКСУ. У вересні 2004 року закінчилася перереєстрація всіх кредитних спілок. Поступово в Україні запроваджують нормативне регулювання кредитного руху й державний контроль за виконанням статутних вимог і норм закону в усіх організаціях, що визначають себе як кредитні спілки. Діяльність вітчизняних кредитних спілок регулює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі Комісія). Комісія складається з п'яти департаментів, один з них - департамент нагляду за кредитними установами - контролює всі сфери діяльності кредитних спілок, починаючи з державної реєстрації (внесення до державного реєстру фінансових установ), одержання обов'язкових ліцензій у передбачених у законодавстві випадках і закінчуючи перевіркою звітності кредитних спілок та інспектування їх поточної роботи.
На сьогодні кредитні спілки не відіграють великої ролі на фінансовому ринку України, але їх розвиток - це питання росту, стратегічного вибору, волі задіяних в даний процес людей. Головні причини їх слабкого розвитку представлені на рис. 3.2.
В умовах обмеженості банківських кредитних ресурсів та кредитних інструментів кредитні спілки іноді перетворюються на структури, що задовольняють тимчасові короткострокові потреби у фінансових ресурсах рієлтерських, інвестиційних та страхових компаніях. Але, незважаючи на велику кількість труднощів, такий інститут, як кредитна спілка, неминуче пройде етап становлення та посяде своє місце у кредитно-банківській системі.
Каси взаємодопомоги
У зарубіжних країнах широкого розвитку набули такі громадські кредитні установи, як каси взаємодопомоги, які об'єднують на добровільних засадах громадян для надання взаємної матеріальної допомоги. Вони створюються при профспілкових організаціях для працівників - членів профспілки, у відділах соціального забезпечення місцевих органів влади - для пенсіонерів. Управління касою взаємної допомоги здійснюється загальними зборами її членів і обраним на ньому управлінням. Члени каси сплачують вступні та щомісячні членські внески у встановлених розмірах. Кошти каси формуються за рахунок вступних і членських внесків, пені за несвоєчасне повернення довгострокових позик, дотацій профспілкових органів та інших грошових надходжень. Кошти використовуються для надання позичок, як довгострокових - до 10 місяців, так і короткострокових - до чергового одержання заробітної плати. Позички надаються без стягнення процентів, але при їх несвоєчасному поверненні стягується пеня в розмірі 1 % від суми залишку боргу за кожний прострочений місяць.
Страхові компанії
Благодійні організації
5. Посередники депозитарно-клірингової системи
Тема 4. ризик і ціна капіталу
1. Ціноутворення на фінансовому ринку
Види і функції цін
2. Майбутня та поточна вартість фінансових інструментів
2.1. Зміна вартості грошей в часі. Прості та складні відсотки
2.2. Види та структура процентних ставок