Згідно із Законом України "Про господарські товариства" акціонерним визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Таке товариство несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства в межах акцій, що їм належать. Статутний фонд акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства.
Для створення акціонерного товариства (АТ) засновники повинні повідомити про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести засновницькі збори і державну реєстрацію товариства.
Існує два види акціонерних товариств: відкрите товариство, акції якого розповсюджуються через відкриту підписку, та закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть перебувати в обігу на ринку. Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" закриті акціонерні товариства можуть випускати тільки іменні акції.
Процедура реєстрації відкритого АТ значно складніша і триваліша, ніж закритого. Тому іноді доцільно скористатися тим, що закрите АТ може бути реорганізоване у відкрите через реєстрацію його акцій в порядку, передбаченому законодавством, і внесення відповідних змін у статут товариства.
Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства (перша емісія) провадиться його засновниками, наступні емісії — безпосередньо товариством. При цьому засновники товариства повинні бути власниками акцій на суму не менш як 25% статутного фонду і терміном не менше двох років. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців.
Рішення про випуск акцій приймається засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів і оформляється протоколом. Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства у разі його перетворення на АТ. Додатковий випуск акцій можливий лише тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою за номінальну. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю товариства.
Інформація про наступну відкриту підписку на акції підлягає реєстрації та обов'язковому опублікуванню в органах преси Верховної Ради України та Кабінету Міністрів і офіційному виданні фондової біржі не менш як за 10 днів до початку підписки. Ця інформація має містити дані про підприємство, предмет та цілі його діяльності, склад засновників, дані про кількість та номінальну вартість акцій, терміни підписки тощо. Акції, запропоновані для відкритого продажу, допускаються для розміщення не раніш як через ЗО днів після опублікування інформації в пресі.
При проведенні першої емісії особи, які бажають придбати акції, вносять па рахунок засновників не менш як 10% вартості акцій, на які вони підписались. Якщо по закінченні терміну підписки підпискою не буде покрито 60% акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. До дня скликання засновницьких зборів особи, які підписались на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менш як 30% номінальної вартості акцій.
Якщо всі акції АТ розподіляються серед засновників, вони повинні внести до дня скликання засновницьких зборів не менш як 50% номінальної вартості акцій. Повна вартість акцій має бути сплачена не пізніше року після реєстрації АТ. У разі несвоєчасної сплати акціонер, якщо інше не передбачено статутом АТ, сплачує за час про-строчки 10% річних від несплаченої суми. При несплаті у встановлені терміни суми заборгованості товариство має право реалізувати такі акції у встановленому статутом порядку.
Акції оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом АТ, також в іноземній валюті та через передачу майна. Акції видаються одержувачу лише після повної оплати їх вартості. Підприємства можуть придбавати акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.
Порядок реєстрації випуску акцій, а також інформації про їх випуск провадиться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Для реєстрації випуску акцій емітент подає такі документи: заяву про реєстрацію цінних паперів, нотаріально завірену копію протоколу рішення про випуск акцій та копію статуту АТ, а також зразок акції. Реєстрація випуску акцій має бути проведена реєструючим органом не більше ніж за 30 днів з моменту подання документів.
Не пізніш як через 15 днів після закінчення терміну підписки на акції відкрите акціонерне товариство подає в орган реєстрації звіт про наслідки підписки на акції.
При реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку емітенту видається свідоцтво про реєстрацію емісії акцій, а дані про емісію заносяться в загальний реєстр випуску акцій. Після реєстрації випуску акцій емітенту видається свідоцтво, яке є підставою для друкування бланків сертифікатів акцій, якщо акції випускаються в документарній формі. У разі, коли акції випускаються у бездокументарній формі, свідоцтво є підставою для оформлення глобального сертифіката до депозитарію.
Відмова в реєстрації може мати місце у разі невідповідності наданих документів вимогам законодавства або порушення правил реєстрації випуску акцій. Тільки з моменту реєстрації випуску Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку емітент має право на випуск акцій. При цьому реєстрацію акцій не можна розглядати як гарантію їх вартості. Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції або сертифікати акцій.
Нові акції можуть бути розміщені на ринку або серед акціонерів товариства з використанням так званого "переважного права". При розміщенні акцій серед акціонерів з використанням "переважного права" всі або частина акцій нової емісії продаються акціонерам за ціною, меншою від ринкової, яку називають підписною. Кількість акцій, яку отримує акціонер у результаті такого розміщення, пропорційна кількості акцій, якими він уже володіє. При розміщенні всіх акцій нової емісії серед акціонерів товариства їх частка в акціонерному капіталі залишається на попередньому рівні.
Розміщення акцій серед акціонерів товариства в одних країнах є загальноприйнятою формою проведення підписки, а в інших зустрічається досить рідко.
Величина переважного права в грошовому вираженні В1 обчислюється як різниця між ринковою ціною акції до проведення підписки Ц1 і після неї Ц2
Величину переважного права у процентах до ринкової вартості акції В2 можна визначити так:
де кх — кількість акцій до підписки; к2 — кількість акцій пової емісії; Д — дисконт:
Невикористання акціонером переважного прана на підписку є недоцільним як для акціонера, так і для товариства. Оскільки при проведенні підписки серед акціонерів ринкова вартість акцій зменшується, акціонер, що не придбав нові акції, лише втрачає від падіння цін на акції, якими він володіє. Корпорація також втрачає, не провівши підписку в заплапованому обсязі.
Приклад. Кількість розміщених акцій корпорації становить 20 000 штук. Акції продаються на ринку за ціною 50 гр. од. Провадиться підписка серед акціонерів на акції нової емісії. Кількість акцій нової емісії — 10 000 штук. Кожному акціонеру пропонується на дві акції попередньої емісії придбати одну акцію нової емісії за підписною ціною 45 гр. од.
Визначимо величину переваленого права у процентах за (6.2) і (6.3):
Д - (50 - 45) / 50 = 0,1, або 10%;
В2 = 0,1 / (1 + 20 000 / 10 000) = 0,0333, або 3,33%. З рівняння (6.4) можна визначити Я,:
В1 - 0,0333 • 50 = 1,67 гр. од.
Обчислимо В1, використавши (6.1). Ринкова капіталізація після підписки
К2 - 20 000 -50 + 10 000 • 45 = 1 450 000 гр. од.
Ринкова ціна акції після підписки Ц2 дорівнює ринковій капіталізації, поділеній на загальну кількість акцій:
Ц2 - Кг І (20 000 + 10 000) - 1 450 000 / ЗО 000 - 48,33 гр. од.;
Вх = 50 - 48,33 = 1,67 гр. од.
Поряд з використанням переважного права у акціонерів існує також інший досить вигідний спосіб отримати акції нової емісії, якщо корпорація пропонує придбати варант на купівлю акцій.
Варант є одним із похідних фінансових інструментів і полягав в узаконеному праві акціонера придбати визначену кількість акцій нової емісії за наперед обумовленою ціною, яка, напевно, буде нижчою від майбутньої ринкової ціни акції. З одного боку, варант має певні ознаки опціону, а з другого — гарантує акціонеру певні переваги перед іншими майбутніми власниками нових акцій цього товариства.
ЧАСТИНА III. ПОХІДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ
Розділ 7. РИНОК ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
7.1. Визначення і суть строкових угод
7.2. Історія виникнення та розвитку ринку строкових угод
7.3. Визначення термінів
Розділ 8. Ф'ЮЧЕРСНІ УГОДИ
8.1. Визначення і види ф'ючерсів
8.2. Механізм укладення ф'ючерсних угод
8.3. Основні принципи ціноутворення у форвардних та ф'ючерсних контрактах