Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) був створений у 1991 р. для сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також для сприяння розвитку підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, країн СНД, які сповідують і реалізують принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки.
Засновниками ЄБРР є 58 країн, Європейське Співтовариство та Європейський інвестиційний банк. Штаб-квартира Банку знаходиться в Лондоні. Основною валютою Банку є євро. Акціонерів Банку можна поділити на кілька груп: країни ЄС, інші європейські країни, країни операцій та неєвропейські країни. До країн операцій належать країни Центральної і Східної Європи, а також країни СНД, яким Банк падає допомогу в проведенні ринкових перетворень в економіці. В штаті ЄБРР працює більш як тисяча співробітників. Статутний капітал Банку становить 20 млрд євро.
Оскільки діяльність Банку пов'язана зі значними ризиками, показники достатності капіталу встановлені на досить високому рівні, а саме зобов'язання Банку тільки в 2—3 рази перевищують його власний капітал. Крім того, сума непогашених кредитів та інвестованих в акціонерний капітал коштів не перевищує власний капітал Банку.
ЄБРР проводить операції в 26 країнах, сприяючи реалізації там економічних реформ, приватизації, розвитку підприємництва та конкуренції, з урахуванням специфіки країн, що перебувають на різних етапах переходу до ринкової економіки. У своїй діяльності Банк тісно співпрацює з міжнародними фінансовими установами, іншими міжнародними та національними організаціями.
Серед міжнародних фінансових установ лише Міжнародна фінансова корпорація приділяє таку велику увагу розвитку приватного сектора, як ЄБРР. Близько 3/4 своїх проектів Банк реалізує в приватному секторі, виконуючи вимоги статуту, згідно з яким не більш як 40% коштів має надходити до державного сектору. Майже 1/3 операцій Банку припадає на фінансовий сектор — найбільший сектор в операціях Банку. В сфері фінансових послуг сконцентровано більш як 20% зобов'язань Банку, тоді як на кожну з інших галузевих категорій припадає до 20% і менше. Завдяки концентрації діяльності Банку в фінансовому секторі в країнах регіону досягнуті певні результати у зміцненні наглядових функцій центральних банків та в розробці і реалізації програм структурної перебудови банківського сектору. В результаті збільшення попиту на вкладення в акціонерний капітал з боку корпорацій, що функціонують в країнах операцій, Банк збільшив вкладення в акціонерний капітал до 20%.
Визначальною рисою діяльності ЄБРР є сприяння екологічно здоровому і стійкому розвитку країн Центральної і Східної Європи, а також СНД. Діяльність Банку спрямована на інвестування в муніципальну та екологічну інфраструктуру, сприяє ефективному використанню енергії та ядерній безпеці. ЄБРР є розпорядником Рахунку ядерної безпеки і Фонду Чорнобильського укриття, на який зараховуються кошти країн-донорів.
Усі проекти, що реалізуються ЄБРР, покликані прискорити перехід постсоціа л істинних країн до ринкової економіки. Для оцінювання впливу проектів, що фінансуються банком, на процес переходу Банком розроблена система показників. Ці показники служать для визначення тих характеристик проекту, які сприяють процесу переходу, а саме розширенню конкуренції, підвищенню ефективності управління корпоративними та банківськими фінансами, запровадженню ринкових методів фінансування та управління ризиками.
Близько 1/5 обсягу всіх операцій Банку припадає на Росію, приблизно 1/10 — на кожну з країн: Польщу, Угорщину, Румунію. На інші країни припадає від 1 до 5% на кожну. В Україні ЄБРР також фінансує ряд проектів через надання кредитів та участь у статутному капіталі перспективних підприємств.
Одним із основних принципів діяльності ЄБРР є мобілізація інших джерел фінансування. Банк сприяє залученню організацій для фінансування спільних проектів. У результаті такої співпраці на кожну одиницю грошових коштів, інвестованих ЄБРР, припадає близько двох одиниць коштів, інвестованих іншими організаціями по співфінан-суванню. Основними партнерами Банку зі співфінавсування є комерційні банки, установи офіційного співфінавсування, експортпо-кредитні агентства та міжнародні фінансові установи.
Комерційні банки є основними партнерами зі співфінансуван-ня. їхня частка в загальному обсязі спільних проектів становить до 50%. Комерційні банки беруть участь у співфінансуванні через участь у кредитах ЄБРР, надання паралельних кредитів та кредитних ліній, переуступку прав і боргових зобов'язань тощо. В країнах, що перебувають на перших етапах переходу до ринкової економіки, Банк розширює програми співфінансування" але більшість з них незначні за обсягом, оскільки ризики, пов'язані з діяльністю в таких країнах, дуже великі. У країнах, що досягли значних успіхів у процесі ринкових перетворень, програми співфінансування скорочуються.
Установами офіційного співфінансування е уряди країн, міністерства фінансів та міністерства економіки, спеціальні інвестиційні фонди тощо. Міжнародними фінансовими установами — партнерами зі співфінансування є Європейський інвестиційний банк, Міжнародна асоціація розвитку. Міжнародна фінансова корпорація, Світовий банк, Інвестиційний банк та Екологічна фінансова корпорація Північної Європи. ЄС бере участь у спільних проектах через програми Phare і Тасіс.
Реалізуючи різні стратегії в різних країнах, Банк скорочує свою діяльність у разі відходу країни від ринкових реформ і розширює фінансування, коли країна відновлює ринкові перетворення в екопоміці.
Банк сприяє вступу країн регіону до Європейського Союзу, створенню стабільного інвестиційного клімату і розширенню діяльності підприємств середнього та малого бізнесу, які мають вирішальне значення для успішного розвитку регіону.
Участь у структурній перебудові великих підприємств через фінансування, запровадження нових технологій і використання висококваліфікованих фахівців також е одним із важливих напрямів у діяльності Банку. Банк шукає також нові можливості для вкладення коштів в акції перспективних підприємств. ЄБРР постійно розширює свою діяльність відповідно до стратегії переходу країн до ринку та досягнення ними фінансового самозабезпечення.
Оскільки Банк здійснює свою діяльність у країнах Центральної і Східної Європи та країнах СНД, важливу роль у його діяльності відіграє відділ з управління ризиками, який присвоює рейтинги кредитного ризику проектам, що реалізуються Банком. Кредитний ризик оцінюється за 10-бальною системою від 1 — "незначний ризик" до 10 — "очікувані втрати" і визначається ризиком конкретного проекту та ризиком країни. Враховуючи ринки, на яких здійснює свою діяльність ЄБРР, звичайна для Банку категорія ризику становить 4—6 балів. Залежно від ступеня кредитного ризику кожного наданого кредиту і вкладень Банку в акціонерний капітал формуються загальні та спеціальні банківські резерви. Створюються резерви і під непогашені кредити, надані під гарантію урядів.
Загальна дохідність інвестицій Банку знаходиться на рівні LIBOR + + (60*70) 6.п. при середній ставці залучення коштів LIBOR - (40*50) б.п. Серед боргових зобов'язань, емітованих Банком, облігації поно-міновані у валютах різних країн: американських доларах, фунтах стерлінгів, японських єнах, корейських попах, тайваньських доларах тощо. Банком періодично емітуються також короткострокові боргові зобов'язання — комерційні цінні папери.
Для хеджувапня процентного та валютного ризиків Банк активно використовує як біржові, так і позабіржові похідні фінансові інструменти, включаючи валютні та процентні свопи. З метою зменшення ризику позабіржових угод останні укладаються з юридичними особами, що мають рейтинг АЛЛ, або з банками та державними контрагентами, що мають рейтинг пе нижче АЛ-. Крім хеджувапня своїх позицій за допомогою строкових контрактів Банк, виступаючи в ролі дилера, укладає також спекулятивні угоди на строковому ринку.
Банк міжнародних розрахунків (БМР) було створепо в 1930 р. зі штаб-квартирою в Базелі для сприяння співробітництву між центральними балками та забезпечення сприятливих умов для проведення міжнародних фінансових операцій. Банк діє як довірена особа та агент у проведенні міжпародних розрахунків її членів. Членами БМР є 33 країни Європи, Азії та США. Банк є найстарішою з міжпародних фінансових організацій і центром співробітництва центральних банків. БМР приймає у вигляді депозитів частину ліквідних коштів центральних банків країн-учаспиць, у разі потреби надає їм кредити, розміщує на ринку кошти, що є в його розпорядженні. Зобов'язання БМР переважно складаються з короткострокових (до трьох місяців) вкладів центральних банків, які вкладаються на ринкових умовах у центральних байках різних країн, міжнародних організаціях або у банках-кореспондентах.
Крім банківської діяльності БМР відіграє роль координаційного центру. На регулярних зустрічах управляючих центральних банків розглядаються проблеми функціонування та стабільності міжнародного фінансового ринку, координуваппя валютної політики, нагляду за діяльністю міжнародних банків. Банк також є потужним інформа-ційно-дослідним центром, звіти, аналітичні довідки та рекомендації якого мають велике значення для учасників міжнародного ринку.
До регіональних фінансових інститутів переважно відносять регіональні інвестиційні банки, банки розвитку, регіональні інвестиційні корпорації. До регіональних банків розвитку належать Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Ісламський банк розвитку тощо. Регіональні банки розвитку створюються з метою сприяння переходу країн відповідного регіону до відкритої економіки, орієнтованої па ринок, сприяння структурній перебудові в економіках країн-учаспиць, розвитку в них підприємницької ініціативи.
Серед інвестиційних інститутів — Європейський інвестиційний банк, Міжамериканська інвестиційна корпорація та Багатосторонній інвестиційний фонд, Азіатська фіпапсово-іпвестиційна корпорація.
Європейський інвестиційний банк був заснований в 1959 р. як фінансово самостійна організація в рамках ЄС для сприяння стабільному та збалансованому розвитку спільного ринку в інтересах ЄС. Банк надає кредити як державним, так і приватним структурам, фіпапсує проекти як у межах, так і поза межами ЄС, фінансуючи, як правило, проекти лите частково.
До Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) входять країни Західної Європи, США, Канада, Японія, Австралія та Нова Зеландія. ОЕСР ставить три цілі: максимально швидке економічне зростання країп-членів при підтримці фінансової стабільності, перехід до вільної торгівлі та забезпечення сприятливих умов для розвитку країн "третього світу". Організація в основному займається дослідженнями, аналізом та розробкою рекомендацій і виковує координуючу та прогнозуючу роль, моделюючи розвиток світової економіки і періодично даючи прогнози економічного розвитку країн-членів.
21.5. Фінансова інформація на міжнародному ринку