ЄБРР пропонує різноманітний асортимент фінансових інструментів і гнучко підходить до розробки схем своїх фінансових послуг. Для відомості: мінімальний норматив обсягу фінансування ЄБРР становить 5 мли євро, але може застосовуватися гнучко, якщо проект має принципово важливе значення для країни. На практиці середній обсяг участі ЄБРР становить близько 22 млн євро.
Основними формами прямого фінансування по лінії ЄБРР є кредити, вкладені в акціонерні капітали і гарантії. У схемі кредитів враховується конкретика потреб кожного проекту. Кредитний ризик ЄБРР може в цілому брати на себе чи частково синдикувати його на ринку. Вкладення в акціонерні капітали можуть приймати різноманітні форми. Коли ЄБРР отримує частку участі в акціонерному капіталі, він розраховує одержати відповідний прибуток на вкладені кошти і виступає виключно у ролі субконтрольного акціонера. Гарантії ЄБРР надає, щоб полегшити позичальникам доступ до каналів фінансування.
Фінансування ЄБРР залежить від конкретних проектів і надається як на зміцнення фінансових інститутів або структурної реорганізації великих компаній, так й у вигляді дрібних кредитів організаціям, що мають лише декілька працівників. Інвестиції у великих розмірах або інфраструктурні проекти (як приватні, так і за участю місцевих або центральних державних органів) фінансуються Банком безпосередньо, часто - спільно з партнерами. Невеликі інвестиції проводяться через фінансових посередників: місцеві банки або інвестиційні фонди.
Основною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших організацій, є підтримка ним приватного сектору, що складає сутність Статуту ЄБРР, згідно з яким не менше 60 % фінансування Банку повинно направлятися у приватний сектор.
ЄБРР дотримується раціональних принципів банківської справи в усіх своїх проектах і виступає за впровадження сумлінної підприємницької практики. У приватному секторі він прагне виконувати функцію "раціональності", доповнюючи інші джерела приватного капіталу, а не конкуруючи з ними.
При реалізації своїх пріоритетів ЄБРР забезпечує збалансованість свого портфеля по країнах, послугах і категоріях ризиків з метою одержання максимального ефекту впливу на процес переходу до ринку, зберігаючи при цьому фінансову самодостатність Банку.
ЄБРР працює над формуванням такого фінансового сектору, що задовольняє потреби підприємців, особливо малих і середніх підприємств (МСП). Більш конкретно ЄБРР прагне до створення цілого ряду різноманітних фінансових організацій і розширення діапазону фінансових послуг для МСП й інших підприємств. ЄБРР надає підтримку фінансовим організаціям, вкладаючи в них капітал, підвищуючи кваліфікацію їхніх фахівців і впроваджуючи раціональні форми ділової практики. Операції у фінансовому секторі є найбільшою галуззю вкладення фінансових ресурсів Банку - на них припадає майже третина загальної вартості проектів ЄБРР.
ЄБРР приділяє особливу увагу сприянню молодим підприємствам і зростанню МСП. Мета Банку - збільшити обсяги фінансування МСП, поліпшити інвестиційний клімат і створити канали підтримки для цих підприємств. Хоча ЄБРР працює, в основному, через фінансових посередників, підтримка МСП є важливим напрямом усієї діяльності Банку.
Для цього ЄБРР робить вкладення в акціонерні капітали МСП і надає їм кредити по каналах ряду посередників у країнах Центральної та Східної Європи і СНД. До таких посередників належать:
- банки, в акціонерних капіталах яких бере участь ЄБРР чи яким він видав кредити;
- інвестиційні фонди або фонди венчурного капіталу, в акціонерних капіталах яких бере участь ЄБРР.
ЄБРР також надає МСП прямі кредити і підтримку через ряд наявних у нього механізмів кредитування і вкладень в акціонерні капітали.
Отже, Банк прагне допомагати, в першу чергу, компаніям, що зазнають труднощі з отриманням фінансування з інших джерел. Він робить особливий акцент на дрібних і середніх підприємствах, які відіграють важливу роль у розвитку приватного сектору. Діючи як комерційний банк і банк розвитку, ЄБРР надає засоби для приватних підприємств або тих, які можуть бути приватизовані, а також на проекти матеріальної і фінансової інфраструктури на підтримку приватного сектору тощо.
ЄБРР прагне залучати співфінансуючі організації до участі у своїх проектах, а свою фактичну участь у проектах приватного сектору він. зазвичай, обмежує 35 %. Основними партнерами ЄБРР зі співфінансування, крім приватних компаній, виступають комерційні банки й інші кредитні організації.
Якщо ЄБРР не вистачає інформації для ухвалення рішення про фінансування якого-небудь проекту або якщо відсутній який-небудь важливий елемент, ЄБРР може використовувати кошти "технічного співробітництва", надані йому урядами країн-доно-рів. Ці кошти здебільшого йдуть на підготовку, але їх можна заді-яти і на реалізацію проектів.
Освоєння кредитних коштів проводиться в усіх країнах-членах ЄБРР. У межах своєї діяльності ЄБРР зміг залучити значні обсяги додаткових фінансових ресурсів. У цілому на кожен євро, вкладений ЄБРР з інших джерел, залучено ще 2,5 євро.
ЄБРР встановив тісні зв'язки з провідними комерційними банками, міжнародними фінансовими й іншими організаціями, що діють у європейському регіоні. На початку XXI століття Банк співробітничав з 51 комерційним банком, 16 офіційними організаціями співфінансування, 9 міжнародними фінансовими організаціями і 6 експортно-кредитними агентствами.
Останні десять років у країнах ЦСЄ і СНД економіка зазнала стрімких змін саме завдяки фінансовій підтримці Європейським банком реконструкції та розвитку. Зокрема, різко зросли можливості для капіталовкладень і підприємництва, у багатьох країнах єврорегіону вкоренилися ринкові закони діяльності, а у виробництві, як правило, панує приватний сектор.
Завдання і запитання для самоконтролю
1. З якою метою був створений ЄБРР і які переваги його діяльності?
2. Назвіть складові елементи ЄБРР.
3. Які функції виконує Банк?
4. Опишіть організаційну структуру та капітальні ресурси ЄБРР.
5. Яким чином здійснює фінансування ЄБРР?
Розділ 22. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи
22.1. Азіатський банк розвитку
22.2. Міжамериканський банк розвитку
22.3. Ісламський банк розвитку
22.4. Група Африканського банку розвитку
22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу
22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 23. Міжнародні клуби кредиторів