План викладу
4.1. Організація експертизи.
4.2. Експертний висновок.
4.1. Організація експертизи
Експертиза - це дослідження будь-якого питання, що вимагає спеціальних знань, з поданням мотивованого висновку.
Експертиза є дослідження конкретного об'єкта з метою досягнення не властиво наукового, а прикладного (практичного) знання про нього. Характерною рисою такого дослідження є застосування особливих, спеціалізованих методик, що відповідають вимозі перевірки. Тому будь-яка експертиза має свій певний регламент, порядок здійснення, зумовлюваний специфікою предмета експертизи й сферою застосування спеціальних знань.
Предмети експертизи найчастіше підрозділяються на:
o експертизу об'єктів (діючі об'єкти техніки та промисловості, споруди, природні об'єкти тощо);
o експертизу проектів. Зокрема, обов'язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:
державні цільові наукові і науково-технічні програми;
міждержавні наукові і науково-технічні програми; інноваційні програми та проекти державного значення.
Замовниками експертизи можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни. Найчастіше експертиза проводиться державними організаціями й установами. Прикладами різних видів державної експертизи є: санітарно-епідеміологічна експертиза, державна екологічна експертиза, державна історико-культурна експертиза, державна експертиза умов праці, державна експертиза науково-технічних проектів.
Основні види експертиз за спрямуванням:
o попередня експертиза - з мстою встановлення формальної відповідності об'єкта експертизи стандартам, правилам і вимогам;
o первинна експертиза передбачає виконання всього комплексу заходів щодо аналізу об'єкта експертизи й оформлення отриманих результатів,
o повторна експертиза призначається у випадку порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи, на вимогу замовника експертизи й наявності в нього обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.
o додаткова експертиза проводиться у випадку істотної зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи, і на вимогу замовника експертизи.
o контрольна експертиза здійснюється з ініціативи замовника експертизи для перевірки висновків раніше проведених експертиз або окремих їх результатів.
Ряд експертиз можуть проводить як державними, так і приватними організаціями на комерційній основі. Для визнання результатів експертної діяльності необхідне дотримання двох основних умов: а) правильність документального оформлення експертизи; б) правильність методики проведення експертизи.
Законодавством чітко врегульовані лише правила проведення різних видів судових експертиз. Порядок їх призначення та здійснення, а також використання отриманих при цьому результатів передбачені процесуальним законодавством. Вони оформлюються спеціальним процесуальним документом - висновком експерта, що є самостійним видом судових доказів, передбачених законом.
Проведення несудових експертиз регулюються законом тільки частково. Унормовуються окремі види експертної діяльності (Закон України "Про науково-технічну експертизу"). Тому в ролі регуляторів часто виступають підзаконні акти.
Для проведення комерційної експертизи залучається експерт-технік або експертна організація. Експерт-техніком призначається фізична особа, яка мас високу кваліфікацію, спеціальні знання, пройшла професійну атестацію на відповідність установленим вимогам і отримала свідоцтво державного зразка. Експертною організацією визнається юридична особа, що має у своєму штаті не менше одного експерта-техніка, для якого ця організація є основним місцем роботи, а проведення експертизи є одним з видів діяльності, передбачених в установчих (статутних) документах зазначеної організації. Для здійснення окремих видів експертиз, особливо у сфері наукової та науково-технічної діяльності, створюються експертні ради.
Для проведення експертизи з експертом або експертною організацією укладається договір про експертне обслуговування.
У договорі на проведення наукової й науково-технічної експертизи зокрема визначаються:
o сторони договору;
o предмет і об'єкти експертизи;
o умови проведення експертизи;
o термін проведення експертизи;
o термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність залежно від характеру об'єкта експертизи;
o відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, у тому числі за вірогідність висновку експертизи.
Технік (експертна організація) зобов'язаний вести реєстрацію й облік усіх укладених договорів про проведення експертизи й виданих експертних висновків. Копії експертних висновків і інша документація, пов'язана із проведенням експертизи, підлягають зберіганню експертом-техніком (експертною організацією) на строк не менш трьох років.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором технік (експертна організація) несе відповідальність, не тільки передбачену цивільним законодавством. Особи, винні у вчиненні правопорушень у сфері експертизи, притягаються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Право власності на результати експертизи належить замовникові експертизи, якщо інше не зазначено в договорі.
Зазвичай, термін проведення експертизи встановлюється тривалістю від ЗО до 90 днів.
Оплата проведення експертизи встановлюється, як правило, у розмірі півтора-трьох відсотків від вартості об'єкта експертизи або кошторисної вартості проекту.
Найчастіше громадянам і організаціям пропонується проведення наступних видів експертиз:
Товарознавча експертиза: спеціальне компетентне дослідження з оцінки якості товару. Потрібна відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" для відшкодування вартості товару з боку продавця.
Будівельна експертиза: експертиза якості при виробництві будівельних, проектних і ремонтних робіт.
Автотехнічна експертиза: експертиза технічного стану автотранспортного засобу, визначення причин несправності автотранспортного засобу.
Вартістна експертиза для організацій і приватних осіб - експертна оцінка кількості, якості й ринкової вартості майна з урахуванням рівня якості, гарантійного строку, терміну служби (придатності), ступеня зношування. Дана послуга виявляється: при оцінці збитку, нанесеного майну в результаті дій третіх осіб (затоплення, підпал, розкрадання, аварія й т.п.); за визначенням суду; при даруванні; при передачі в спадщину; при розділі майна.
Експертиза для страхових компаній - оцінка заподіяного страхувальникові збитку з урахуванням втрати якості й/або фактичної кількості при настанні страхового випадку: пожежі, затоплення, розкрадання або ушкодження майна, аварії, стихійного лиха й т.п.
Науково-технічна експертиза. Відповідно до Закону України "Про наукову й науково-технічну експертизу" проведення державної наукової й науково-технічної експертизи є обов'язковим щодо національних, державних і міждержавних науково-технічних програм. Відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" необхідною умовою занесення інноваційного проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є проведення експертизи прийнятих для розгляду проектів. Це положення додатково закріплене й у Господарському кодексі України.
Для реалізації положень цих законів при МОН України створене Державне Підприємство "Український державний центр науково-технічної й інноваційної експертизи", на яке покладено функції провідної установи щодо організації й проведення державної наукової, науково-технічної й інноваційної експертизи. Інші види державних експертиз здійснюються державними організаціями на госпрозрахунковій основі.
Істотною ознакою кожного роду (виду) експертизи є методика експертного дослідження. Під методикою експертизи прийнято розуміти систему науково обґрунтованих методів, прийомів і технічних засобів (приладів, апаратури), спрямованих для вирішення питань, установлення фактів стосовно предмета експертизи.
Найчастіше методика експертного оцінювання зводиться до визначення ступеня кількісної і якісної відповідності предмета експертизи нормам, правилам і стандартам у відповідній царині. У випадку відсутності прописаних норм використовується метод співвіднесення з оцінками самих експертів.
Для дотримання найголовнішої умови будь-якої експертизи - її науковості й об'єктивності, як складова частина методики експертного дослідження може застосовуватися розрахунок ступеня компетентності притягнутих до її проведення експертів.
4.2. Експертний висновок
Проведення експертизи завершується складанням експертного висновку, оформленого в письмовому вигляді.
У висновку експерта варто розрізняти зміст (результати, оцінки, рекомендації і професійну оцінку експерта) і форму. За своїм формуляром експертний висновок співвідноситься з такою формою інформаційно-довідкової документації, як акт. Про нього йшлося у темі 5 модуля І.
Висновок експерта складається зі вступної, дослідницької частин і висновків. Питання, поставлені перед експертом, повинні бути відтворені у висновку буквально.
У вступній частині експертного висновку вказуються:
o повне найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження експертної організації, прізвище, ініціали, посада й державний реєстровий номер експерта-техніка, якому керівником цієї організації було доручене проведення експертизи, або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, дані документа, що засвідчує особу, державний реєстровий номер експсрт-тсхніка (у випадку якщо договір на проведення експертизи було укладено безпосередньо з експертом-техніком);
o дата складання й порядковий номер експертного висновку;
o підстава для проведення експертизи;
o коротка характеристика об'єкта експертизи;
o перелік питань, поставлених перед експертом.
o нормативне, методичне й інше забезпечення, використане при проведенні експертизи.
Дослідницька частина експертного висновку являє собою обгрунтування висновків і присвячена викладу процесу експертного дослідження. Тут експерт указує методики, що ним застосовані; аргументує їхній вибір; викладає умови застосування спеціальних методів; етапи дослідження.
У висновку вказуються результати, оцінки, до яких дійшов експерт, і рекомендації з кожного з поставлених йому питань. Висновки експертизи мають бути зрозумілі й неповинні містити формулювання, що допускають неоднозначне тлумачення.
Експертний висновок, виконаний експертною організацією, підписується власноручно експертом-техніком, що безпосередньо виконував експертизу, затверджується керівником цієї організації й засвідчує її печаткою. Експертний висновок, виконаний експертом-техніком, підписується ним і засвідчується його особистою печаткою.
Експертний висновок (із вказівкою кількості зшитих сторінок) передається замовникові під розписку або направляється поштою з повідомленням про вручення.
5.1. Вимоги до клієнтських баз даних
5.2. Складання клієнтських баз даних
5.3. Робота із клієнтськими базами даних
Тема 6. Керування і документування інформаційних проектів
6.1. Поняття інформаційного проекту й керування ним
6.2. Основні стадії реалізації інформаційного проекту
6.3. Документальне забезпечення реалізації інформаційних проектів
Тема 7. Інформаційний супровід діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування
7.1. Діяльність інформаційних служб органів державної влади та місцевого самоврядування