Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості:
o у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);
o в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню. Якщо у початковій формі іменника в кінці основи наявні два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню. Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставиться апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю;
o кличний відмінок в однині має закінчення -е:радосте, любове. Кличний відмінок іменника мати омонімічний із називним: Рідна
мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко). Слухайте, матері!
Зразки відмінювання іменників третьої відміни
відмінки | Однина | Множина | ||
Н. | доповідь-0 | мати | доповід-і | матер-і |
р. | доповід-і | матер-і | доповід-ей | матер-ів |
д. | доповід-і | матер-і | доповід-ям | матер-ям |
3. | доповідь-0 | матір-0 | доповід-і | матер-ів |
о. | доповідд-ю | матір '-ю | доповід-ями | матер-ями |
м. | (на) доповід-і | (на) матер-і | (на) доповід-ях | (на) матер-ях |
Кл. | доповід-е | мати | доповід-і | матер-і |
§ 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
Іменники четвертої відміни на групи не поділяються. Відмінювання їх має такі особливості:
o наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів -ат-,-ен (ведмежати, тімені) і -ят (теляти, хлоп яти);
o форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим 'я. У знахідному відмінку множини іменники - назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;
o в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат (-ят), закінчення -ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням. Іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми: ім 'ям і іменем, вим 'ям і вименем. У літературній мові переважають форми із закінченням -ям;
o кличний відмінок омонімічний із називним: маля, лоша, ведмежата.
Зразки відмінювання іменників IV відміни
Відмінки | Однина | Множина | ||
Н. | ім -я | курч-а | ім-ен-а | курч-а-т-а |
Р. | ім-ен-і | курч-ат-и | ім-ен-0 | курч-ат-0 |
д. | ім-ен-і | курч-ат-і | ім-ен-ам | курч-а-т-ам |
3. | ім -я | курч-а | ім-ен-а | курч-ат-0 |
О. | імен-ем, ім'-ям | курч-ам | ім-ен-ам и | курч-а-т-ам и |
м. | (на) ім-ен-і | (на) курч-ат-і | (на) ім-ен-ах | курч-а-т-ах |
Кл. | ім'-я | курч-а | ім-ен-а | курч-а-т-а |
§ 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ
Множинні іменники відмінюються за таким зразками:
н. | діт-и | окуляр-и | ножиц-і | ж. ворот-а | |||||
р. | діт-ей | окуляр-ів | ножиць-0 | воріт-0 | |||||
д. | діт-ям | окуляр-ам | ножиц-ям | ворот-ам і ворот-ям | |||||
3. | діт-ей | окуляр-и | ножиц-і | ворот-а | |||||
0. | діть-ми | окуляр-ам и | ножиц-ям и | ворот-ами, воріть-ми | |||||
м. | (на) діт-ях | (в) окуляр-ах | (на) іюжиц-ях | (на) ворот-ах, ворот-ях | |||||
к. | діт-и | ||||||||
Отже, множинні іменники мають такі особливості відмінювання:
o у називному відмінку іменники мають закінчення -а,-и,-і;
o родовий відмінок характеризується закінченнями -ей,-ів (-їв) та нульовим;
o знахідний відмінок співвідноситься з називним, якщо іменник називає неістоту: взяв ножиці, граблі; і з родовим - назви істот: кличу людей, дітей. Деякі з них мають паралельні форми: пасу гуси і гусей;
o оруд ний відмінок має переважно закінчення -ами (-ями), хоча у деяких словах можливі паралельні форми: дверми - дверями -дверима, грішми - грошима, воротами - ворітьми;
o кличний відмінок омонімічний з називним: Слухайте, діти!
§ 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
До незмінюваних іменників належать:
o українські жіночі прізвища на приголосний та на -енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко;
o російські прізвища на -ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого;
o загальні та власні назви іншомовного походження: кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко;
o ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу;
o складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6
Примітка. Деякі абревіатури, що є власними і загальними назвами, змінюються, як іменники І, II чи III відміни. Наприклад, міськтелемережа (іменник І відміни, мішаної групи), медперсонал (іменник II відміни, твердої групи), альфаль (алюмінієва фольга) (іменник III відміни).
Значення відмінка цих іменників виражається синтаксично, тобто за допомоги синтаксичних зв'зків з іншими словами: Кенгуру стрибає (значення називного відмінка). Ми захоплювалися малим кенгуру (орудного відмінка).
5.1.2. ПРИКМЕТНИК
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
§ 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
5.1.3. ЧИСЛІВНИК
§ 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ
§ 17. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ