Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 31. ТИПИ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Складними багатокомпонентними (ускладненими) вважаються речення, що складаються з трьох і більше предикативних частин. Ними можуть бути складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові та комбіновані (з різними типами зв'язку) конструкції. Речення з різними типами зв'язку в мовознавчій літературі ще називають складними синтаксичними конструкціями.

Багатокомпонентні складні речення мають ряд специфічних ознак: а) наявність трьох і більше предикативних частин; б) наявність у їхньому складі мінімум двох сполучників (для сполучникових речень); в) специфіка порядку розміщення частин для різних типів.

I. Предикативні частини багатокомпонентних складносурядних речень поєднуються в одне ціле сурядними сполучниками єднальними та розділовими: / щось відмирає, і час заколисує рани, і все ж таки щось не вмира (Б. Олійник); Ми збирали з сином жолуді дубові, і про день майбутній я казав синкові, і пливли багрові хмари в вишині і співала осінь весняні пісні (М. Рильський); То вітрець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то радісно бджола з добутком, злетівши з квітки, задзижчить (Л. Глібов).

Складносурядні речення, предикативні частини яких поєднуються протиставними сполучниками, належать до речень закритої структури, тобто вони лише двочленні. Проте протиставні сполучники можуть входити до складу багаточленного складносурядного речення, в якому є й інші сполучники: Ти глянула поглядом владним, безжалісна музо, і серце моє затремтіло, і пісня моя залунала, а ти, моя владарко горда, втішалася піснею бранки, і очі твої променіли вогнем переможним, і вабив мене той огонь, і про все заставляв забувати (Леся Українка).

II. У багаточленних складнопідрядних реченнях об'єднується кілька підрядних частин. Серед них розрізняють такі типи: 1) конструкції з супідрядністю; 2) конструкції з послідовною підрядністю; 3) конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю.

1. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність - це вид підпорядкування, коли підрядні частини (дві й більше) безпосередньо залежать від тієї самої головної частини. Супідрядність буває однорідна й неоднорідна.

Однорідною супідрядністю називається такий вид підпорядкування, коли кілька підрядних частин одного типу пояснюють головну частину чи якийсь її член. Отже, такі підрядні частини завжди виконують однакову синтаксичну функцію і є однорідними: Розкажи, як за горою сонечко сідає, яку Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко); Молися Богу за Вкраїну, молися, сину мій! Щоб підняв її з руїни, щоб дав він волю їй! Щоб сонце правди і свободи над нею сяло день і ніч; щоб всякі свари і незгоди повік втікли від неїпріч!.. (С. Бердяєв). Схеми цих речень такі:

Підрядні частини в однорідних супідрядних реченнях зазвичай приєднуються до головної частини за допомоги однакових сполучників, що повторюються, як у наведених вище реченнях. Однак зустрічається вживання й різних сполучників, але підрядні частини відповідатимуть на однакові питання й пояснюватимуть головну частину чи її член в одному плані, в одному відношенні: Невинна біль змінилась в гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала, де соловей співав пісні весільні (Леся Українка).

Повторюваний підрядний сполучник, що приєднує першу підрядну частину, перед іншими підрядними частинами може опускатися, а зв'язок між підрядними частинами в таких, випадках виражається або за допомоги сполучників сурядності, або безсполучниково: Минули тії часи, коли в грізній Січі гарцювало тут славне козацтво і земля дрижала під копитами коней (М. Олійник).

Сурядний зв'язок між однорідними супідрядними реченнями нерідко виявляється в тому, що поряд зі сполучником підрядності вживається сполучник сурядності: Забула, мабуть, доля злая, відкіль наш рід і що за птиці ми (Л. Глібов).

Неоднорідною супідрядністю називається такий вид підпорядкування, коли кілька підрядних частин різних типів стосуються або одного якогось члена головної частини, даючи йому різнопланову характеристику, або різних його членів. Пояснюючи один і той самий член головної частини, неоднорідні супідрядні відповідають на різні питання: Коли Черниш підходив до поста, його увагу привернув кремезний, плечистий сержант, який саме розмовляв про щось з прикордонниками (О. Гончар); Він не міг уявити, що це дійсно так, бо не знав цього (Н. Рибак). Схеми цих речень такі:

Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояснюють різні члени головної частини, називається різиочленною:

Найголовнішою темою нових творів М. Рильського, який чуйно прислухається до настроїв, дум і почуттів людей, є тема боротьби за мир, що за післявоєнні роки охопила всіх трудящих людей світу (О. Білецький).

Неоднорідна супідрядність може бути й одночленною - тоді, коли дві й більше підрядних частин пояснюють те ж саме слово головної або й усю головну частину, відповідаючи на різні питання: Донеччино моя... Ти з піснею мене, коли гули гармати, послала, щоб тебе прославив я в піснях (В. Сосюра).

Окремо виділяються складнопідрядні речення з кількома підрядними, в яких маємо як однорідну, так і неоднорідну супідрядність. Це змішаний тип складнопідрядних речень з кількома підрядними: Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як засипле її зверху золотом та сріблом сонячне марево, то вся її кучерява долина здається буйними зеленими прозорими хвилями, що десь набігли з моря (І. Нечуй-Левицький).

2. Конструкції з послідовною підрядністю.

Послідовна, або ступенева, підрядність характеризується тим, що одна підрядна частина залежить від головної частини (підрядна частина І ступеня), а кожна наступна - від попередньої щодо неї підрядної частини (підрядні частини II, Ш і т. д. ступенів).

Кожна підрядна частина стосовно наступної підрядної виступає в ролі головної, й усі вони становлять своєрідний блок підрядних частин: Треба глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються (П. Панч).

Схематично залежність частин складнопідрядного речення з послідовною підрядністю зображується так:

Отже, за послідовного підпорядкування існує ланцюгова залежність підрядних частин.

Найпоширенішим різновидом складнопідрядних речень з послідовною підрядністю є такі, в яких першою виступає головна частина, а далі послідовно розмішуються підрядні частини. У мовленні вживаються й інші різновиди: ланцюг підрядних частин передує головній частині: Коли в один прекрасний день помічаєш, що якась частина твоїх надій раптом проростає в душі твого сина, який з власних порухів стає близьким тобі в твоєму ремеслі, - серце виповнюється невимовною радістю (В. Сухомлинський).

3. Конструкції з послідовною підрядністю й супідрядністю.

Окремий структурний тип складнопідрядних речень з кількома підрядними становлять такі, в яких підрядні частини приєднуються до головної не одним, а різними способами - способом супідрядності й способом послідовної підрядності: А Леся обмірковувала своє. Бачила себе уквітчаною серед рідної серцю природи, де вона ніколи не скучала, де багато пісень, що їх вона любить над усе (М. Олійник,).

Зі схеми видно, що в реченні поєднується однорідна супідрядність і послідовна підрядність. Конструкції з послідовною підрядністю й супідрядністю мають немало варіантів залежно від комбінації складових частин.

III. Характерними для багаточленних безсполучникових речень є структури, що об'єднують три й більше значеннєво й синтаксично одно функціональних предикативних частин, тобто речення з однотипними частинами: Трава зеленіє, льон синіє, гречка пахне, пшениця жовтіє (Л. Глібов); Кричать сови, спить діброва, шепчуть густі лози (Т. Шевченко).

Безсполучникові багаточленні складні речення з різнотипними частинами у мовленні вживаються рідко, частіше зустрічаються структури, що містять у собі одночасно й однотипні, й різнотипні частини: Рвучко встав, озирнувся: товариші спали, багаття ледве тліло (О. Гончар).

IV. Складні багаточленні речення з різними типами зв'язку (складні синтаксичні конструкції). Крім "чистих" складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних речень, у мові функціонує значна кількість конструкцій, у яких є різні типи зв'язку, так звані сполучникові складні синтаксичні конструкції й сполучниково-безсполучникові складні синтаксичні конструкції. Вони надзвичайно різноманітні з погляду можливих поєднань предикативних частин, серед них виділяють кілька типів: 1) із сурядністю й підрядністю; 2) із сурядністю й безсполучниковим зв'язком; 3) із підрядністю й безсполучниковим зв'язком; 4) із сурядністю, підрядністю й безсполучниковим зв'язком.

Речення з сурядністю й підрядністю широко представлені в мовленні, в них одні предикативні частини поєднані сурядним зв'язком, а інші - підрядним: Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека (О. Гончар). Взаємопорядок предикативних частин у цих реченнях - вільний: у препозиції може виступати й складнопідрядне речення: Йому ще в штабі розтлумачили, як знайти третій батальйон, і тепер він ішов попід насипом (О. Гончар). До речень цього типу відносять і такі, в яких одне підрядне речення своїм змістом стосується двох чи більше сурядних частин: Як тільки зайшов будень, небо спохмурніло і почав сіяти лапатий сніг (Л. Пер-вомайський).

Складнішими за щойно розглянутий тип є конструкції, в яких сурядним зв'язком поєднуються кілька сурядних частин і складнопідрядне речення: Я знов пригадую весну свою хлоп ячу, що квітла у вітрах в донецькій далині, і вчителя свого лице я бачу, і п 'є душа моя слова його ясні (В. Сосюра).

Часто також зустрічаються сурядно-підряні складні реченя, в яких поєднуються кілька сурядних речень і кілька складнопідрядних: Сонце вже покотилось на захід, а над полями здіймалась легка пара, і в небі, як листя осики, тріпотіли крильцями жайворонки, і зеленим соком душіли трави, в які причепурилися горбки (П. Панч).

Найменшу в кількісному відношенні групу становлять сполучниково-безсполучникові речення з сурядністю й безсполучниковим зв'язком. Частини таких речень можуть поєднуватися сурядним зв'язком і безсполучниковим, за якого предикативні частини є однорідно незалежними, однотипними (у значеннєвому аспекті вони співвідносяться з сурядними частинами складносурядних речень) або семантично неоднорідними, різнотипними (у значеннєвому плані співвідносні з головною й підрядною частинами складнопідрядних речень), або ж становлять поєднання однорідно незалежних і семантично неоднорідних частин (змішаний тип): Пташки замовкли, трави стихли, лише берези сколихнулись, лише вербиці поклонились, та вітер листям золотим од дерева до дерева почав шпурляти, кружляючи червоне (П. Тичина); Місто жило тривогою: зовсім недавно ним прокотилася небачена досі хвиля страйків і демонстрацій, і тепер, обагрене робітничою та солдатською кров 'ю, воно готувалося до наступних боїв (М. Олійник); Учні успішно закінчили третю чверть, і знову перед ними постали відповідальні завдання: витримати екзамени (3 газ.).

Складні сполучниково-безсполучникові речення з підрядністю й безсполучниковим зв'язком досить широко вживаються в сучасній українській мові. У реченнях цього тину, як і попереднього, може виявлятися різний безсполучниковий зв'язок, а тому серед них виділяють теж кілька груп: 1) з підрядністю й безсполучниковим зв'язком, властивим однорідно незалежним, однотипним частинам: Ми знялися гордо і крилато, бачим світ і небо молоде, той, кого навчила ти літати, з піднебесся не впаде! (А. Малишко); 2) з підрядністю й безполучниковим зв'язком властивим семантично неоднорідним, різнотипним частинам: Пасажири, які їдуть через Донбас до моря, похапцем зачиняють вікна вагонів од пилу і вугляного пороху, їм і на думку не спаде, що цей край насправді такий, що повітря в ньому цілюще й солодке... (Ю. Янов-ський); 3) з підрядністю, й безсполучниковим зв'язком різних типів: Перед нами оживали неозорі лани, нам вчувався сріблострунний спів жайворонка і здавалось: ми чуємо пахощі степових трав, яких так багато було навколо (Д. Ткаченко).

Складні сполучниково-безсполучникові, речення з сурядністю, підрядністю Й безсполучниковим зв'язком також досить поширені в мові. Сполучниковий зв'язок між предикативними частинами поєднується з різними типами безсполучникового зв'язку в різних варіантах: Молоденькі, гіллясті берізки, може, тільки вночі покрилися листям, і те листя було ще навіть не зеленим, якимось світло-багряним з ледве помітною жовтизною, таке тендітне, що так здавалося: от-от воно розтане, випарується під гарячим промінням сонця (Ю. Збанацький); Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь, мов читає живу книгу долів; у плюскіт стебла непомітно вплітаються голоси його великої рідні, і кожне поле дивиться на нього допитливими очима друзів, що, мов казку, підводили до сонця народне добро (М. Стельмах).

Речення з сурядністю, підрядністю й безсполучниковим зв'язком -це найбільш різнопланові в синтаксисі конструкції.

Синтаксичний розбір складних синтаксичних конструкцій робимо так само, як і аналіз двочленних речень, оскільки як окремий структурний тип речень на нижчих рівнях членування вони ніяких специфічних особливостей не мають. Розділові знаки в таких конструкціях вживають на загальних підставах - з урахуванням виду синтаксичного зв'язку і смислових відношень між предикативними частинами.