Українська мова за професійним спрямуванням - Галузинська Л.І. - 2.4.5. Стаття

Стаття - 1. Науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу у збірнику, журналі, газеті тощо. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику тощо.

Стаття є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та, як результат, висловлення думок. Отже, стаття - це візуальне вираження мисленнєвої діяльності.

Стаття може мати різний обсяг (найчастіше 5-12 сторінок, іноді більше). У тексті робляться посилання на використану літературу. Стаття має ту саму структуру, що й доповідь, реферат, курсова робота, тобто: вступ, основну частину, висновки. Як науковий або публіцистичний твір в ній наведено думки, судження, спостереження автора. Часто використовуються прийоми зіставлення, порівняння матеріалу, на основі чого робляться висновки. Якщо думки автора не збігаються з думками попередніх дослідників, він може використати прийоми полеміки й доказу.

Для передавання просторово-часових ознак явищ та їх послідовності можна вживати такі слова та вирази: тепер, сьогодні, туди, потім, звідти, перед тим, пізніше,раніше, завжди, віками, роки, на чужині, далеко, близько, десь.

Важливо вміти пов'язати інформацію, висвітлити причиново-наслідкові зв'язки між частинами інформації, забезпечити логічну послідовність викладу. Для цього використовують такі мовні засоби: тому; через те, що; але; зате; проте; однак; і отже; завдяки цьому; у зв'язку з цим; у такому разі; залежно від цього; при цьому; при тому; також; крім того; більше того; доречно; навпаки; по-перше; по-друге.

Для зв'язку з уже висвітленими частинами інформації рекомендовано застосовувати такі слова та вирази: як уже зазначалося; як було показано вище; узяти до уваги; попередній;

останній; наступний (розділ); проаналізований, досліджений, описаний (матеріал); заданий, зазначений, викладений, знайдений, помічений (вислів)*

У висновку статті краще вживати такі вислови: таким чином; точніше кажучи; іншими словами; це означає; аналіз показує; аналіз підтверджує; з опису бачимо; з одного боку; з іншого боку; і все ж; на завершення; можна підсумувати.

Коли статтю вже написано, то слід перевірити:

o чи відповідає написане обраній темі;

o чи послідовно викладено матеріал;

o чи логічно викладено думки, судження;

o чи правильно сформульовано основні думки;

o чи доречно використано цитати, як вони оформлені;

o чи не допущено фактичних помилок;

o якщо написано багато, то як скоротити текст. Рекомендовано звернути увагу на написання (правопис слів

з великої літери, власних назв, прізвищ, географічних назв, відмінкових закінчень слів, розділових знаків), виправити друкарські помилки, описки й графічні неточності.

Поради авторів. Найважливіше й найголовніше повідомляйте на початку статті. Не забувайте про поділ тексту на абзаци: нерозчленований текст погано сприймається читачем. Уникайте: надмірної кількості термінів та малозрозумілих іншомовних слів; речень однорідної структури; надто довгих речень. Якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів: Ви, ми, добродії, друзі. Написавши статтю, через день критично перечитайте її й відредагуйте.

Оформлення статті (наявність дати та місця написання, розташування та форма підпису) залежить від вимог друкованого засобу, куди її подано. У деяких часописах публікуються поради авторам щодо оформлення статей (обсяг, тип шрифту та кегль, форма подання відомостей про авторів). Так, наприклад, підпис може розташовуватись як перед заголовком, так і після нього; прізвища авторів можуть подаватися як з іменами, так і з ініціалами.

Зразок статті у журналі

МИСТЕЦТВО ПЛАНУВАННЯ РОБОЧОГО ПРОСТОРУ

Наталія НАУМЕНКО

асистент кафедри українознавства

Робота викладача, на думку фахівців із психогігієни праці, належить до 1-ї категорії - розумова робота, що виконується у винятково сприятливих, комфортних умовах, трудове навантаження якої відповідає фізіологічним можливостям людини, її здібностям та схильностям. Забезпечення комфортних умов роботи викладача Й навчальної діяльності студентів досягається завдяки правильному плануванню робочого приміщення, сприятливому мікрокліматові, дотриманню норм санітарного режиму.

Лекційні аудиторії мають бути пристосовані до використання наочних, технічних засобів навчання, а щодо обладнання, естетичного оформлення та місткості мають створювати сприятливі умови для читання лекцій викладачами, засвоєння навчального матеріалу студентами. Як головний вид співпраці педагога зі студентом, лекція ставить особливі вимоги до аудиторії, її планування та оформлення.

Приміщення навчальної аудиторії має бути достатньо просторим, щоб у кожного студента було своє місце (ідеально, коли місць на 20 % більше, ніж учасників), але й не надто великим. Вагоме значення має й мікроклімат навчального приміщення: підтримання температури, вологості, руху повітря й теплового випромінювання на рівні, необхідному для забезпечення нормального теплового стану організму студентів. Досягається ця мета провітрюванням, природною та штучною вентиляцією, а також раціональним опаленням.

Крім здорового мікроклімату (температура, освітлення, опалення, повітрообмін), у поліпшенні якості знань багато важить естетичне оформлення аудиторій. Наука, досягнення якої широко відомі у сфері планування навчальних приміщень, називається китайським словом "фен-шуй". Базується вона на практичному багатовіковому досвіді спостережень за поведінкою, настроєм та здоров'ям людей у різному оточенні - серед живої природи, в рукотворному просторі. Оскільки дотримання санітарного режиму є однією з головних вимог до аудиторії, то доцільно в деяких випадках застосовувати елементи "фен-шуЙ" в оформленні навчальних приміщень, що дозволить істотно вплинути на стан здоров'я та працездатності студентів.

Плідна співпраця викладача зі студентами, підвищення якості знань, засвоєних слухачами під час лекційних і практичних занять, великою мірою залежить від приміщення, в якому студенти працюють аудиторно. Тому при плануванні навчальних кабінетів, лабораторій, їх ремонті та технізації варто мати на увазі як психогігієнічні, так і естетичні чинники. Адже це важливо для того, щоб обстановка аудиторії сприяла покращенню не лише якості знань, а й стосунків викладачів зі студентами.

Як окремий розділ словника, документа стаття містить думки колективу авторів, погляди комісій. Текст такої статті більше стандартизований та уніфікований, обсяг не має чітких меж.

Зразок статті в словнику

Складносурядний, -а, -е, грам. Із складною сурядністю. Складно-сурядне речення, грам. - речення, що складається з двох або кількох тісно пов'язаних синтаксично рівноправних частин, кожна з яких зберігає формальні ознаки простого речення. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад, іголов. ред. В.Т. Бусел. - К .; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2007. - 1736 с. - С. 1331).