4.1. Банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.
4.2. Банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів. Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за N 1646/10245.
( Пункт в редакції Постанови Нацбанку N 455 від 13.12.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 255 від 22.08.2008, N364 від 31.08.2012)
4.3. Банк реєструє зазначені валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів - 10 років).
Якщо журнали ведуться у паперовому вигляді, то всі аркуші журналів мають нумеруватися, прошнуроватися. Журнал засвідчується підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку і печаткою банку.
(Абзац другий пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 364 від 31.08.2012 )
Якщо журнали ведуться в електронному вигляді, то щоденно всі нові записи чи записи, до яких уносилися зміни протягом цього банківського дня, роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку. До п'ятого числа кожного місяця роздруковані за попередній місяць сторінки складаються за датами та формуються в брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку, печаткою банку і зберігаються протягом 10 років). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок, які містить брошура, початкова та остання дати.
(Абзац третій пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 364 від 31.08.2012)(Пункт в редакції Постанови Нацбанку N 384 від 05.10.2000)
4.4. Якщо резидент здійснює авансовий платіж (попередню оплату) убудь-якій формі або банк здійснює платіж на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива, або банк за дорученням резидента здійснює платіж на підставі оформленої МД, інформація про яку відсутня у реєстрах МД, то банк фіксує в журналі назву імпортера, постачальника продукції, країну постачальника, суму перерахованих коштів і дату їх перерахування, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про надані за цим договором резидента висновки, дату поставки продукції, дату оформлення МД та її номер (уразіоформленняМД), найменування та дату файла реєстру МД (у разі надходження реєстру МД) та вартість поставленої продукції.
(Пункт в редакції Постанови Нацбанку N 384 від 05.10.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 255 від 22.08.2008, N364 від 31.08.2012)
4.5. У разі відвантаження резидентом продукції експортна операція фіксується банком в аналогічному журналі після одержання реєстрів МД або надходження від нерезидента коштів на користь резидента, або, якщо резидент самостійно будь-яким чином надасть банку інформацію про цю операцію (наприклад, пред'явить копію висновку) з одночасною вимогою від резидента копій договору, інших документів, необхідних для здійснення контролю за відповідною операцією (якщо кошти, що надійшли від нерезидента, не є авансовим платежем або попередньою оплатою).
(Абзац перший пункту 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 364 від 31.08.2012 )
Якщо в платіжному дорученні банку-нерезидента немає посилання на договір, на виконання якого від нерезидента-контрагента надійшли кошти, то банк вимагає письмове пояснення від резидента або нерезидента-контрагента щодо віднесення цих коштів до конкретного експортного договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв'язку, то воно надалі має бути підтверджене оригіналом).
( Абзац другий пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 455 від 13.12.2006)(Пункт доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 384 від 05.10.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 255 від 22.08.2008 )
4.6. У разі експорту або імпорту послуг (робіт, прав інтелектуальної власності) банк фіксує в журналі найменування імпортера, експортера, країни контрагента-нерезидента, дату та N договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про одержані за цим договором висновки, суму коштів і дату їх перерахування або отримання, дату підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг тощо), та суму коштів, зазначену в цьому акті (документі).
4.7. Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок коштів, отриманих на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок резидента, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який надав кредит (незалежно від того, чи відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента) або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента.
(Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 455 від 13.12.2006)
Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок іноземної валюти, купленої за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку без проміжного зарахування цих коштів на поточний рахунок цього резидента, відкритий у банку, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який за дорученням резидента купив іноземну валюту і перерахував її за призначенням.
( Пункт розділу доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N56 від 12.02.2003 )(Пункт 4.7розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 255 від 22.08.2008 )
4.8. Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, у якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), у довільній формі наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні операції цього резидента, які були поставлені банком на контроль.
(Абзац перший пункту 4.8 розділу 4 в редакції Постанови Національного банку N 255 від 22.08.2008 ) '
Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, повідомляє в довільній формі податкові органи за місцем реєстрації резидента про його незавершені експортні, імпортні операції, які були поставлені банком на контроль, уразі:
(Абзац другий пункту 4.8 розділу 4 в редакції Постанови Національного банку N 255 від 22.08.2008 ) '
закриття клієнтом-резидентом рахунку і переходу на обслуговування в інший банк (у тому числі за відсутності в банку інформації про банк, у який резидент переходить на обслуговування);
закриття банком рахунку клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на ньому немає залишку коштів.
Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, знімає операції резидента з контролю наступного робочого дня після дня закриття рахунку.
(Пункт в редакції Постанови Нацбанку N 455 від 13.12.2006)
6. Відповідальність банків
V. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів національного банку України
1. Загальні положення
2. Використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами - юридичними особами та фізичними особами - підприємцями та іноземними представництвами
3. Використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, юридичними особами - резидентами та іноземними представництвами
4. Використання готівкової іноземної валюти морськими агентами з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами
5. Інші випадки використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків
6. Використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави
7. Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу резидентами - суб'єктами підприємницької діяльності під час їх перебування за кордоном