Українське ділове мовлення - Шевчук С.В. - 18. Розділові знаки у реченнях з уточнювальними членами речення

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією синтаксичною функцією. З уточнюваними словами пов'язуються лише інтонацією або інтонацією й пояснювальними словами тобто, або. цебто, а саме тощо. Комою відокремлюються:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море сине, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Збан.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також тире: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням -великих і малих - і раз у раз щось сушилося на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками або іменниками з прийменниками, що уточнюють попередні обставини (перед ними можна поставити слова а саме): Щемить - / вибух десь тут, зовсім поруч. На спину летять грудки землі, в лице б 'є туга повітряна хвиля... (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива (Коц.).

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно наголосити їх уточнювальний характер. Якщо такої інтонації немає, обставини комами не виділяються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (Н.-Лев.);

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Родичами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джурбай, або степовий жайворонок (Смог.); На Поліссі трапляються "вижари", тобто болота, які ніколи не замерзають (Дем.);

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у місті Удзі, влаштовують свято проводів журавлів (3 журн.); Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу.

Уточнювальні члени речення слід відрізняти від однорідних.

вправа 123. Напишіть доповідну записку проректорові з навчальної роботи з пропозицією внести зміни до навчального плану.

вправа 124. Напишіть доповідну записку про наукову роботу, виконану під час проведення тижня "Передаймо нащадкам наш скарб- рідну мову*.

вправа 125. Напишіть пояснювальну записку про порушення трудової дисципліни студентами вашої групи.

вправа 126. Допишіть доповідну записку за поданим початком.

Студентське Проректорові

наукове товариство з наукової роботи доц.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА Іванчснку 1.1.

03.05.2007 №13-18/148 Про відрядження

Студент IV курсу філологічного факультету_______

Голова студентського

наукового товариства (підпис) І. К. Пилипчук

вправа 127. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -сте(о).

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, Прилуки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, волох, чех, Галич, Санкт-Петербург.

вправа 128. Перекладіть російські слова українською мовою, запишіть і поясніть їх правопис. Перевірте написання за словником.

Миргородский, калужский, острожекий, уральский, волжский, измаильский, гадячекий, одесский, узбекский, кременчугский, черкесский, французский, персидский, мозамбикский, запорожский, сивашский, тюркский, ужгородский, суэцкий, овручекий, иракский, арзамасский, кагарлык-ский.

вправа 129. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, Хмельницький, солдатський, рекрутський, козацький, львівський, житомирський, уманський, канцелярський, обивательський, партизанський, мадярський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

вправа 130. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.

вправа 131. Поставте замість крапок пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис слів.

Торі..ній, півні..ний, соня..ник, соня..ний. ПШЄНИ..НИЙ, міро..ник, дачник, син тети.пин, гусени..ний, одним..ний, серде..ний, двору..ник, враиі..ній, ру..ниця. ясний, ру ..ний. міся.ний. рі.ний. нару..ники. сма.ний. ні. .ний.

вправа 132. перепишіть речення, вставляючи, де треба, замість крапок пропущені літери; поясніть правопис цих слів.

1. давньою українікою мовою написані коза..кі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох - від івана вишенського до григорія сковороди (Павл.). 2. у батра..кій вбогій хаті народився я на світ (Hex.). 3. живучи в пари..кому кварталі. мріючи про битву в чужині, він згадав завол.жі сині далі і свої дитячі милі дні (Моя.).

4. у дитячому серці жила україна - материн..кі веселі та журні пісні, та за мову мужи..ку не раз на коліна довелося у школі ставати мені (Павл.).

5. згарищем сіл і руїнами міст грабіжни.кий шлях свій позначив фашист (Баж.). 6. каштани пра..кі в цвіті не важко уявити (Ющ.). 7. у бій з фашист ..кими танками незабаром вступили артилеристи (Гонч.). 8. перебуваючи на засланні, тарас григорович шевченко близько познайомився з життям кирги..кого і казах..кого народів, їх усною творчістю, звичаями (З газ.). 9. ніхто не забуде матро..ких імен, укриється квітом могила зелена, їх подвиг шумітиме в славі знамен (Hex.).

вправа 133. перепишіть речення, вставляючи замість крапок літери ч або поясніть правопис цих слів.

1. міся..ним шляхом пішов я із дому, - соня..ним шляхом прийшов (Сос). 2. знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі..ні хазяї. 3. ві.на слава народові, трудівнику й герою, шо мостить міст у майбутнє золотий (З те. М. Рильського). 4. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний мол о., ний сніг (Гуц.). 5. в сердс.нім співі та розмові щирій як непомітно відпливає час (Ющ.). 6. ціле літо дід данило живе на пасіці в лісах, і увесь рік пахне во.-иною, медом і травами. 7. другий ранок навколо гармати гримлять, і сердс.на земля корінням вивертається, застеляється трупом (З те. м Стельмаха).

вправа 134. перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. підкресліть уточнювальні члени речення.

1. край берега у затишку прив'язані човни (///.). 2. лелеки або чорногузи прилітають до нас навесні з півдня. 3. великої шкоди суднам завдають айсберги тобто плавучі крижані гори (3 підр.). 4. щось промайнуло в сутіні за мостом під вербою (Довж.). 5. і голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях особливо в серцях молоді (Стельм.). 6. від мами я позаписував і вивчив напам'ять немало пісень в тім числі також повний весільний цикл (Фр.). 7. є сотні мов, а правда лиш одна. на всій землі від краю і до краю (Рил.). 8. хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (І)от.). 9. станемо тут на узліссі і послухаємо пташиних пісень (Коп.). 10. квіти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мертві кімнати (Вільде). 11. корнієва хата край села на пагорбі (Самч.). 12. я повний приязні до сонця і йду просто на нього лице в лице (Коц.). із. а там на україні в холонучих садах ще світяться жоржини 3 крижинками в очах (Серд.). 14. перед дуплом на порозі своєї хижі сич струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато пробрався на постіль з пір'я та сухого листя (Тют.).

вправа 135. складіть речення із поданими словосполученнями в ролі уточнювальних членів.

до сходу сонця; на березі чорного моря; найближчою дорогою; особливо пшениця; тобто наука про всесвіт; навіть у посушливі роки.

вправа 136. із "науково-практичного коментарю до кримінального кодексу україни" (к.: а. с. к., 2002) випишіть речення з відокремленими членами, що мають уточнювальне значення і вводяться в речення за допомогою слів тобто, зокрема, наприклад, у тому числі.

Навчаючись у Голландії корабельної справи, цар Петро І побачив соняшник. Він надіслав його до Петербурга, наказавши вирощувати цю "заморську квітку** в квітниках. Так "заморська квітка" потрапила спочатку на панські клумби, а потім і на селянські квітники та городи.

У 1841 році долю соняшника було вирішено. А сталося це так. Сслянин-кріпак із села Олексіївка Воронезької області на прізвище Бо-карев посіяв соняшники на своєму городі, а восени з насіння спробував збити олію на ручній олійниці. До цього олію робили з конопляного насіння. Олія з соняшника виявилася дуже смачною, сподобалася всім, хто її у Бокаревих куштував. Цей день у житті соняшника можна вважати переломним: із квітки-забавки він став солідною олійною рослиною (З підручника).

II. Батькові джерела

Стоїть батькова хата над яром, на високому підсипку між рясним клечанням саду і світить звідти на вулицю білими латками стін. Від хати, старої, кособокої, стіни повгиналися під вагою рудої од моху стріхи: не видно струмка в яру і жовтих купин з осокою не видно. Але як перейти вулицю й минути розлогі черешні діда Степана, - його обійстя навпроти, -гостро блисне кривизна ручаю внизу, ніби серп, зронений кимось у зарості жалкої кропиви. Де-не-де поміж отими купинами розкидані блакитні люстерка - то надсилу дихають до неба замулені джерела. Віддавна, ще од війни, б'ється їхня знервована нетерплячість жити, а люди минають байдуже. Ннколи, мабуть, людям.

І щоразу, як приїжджаю вряди-годи до брата на коротку гостину, гіркий щем закрадається в серце, болять мені ті джерела. Тож кожного досвітку, тільки-но благословиться на день, іду за хату й дивлюся на яр із серпом ручаю, що жебонить тихцем, бо не хоче чомусь висохнути. Сягаю поглядом далі, за росяні видолинки, - немовби дитинство шукаю. Там воно, коло тих очей землі, початкувалося і тут, побіля хати, з батькових долонь спиналося у світ, повний незнаної зваби (О. Гнжа).