Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Інноваційна діяльність

Інноваційна діяльність (діяльність із питань нововведень підприємства) дійсно задає динаміку і темпи розвитку підприємству, сприяє його активній позиції на ринку попиту і пропозицій, ставить завдання проблемного характеру.

Тенденції розвитку світової економіки свідчать, що все сходиться в кінцевому підсумку до необхідності інтенсивного вдосконалення управління створенням і впровадженням науково-технічних інновацій з урахуванням екологічних пріоритетів, розвитку інноваційного менеджменту. Орієнтир на наукоємні виробництва демонструють усі розвинені країни. Тому функціям інноваційного менеджменту надається пріоритетне значення в конкретних
технологічних, виробничих і організаційних системах підприємств, фірм, корпорацій.

Розглянемо сучасні тенденції розвитку інноваційного менеджменту.

Загальна тенденція свідчить, що нарощується значення та обсяг управлінської праці. У промислово розвинених країнах зростання витрат на управління впливає на збільшення ефективності виробництва не як стримувальний, а як прискорювальний чинник.

У сучасних організаціях систематично підтримується й стимулюється процес організаційних інновацій. Так, у корпораціях США великі реорганізації відбуваються приблизно один раз на 5 років, а реорганізація управління менших масштабів — щороку. Професор Гарвардського університету Г. Брукс на слуханнях у Конгресі проголосив, що високий рівень ефективності виробництва лідерів промисловості скоріше пояснюється їхньою прихильністю до управлінських нововведень, ніж здатністю вдосконалювати технологію виробництва.

Загальновідомо, якого значення набуло інформаційне забезпечення системи управління. Раціоналізація структури інформаційних потоків, спрощення процедур обміну інформацією, зниження інформаційних перевантажень, впровадження об'єктно-орієнтованого моделювання, формування системної аналітичної інформації — ці та інші системно-інформаційні проблеми стали прерогативою інноваційного менеджменту.

Ефективна система управління повинна мати динамічне різноманіття своїх етапів, які відповідають динамічному станові об'єктів управління. Звідси зрозуміла тенденція комп'ютеризації управління і значення входження в міжнародні системи передавання та обробки інформації об'єктно-орієнтованого моделювання.

Важливою є тенденція реальної децентралізації управлінських функцій системи управління. На вищих рівнях переважає розв'язання завдання стратегічного значення. Децентралізується й інноваційна діяльність — вона стає предметом інноваційної активності бізнесменів зі своїм інноваційним менеджментом. Це підвищує адаптивні якості систем
управління, їхню ефективність.

Фахівці з менеджменту вважають, що в найближчі часи, у зв'язку з прискоренням змін в інноваційній політиці як засобу завоювання ринку, найрозвиненіші корпорації перетворюватимуться на самонавчальні організації. Тобто вони будуть повністю адаптованими підприємствами з працівниками, здатними здійснювати інноваційну діяльність, самостійно мислити, визначати й вирішувати проблеми, застосовуючи сучасні методи системного й процесного підходів та аналізу реінжинірингу бізнесу.

Набуває прискорення тенденція екологізації промисловості, інвестиційної діяльності, науки і знань, мислення людей, тобто всього життя людини. Це пов'язано з формуванням і поширенням поняття "якість життя" в розвинених країнах та "екологічна безпека" в інших країнах.
Така тенденція ставить перед управлінським персоналом нові завдання,цілі, проблеми "зеленої" модернізації виробництва, для розв'язання яких потрібно розширити функції інноваційної діяльності.

Є чимало визначень поняття інноваційної діяльності. Згідно з чинним законодавством України, інноваційна діяльність — це одна з форм інвестиційної діяльності, що пов'язана з розробкою і впровадженням науково-технічних, організаційних, технологічних і управлінських нововведень. Більш широко розкриває суть поняття інноваційної діяльності визначення її як нововведення, що охоплюють науково-технічні, технологічні, економічні та організаційні зміни з позитивними екологічними й соціальними наслідками, які здійснюються у виробничій сфері. Основні характеристики інноваційної діяльності: якісна новітність виробів, способів виробництва й технологій порівняно з попередніми; темп реалізації; динаміка оновлення; екологічна чистота і безпека, економічна ефективність.

Залежно від предметного змісту впроваджуваних інновацій розрізняють такі їх види:

продукційні — орієнтовані на виробництво й використання нових (поліпшених) видів продукції, виробів;

технологічні — надають нові (модернізовані) екологічно безпечні засоби (технології) виробництва наявних видів продукції, виробів;
поліпшують екологічні характеристики виробництва;

управлінські — грунтуються на нових підходах і методах управлінської діяльності, перш за все системних, екологічних.

За рівнем впливу на навколишні природне й соціальне середовища інновації поділяються на радикальні (наприклад, перехід на безвідходні, ресурсозберігаючі виробництва) і модернізуючі виробництво (наприклад, "зелена" модернізація).

Основними найважливішими характеристиками інновацій є новітність(науково-технічний аспект), екологічність (природоохоронний аспект) і комерційний успіх (економічний або ринковий аспект). Новітність може бути управлінською, технологічною, економічною, екологічною.

Усі ці характеристики взаємопов'язані. Завдання інноваційного менеджменту — зробити таку взаємопов'язаність і взаємозалежність системною, щоб науково-технічний аспект став економічно вигідним, коли нововведення перетворюється на новий або поліпшений екологічно чистий продукт, на який є попит, а виробництво його не завдає шкоди навколишньому природному середовищу; цим і підвищується "якість життя" людини.

Процес впровадження управлінських інновацій складається з таких етапів:

оцінка підготовленості до впровадження;

розробка і здійснення програми впровадження;

контроль за реалізацією програми і модифікацією системи управління.

Прикладом управлінської екологічної інновації на підприємстві є екологічний менеджмент. Оцінити підготовленість до його впровадження можна за допомогою екологічного аудиту. На основі висновків і рекомендацій цього аудиту розробляється програма впровадження екоменеджменту або екологічна програма підприємства з елементами впровадження екоменеджменту.

Головним завданням на стадії оцінки підготовленості до впровадження є виявлення сил, які здійснюють опір впровадженню інновацій, нейтралізація їх, а також стимулювання сил, що підтримують впровадження інновації. На прикладі екоменеджменту це можуть найкраще зробити незалежні професіонали — екоаудитори.

Для впровадження інших управлінських інновацій також слід запросити незалежні консалтингові фірми, що володіють спеціальними системними методологіями, навичками впровадження управлінських інновацій. Такі фірми не лише здійснюють впровадження, але й проводять навчання персоналу.