Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Контроль відповідності продукції вимогам екологічної чистоти.

Якщо продукції присвоєно знак, то уповноважений орган несе відповідальність за засвідчення того, що відповідність вимогам зберігається протягом встановленого періоду часу і що документальне підтвердження такої відповідності є доступним для громадськості.

Власник сертифіката повинен інформувати уповноважений орган про зміни, які можуть вплинути на відповідність продукції вимогам, і подавати регулярний звіт про контроль за такою відповідністю.

Уповноважений орган має переконатися, що будь-яку зміну в продукції або в технологічному процесі, яка здатна вплинути на відповідність, розглянуто, і що власник сертифіката проведе необхідні коригувальні дії, якщо така відповідність не забезпечена.

Захист знака.

У процесі встановлення відповідності та сертифікації важливо забезпечити законодавчий захист знака, запобігти його несанкціонованому використанню, а також підтримувати довіру громадськості до програми екологічного маркування. Уповноважений орган не повинен видавати сертифікати чи відкликати їх без чіткого уявлення про існуючу розбіжність заявника з вимогами чинних нормативно-правових актів, у межах яких здійснюється виробництво продукції.

Декларація і маркування екологічної чистоти продукції.

Відповідно до рекомендацій Європейської економічної комісії ООН про декларування екологічних характеристик продукції європейські країни почали реалізовувати вимоги щодо екологічного маркування. Інформацію про продукцію відповідно до рекомендацій подають у такому порядку:

Розділ 1. Загальний опис продукції

Опис містить інформацію про найменування продукції, її функції та сферу застосування, місце розташування кінцевого виробника, а також перелік основних матеріалів, що використовуються в продукції та упаковці. Рекомендується, шоб інформація про продукцію була класифікована за ступенем небезпеки для здоров'я людини й навколишнього середовища.

Розділ 2. Інформація про екологічну політику підприємства-виробника

Наводиться інформація про систему екологічного управління, фактичні організаційні й технічні заходи, діяльність підприємства щодо поліпшення характеристик екологічності продукції. Прикладом такої інформації можуть бути дані про екологічну підготовку працівників, регулярний екологічний аудит організації, оцінку життєвого циклу тощо.

Розділ 3. Інформація про матеріали, що використовуються Наводиться інформація про використовувані природні ресурси, хімічні речовини. Використовувані ресурси включають кількісні показники спожитої енергії та матеріалів. Використовувані хімічні речовини мають бути розподілені на три групи за ступенем небезпеки з урахуванням різних вимог до
їх використання, з оформленням, за необхідності, спеціального паспорта на речовини, що являють собою небезпеку для навколишнього середовища.

Розділ 4. Інформація про викиди і скиди

Наводиться інформація про викиди в атмосферу, скиди у волу, забруднення грунтів та відходи на всіх стадіях життєвого циклу продукції.

Розділ 5. Інформація про використання продукції

Інформація має допомагати споживачу мінімізувати негативний вплив на довкілля.

Розділ 6. Інформація про вимоги до транспортування продукції

Наводиться інформація про відстані, на які транспортується продукція, про використовувані транспортні засоби, про паливо, шо застосовується при цьому, про забруднення навколишнього середовища.

Розділ 7. Інформація про утилізацію відходів

Виробник має широкі можливості інтегрувати екологічні характеристики продукції на всіх стадіях життєвого циклу для виключення або мінімізації впливу на довкілля. Тому слід окремо описати відходи виробництва продукції, що класифікуються відповідно до прийнятих норм як небезпечні; запропонувати рекомендації щодо поводження з небезпечними відходами, якщо такі є, щодо проведення вимірювань під час поводження з такими
відходами.

Наведемо приклад використання екологічного маркування продукції в Німеччині.

Знак "Блакитний ангел" почав застосовуватися для маркування екологічно чистої продукції тут з 1977 р. Це сприяло надходженню на ринок тієї продукції, яка має кращі екологічні характеристики, ніж продукція-аналог. Указаний знак призначений для маркування лише продукції. Тобто його адресовано всім учасникам ринку, що дає змогу споживачеві зробити вибір на користь продукції, більш сприятливої для довкілля.

Критерії для права присвоєння знака переглядаються кожні два-три роки у відповідності з досягнутим рівнем технологій і стандартів щодо екологічних вимог до продукції. Відповідальність за формування критеріїв екологічного маркування продукції несе Федеральне міністерство з охорони навколишнього середовища, природних ресурсів і ядерної безпеки.

Під час розгляду конкретної продукції стосовно присвоєння знака вона порівнюється з іншою в межах групи однорідної продукції. При цьому враховуються такі характеристики:

характер і рівень впливу на навколишнє середовище на всіх стадіях життєвого циклу продукції — від виробництва до утилізації, включаючи облік економічності використання сировини, матеріалів, енергії;

відсутність впливу на споживні властивості продукції, рівень безпеки поліпшених екологічних характеристик тощо.

У підготовці рішення про присвоєння права маркування продукції екологічним знаком беруть участь:

Громадський комітет з екологічного маркування, що складається з представників наукових, ділових кіл, представників "зелених" організацій і товариств споживачів;

Німецький інститут забезпечення якості й маркування;

Федеральне міністерство з охорони навколишнього середовища, природних ресурсів і ядерної безпеки.

Прийняття рішення про присвоєння права маркування здійснюється у два етапи.

1 етап. Визначення груп однорідної продукції, з яких мають бути вибрані претенденти на одержання знака, у тому числі:

збирання й попередній розгляд Федеральним міністерством з охорони навколишнього середовища даних про потенційних претендентів, підготовка пропозицій щодо груп однорідної продукції;

розгляд переліку претендентів у Громадському комітеті з екологічного маркування;

підготовка рекомендацій Громадському комітетові після проведення слухань щодо претендентів у Німецькому інституті забезпечення якості й маркування із залученням експертів із науки й промисловості, що розглядають питання екології та споживчого ринку;

рішення Громадського комітету щодо кожної групи однорідної продукції, щодо застосовуваних критеріїв добору (приймаються двічі на рік);

оголошення рішення Громадського комітету в засобах масової інформації.

2 етап. Присвоєння права маркування конкретної продукції, у тому числі: звернення зацікавлених виробників продукції, які входять до оголошених груп однорідної продукції, наведених у документах Німецького інституту забезпечення якості, за правом маркування своєї продукції;

перевірка поданих документів і сертифікатів Німецьким інститутом забезпечення якості й маркування із залученням спеціалістів Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища та інших відомств на повноту виконання критеріїв добору;

укладання контракту Німецьким інститутом забезпечення якості й маркування з виробником на право маркування продукції екологічним знаком "Блакитний ангел" на термін від 2 та більше років. Термін дії контракту може бути подовжений із дозволу Громадського
комітету з екологічного маркування.

Право на маркування продукції екологічним знаком можуть одержати як німецькі, так і іноземні виробники. Нині контракти на право маркування укладено більш ніж зі 150 виробниками продукції, якої понад 600 видів.
Наприклад, серед продукції, яка одержала право маркування, є сорти паперу, що виробляються з відходів, пакувальні пластики, які піддаються біорозкладанню після використання за призначенням, деякі види шпалер, комбіновані котли-утилізатори, малошумні мопеди, спеціальна арматура для водопровідних мереж тощо.